Рішення

від 02.03.2015 по справі 911/435/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"02" березня 2015 р. Справа № 911/435/15

за позовом Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень «Київзеленбуд», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд», смт. Макарів

про стягнення 67 998,14 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач - Климчук Н.Ю. предст. дов. №1 від 20.01.2015р.

відповідач -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Бориспільської міської ради (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП "Промінь" (відповідач) про розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.08.2007р. укладеного між Бориспільською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДП "Промінь" та повернення земельної ділянки площею 17,0374 га, що знаходиться в м. Борисполі, Київської області в районі об'їзної дороги Бровари-Бориспіль, кадастровий номер 3210500000:02:008:0009.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.02.2015 у справі №911/435/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 02.03.2015 року.

Відповідач в судове засідання 02.03.2015 року не забезпечив явку свого повноважного представника, письмового відзиву на позов та інших документів, витребуваних ухвалами суду, не подав.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України, місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п.п. 3.9.1, 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду надсилалась відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві та Спеціальному витягу з ЄДРПОУ, що свідчить про те, що він був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Згідно з ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті, в судовому засіданні 02.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

встановив:

17.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (Підрядник) та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (Замовник) було укладено договір підряду № 228/12, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на свій ризик і залученими силами та засобами здійснити капітальний ремонт по об'єкту: «Влаштування поливо-зрошувальної системи розаріїв в Дарницькому районі м. Києва площею 1500 м в Парку Воїнів-Інтернаціоналістів». Даний договір було зареєстровано та взято на облік ГУ Державної казначейської служби у м. Києві від 13.12.2013р.

Відповідно до п. 2.1. договору, вартість робіт становить 209 114,16 грн.

Джерело фінансування - кошти місцевого бюджету (п. 2.5. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Замовник протягом 5 днів після реєстрації даного договору в держказначействі та отримання від головного розпорядника бюджетних коштів може перерахувати Підряднику за його заявкою аванс на придбання матеріалів у розмірі 30% (на придбання матеріальних ресурсів) від вартості договірної ціни. Строк виконання робіт на суму перерахованого авансу не повинен перевищувати трьох місяців з дня його отримання, а використання зазначених коштів підтверджується актами виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3. Після закінчення тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику.

Відповідно до п. 10.1., договір набирає чинності з дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2013 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Пунктом 11.7. договору передбачено, що всі зміни та доповнення до умов договору вносяться письмово за згодою сторін у вигляді додаткових угод.

Додатковою угодою № 1 від 31.12.2013р., яка була підписана сторонами та є невід'ємною частиною основного договору, сторони домовились пролонгувати термін дії договору і п. 10.l. викласти у наступній редакції: «10.1. Цей договір набирає чинності з дня його підписання обома сотернами та діє до 31.12.2014 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань».

Позивач на виконання умов договору та на підставі заявки відповідача вих. № 45/14 від 21.05.14р. (вх. № 66/14 від 21.05.14р.), перерахував на рахунок відповідача аванс, на загальну суму 62 734,24 грн., що підтверджується банківською випискою від 23.06.2014р.

Як стверджує позивач, відповідач своїх зобов'язань належним чином не виконав.

В порядку досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача лист № 148-02-3011 від 22.10.2014р. з проханням повернути до 28 жовтня 2014 року аванс у сумі 62 734, 24 грн., проте відповідач на вказану претензію не відповів, суму авансу позивачу не повернув.

З огляду на вказані обставини, позивач був змушений звернутись з позовом до суду з вимогою повернути суму авансу у розмірі 62 734, 24 грн., який перерахований відповідачу на підставі Договору підряду № 228/12 від 17.12.2013.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Частиною статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами частини першої статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

З огляду на те, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором та перерахував відповідачу суму авансу, а відповідач у свою чергу не виконав оплачені роботи та не надав суду докази виконання робіт чи повернення суми авансу, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача сплаченого за договором авансу у розмірі 62 734, 24 грн. підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 4 624,53 грн. інфляційних втрат та 639,37 грн. 3% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 625 ЦК України передбачено можливість стягнення 3% річних та інфляційних за прострочення саме грошового зобов'язання.

Разом із тим, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за невиконані роботи.

За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні ст.625 ЦК України.

Повернення суми попередньої оплати є поверненням суми авансу (а не грошовим зобов'язанням), на який можуть нараховуватися лише проценти, передбачені ст.536 ЦК України.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає, зокрема, у випадках повернення сум авансу та завдатку, повернення безпідставно отриманих коштів (ст. 1212 ЦК), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 16 вересня 2014 року у справі № 3-90гс14 та у пункті 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вимога про стягнення з відповідача 4 624,53 грн. інфляційних втрат та 639,37 грн. 3% річних не підлягає задоволенню.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 62 734, 24 грн. боргу. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпідводтрубопровідбуд» (08000, Київська обл., Макарівський р-н, смт. Макарів, вул. Фрунзе, 20-Б, код ЄДРПОУ 33272196) на користь Київського комунального об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (04053, м. Київ, Кудрявська, 23, код ЄДРПОУ 03362123) - 62 734 (шістдесят дві тисячі сімсот тридцять чотири) грн. 24 коп. боргу та 1685 (одну тисячу шістсот вісімдесят п'ять) грн. 57 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 12.03.2015р .

Суддя О.В. Щоткін