ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05.03.2015 Справа № 920/276/15
до відповідача: Відділу освіти Липоводолинської районної державної адміністрації, смт. Липова Долина, Сумська область
про стягнення 11 460 грн. 31 коп.
СУДДЯ ЛИХОВИД Б.І.
За участю представників сторін:
від позивача: Ніколаєнко О.В., довіреність № 3325 від 03.11.2014р.
від відповідача: не з`явився
у судовому засіданні брала участь секретар судового засідання М.О. Ейсмонт
Суть спору: позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача на свою користь 11 460 грн. 31 коп. боргу, у тому числі 10 235 грн. 32 коп. основного боргу за телекомунікаційні послуги, надані йому позивачем відповідно до договорів № 827 від 12.08.2003р. та № 78 від 20.12.2007р., 209 грн. 91 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 945 грн. 20 коп. інфляційних збитків, 3% річних у розмірі 69 грн. 88 коп. а також стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 грн. 00 коп.
Представник відповідача у дане судове засідання не прибув, проте надійшли письмові пояснення № 01-07/338 від 26.02.2015р., в яких відповідач повідомив, що є бюджетною установою, яка фінансується з державного бюджету, повністю визнає позовні вимоги та просить суд здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши надані докази, суд встановив:
Між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Сумської філії (позивачем) та відділом освіти Липоводолинської районної державної адміністрації (відповідачем) були укладені договір № 827 від 12.08.2003р. про надання послуг електрозв'язку, а також договір № 78 від 20.12.2007р. про надання послуги доступу до глобальної мережі інтернет за допомогою технології ADSL.
Згідно умов договору № 827 від 12.08.2003р. позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 до договору, і безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2.
Пункт 3.2.8 договору № 827 зобов'язав відповідача своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.
Також у договорі № 827 від 12.08.2003р. сторони узгодили, що послуги, які надаються підприємством зв'язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством (п. 4.1); споживач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою кредитною системою оплати (п. 4.2); споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги (п. 4.3); розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунку, але не пізніше 20-го числі місяця, наступного за розрахунковим, за отримані в кредит послуги міжміського та міжнародного телефонного зв'язку справляється додаткова плата у розмірі двох відсотків вартості наданих послуг (п. 4.5).
Відповідно до умов договору № 78 від 20.12.2007р., позивач зобов'язався надавати споживачу (відповідачу) доступ до глобальної мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ASDL.
Пунктами 4.2.1 договору № 78 від 20.12.2007р. передбачено, що споживач (відповідач) зобов'язаний своєчасно, згідно розділу 6 цього договору, вносити плату за користування послугою. Розділом 6 вказаного договору сторони узгодили, зокрема, що споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця протягом 10 робочих днів з дати виставлення рахунку. Рахунок Укртелеком виставляє до 5-го числа наступного за звітним місяця. Оплата послуги проводиться у грошовій одиниці України. Додатково при оплаті послуги нараховується податок на додану вартість за ставкою, що діє на момент оплати (п. 6.2); Якщо протягом 5-ти робочих днів виставлений Укртелекомом рахунок не буде опротестований, він вважається прийнятим до сплати (п. 6.4).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Статтею 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Пунктом 5 частини 1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, зокрема, що споживач зобов`язаний виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов`язання згідно умов договорів № 827 від 12.08.2003р. та № 78 від 20.12.2007р. виконав. Факт надання відповідачу телекомунікаційних послуг та послуг доступу до мережі інтернет підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками - актами за липень 2014 року - січень 2015 року.
Оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані телекомунікаційні послуги не провів, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. На день розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем склала 10 235 грн. 32 коп., що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладених між сторонами договорів, а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 235 грн. 32 коп. боргу визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені у розмірі 209 грн. 91 коп.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату наданих позивачем послуг у вигляді стягнення пені передбачена пунктами 5.8 договору № 827 від 12.08.2003р. та договору № 78 від 20.12.2007р., за якими у разі несплати за надані послуги електрозв`язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) споживач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки згідно з чинним законодавством (п. 5.8 договору № 827 від 12.08.2003р.). При невиконанні п. 6.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня (п. 5.8 договору № 78 від 20.12.2007р.).
Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 69 грн. 88 коп. 3% річних та 945 грн. 20 коп. інфляційних втрат.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Враховуючи викладене, позовні вимоги стосовно стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, а позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по його сплаті.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Відділу освіти Липоводолинської районної державної адміністрації (42500, Сумська область, Липоводолинський район, смт. Липова Долина, вул. Леніна, 25, код 02147782) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, 2, код 23825401) 10 235 грн. 32 коп. основного боргу, 209 грн. 91 коп. пені, 945 грн. 20 коп. інфляційних втрат, 69 грн. 88 коп. 3% річних, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складене 10.03.2015р.
СУДДЯ Б.І. ЛИХОВИД
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 05.03.2015 |
Оприлюднено | 17.03.2015 |
Номер документу | 43054943 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лиховид Борис Іванович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні