Рішення

від 05.03.2015 по справі 914/4634/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 р. Справа № 914/4634/14

За позовом:Дочірнього підприємства «Екран віконні конструкції» товариства з обмеженою відповідальністю «Екран», м. Стрий, Львівська обл.; до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек ЛТД», м. Львів; про:стягнення 72585,96 грн. боргу Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Яслик Н.М. Представники сторін: від позивача:не з'явився; від відповідача:не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді та здійснення технічної фіксації судового засідання не надходило.

СУТЬ СПОРУ:

30.12.2014р. на розгляд господарського суду Львівської області поступила позовна заява Дочірнього підприємства «Екран віконні конструкції» товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (надалі - Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек ЛТД» (надалі - Відповідач) про стягнення 72585,96 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 31.12.2014р. порушено провадження у справі, її розгляд призначено на 15.01.2015р. Розгляд справи відкладався на 02.02.2015р. та 05.03.2015р. з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду. Крім цього, на підставі клопотання позивача, суд продовжив строк розгляду справи до 16.03.2015р.

Представник позивача в судове засідання 05.03.2015р. не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце судового розгляду. Через канцелярію суду подав довідку про розмір боргу відповідача, станом на 05.03.2015р.

Як вбачається з позовної заяви та як зазначав в попередньому судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги ДП «Екран віконні конструкції» ТОВ «Екран» мотивує тим, що 01.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №44-07/13/1, на виконання якого позивачем як підрядником були виконані, а відповідачем (замовником) прийняті роботи комплексні будівельно - монтажні роботи, пов'язані із виготовленням та встановленням алюмінієвих віконних та дверних блоків, монтажу вітражів та інші додаткові монтажні роботи на загальну суму 96205,69 грн. Натомість відповідач оплатив роботи лише частково, в результаті чого утворилася заборгованість в розмірі 57395,69 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 2236,07 грн. три відсотки річних та 12954,20 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 05.03.2015р. повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 31.12.2014р., від 15.01.2015р. та від 02.02.2015р. не виконав.

Поштова кореспонденція з ухвалою про порушення провадження у справі від 31.12.2014р. та відкладення розгляду справи від 15.01.2015р. повернулися на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», що підтверджується відмітками відділення зв'язку на поштових конвертах, які знаходиться в матеріалах справи. Вказані ухвали суду надсилалися на юридичну адресу відповідача, яка вказана у позовні заяві, договорі підряду №44-07/13/1 від 01.07.2013р. та витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 79053, м. Львів, вул. Балтійська, 21/46.

Пунктом 3.9.1. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений судом про час і місце розгляду справи.

Як зазначив Пленум ВГС України в п. 3.9.2. Постанови від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд прийшов до висновку, що неявка належним чином повідомлених сторін про час, дату та місце судового розгляду не перешкоджає вирішенню спору, оскільки, дослідивши наявні матеріали справи, суд визнав їх достатніми для того, щоб розглянути спір за цими матеріалами.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013р. між позивачем та відповідачем укладено договір підряду №44-07/13/1, (надалі - Договір), відповідно до положень п. 1.1. якого за дорученням замовника (відповідача), підрядник зобов'язується на власний ризик та власними силами виконати роботи, визначені п. 2.1. Договору, на умовах цього Договору та додатків до нього (комерційні пропозиції, специфікації), на об'єкті нерухомого майна замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вартість виконаних робіт у терміни та у порядку визначеному даним Договором.

За змістом п. 2.1. Договору до підрядних робіт відноситься: проведення контрольних замірів, виготовлення металопластикових та алюмінієвих конструкцій, в кількості і асортименті, що визначаються у комерційних пропозиціях (далі за текстом - «Вироби»), які є невід'ємною частиною даного Договору, доставка виробів на об'єкті: АЗС «Сокар» у м. Кам'янець-Подільський, встановлення виробів на об'єкті, вказаному замовником, що полягає у закріпленні їх в проймах та ущільнення монтажною піною.

За умовами п. 4.1., 4.2. Договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт одразу після отримання авансового платежу від замовника та з моменту створення замовником необхідних умов для виконання робіт. Підрядник зобов'язується виконати роботи, передбачені розділом 2 Договору у термін, що не перевищує 90 (дев'яносто) робочих днів.

На виконання зобов'язань за Договором, позивачем були виготовлені вироби з алюмінію та виконані відповідні монтажні роботи по їх встановленню, що підтверджується видатковою накладною №276л від 16.07.2013р., довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей та Актом здачі-прийняття робіт від 09.09.2013р.

В п. 5.1., 5.2. Договору сторони погодили, що загальна сума вартості підрядника, визначених розділом 2 даного Договору становить 96205,69 грн. разом з ПДВ. Порядок оплати: авансовий платіж у розмірі 50% від загальної вартості робіт сплачується замовником протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту підписання даного Договору; наступний платіж у розмірі 30% від вартості робі замовник оплачує протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту повідомлення підрядником про готовність виробів до монтажу; решту 20% від вартості робіт замовник оплачує протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту передачі робіт за видатковим накладними та Актом приймання-передачі.

Проте, судом встановлено, що всупереч умовам Договору, виконані підрядні роботи відповідач оплатив лише частково, перерахувавши позивачу 24.05.2013р. 38810,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по рахунку.

З поданої позивачем довідки б/н від 05.03.2015р. вбачається, що станом на день слухання справи, розмір основного боргу відповідача не змінився та складає 57395,69 грн.

Станом на день розгляду справи судом, докази сплати заборгованості відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Встановивши наведені обставини справи, суд вважає позовні вимоги про стягнення боргу такими, що підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Статтею 174 ГК України передбачено, що однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку.

Положеннями ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Факт виготовлення конструкцій та виконання робіт по їх монтажу позивачем та прийняття їх відповідачем підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною №276л від 16.07.2013р. та Актом здачі-прийняття робіт від 09.09.2013р.

У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормами ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту п. 5.2. Договору вбачається, що остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється замовником протягом 3 банківських днів, з моменту передачі робіт за видатковим накладними та Актом приймання-передачі. Оскільки Акт здачі-прийняття робіт підписаний сторонами Договору 09.09.2013р., розрахуватися за підрядні роботи відповідач повинен був в силу положень ст. 253 ЦК України не пізніше 12.09.2013р.

За приписами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Так як відповідачем у встановлений в п. 5.2. Договору строк, кошти в розмірі 57395,69 грн. сплачені не були, відтак ТОВ «Артек ЛТД» вважається таким, що прострочив з 13.09.2013р. і кошти в розмірі 57395,69 грн. підлягають стягненню з нього в судовому порядку.

Нормами статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з позовної заяви, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору, позивач просить суд стягнути з відповідача 2236,07 грн. три відсотки річних та 12954,20 грн. інфляційних втрат.

З приводу позовної вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат, суд відмічає наступне.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГС України від 17.07.2012р. № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу.

Проаналізувавши розрахунок інфляційних суд зазначає, що такий здійснений невірно, оскільки інфляційні розраховувалися позивачем не за кожен місяць окремо, а в сукупності за період. Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача, в розмірі 11823,56 грн.

Перевіривши правильність нарахування 3% річних, господарський суд відмічає, що такі підлягають частковому стягненню з відповідача в розмірі 2231,36 грн.

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підтверджені належними та допустимими доказами, відповідачем не спростовані, а тому, підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артек ЛТД» (79053, м. Львів, вул. Балтійська, 21/46; код ЄДРПОУ 20786037) на користь Дочірнього підприємства «Екран віконні конструкції» товариства з обмеженою відповідальністю «Екран» (82400, Львівська обл., м. Стрий, вул. Сколівська, 7Б; код ЄДРПОУ 32561990) 57395,69 грн. боргу, 11823,56 грн. інфляційних втрат, 2231,36 грн. три відсотки річних та 1798,50 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 10.03.2015 р.

Суддя Крупник Р.В.