Постанова

від 03.03.2015 по справі 826/19972/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19972/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Межевича М.В., Сорочка Є.О.,

при секретарі: Драч М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.01.2015 року у справі за його адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ» про стягнення заборгованості по страхових внескам,-

В С Т А Н О В И Л А :

Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ» про стягнення заборгованості по страхових внескам у розмірі 2 145,87 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Київське міське відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувальним засобом при розгляді справи не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову. Апеляційна інстанція не може підтримати таку правову позицію з огляду на слідуюче.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач є страхувальником та платником страхових внесків, передбачених зазначеним законом, зареєстрований, як платник внесків у Центральній міжрайонній виконавчій дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Відповідачем подано до Фонду Звіт по формі Ф4-ФСС з ТВП за 2010 рік, з розділу V «Розшифровка заборгованості за страхувальником» якого вбачається, що підприємством у звіті за 2010 рік визначена сума нарахованих внесків у розмірі 2 145,87 грн.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення визначеної відповідачем заборгованості, судова колегія виходить з наступного.

Згідно з абз. 5 п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

Частиною 1 ст. 23 зазначеного Закону визначено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

В силу п. 2 ч. 2 ст. 27 Закону (в редакції, що діяла до введення в дію Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування») страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно ч. 1 ст. 23 Закону строком сплати страхових внесків є день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 30 цього Закону не сплачені в строк страхові внески, пеня і штраф стягуються в доход Фонду із страхувальника у безспірному порядку. Строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій не застосовується.

Таким чином, днем виникнення в страхувальника обов'язку зі сплати страхових внесків є день призначений для виплати заробітної плати.

Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд України в ухвалі від 30 травня 2011 року по справі № 21-54а11, зокрема, дійшов висновку, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), звільняють страхувальника від обов'язку сплати страхових внесків у 20-денний строк із дня закінчення звітного періоду у зв'язку з неодержанням останнім цих коштів".

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно абз. 4 ч. 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах.

Наведене вище свідчить про протиправність висновку суду першої інстанції, що строк сплати спірної суми коштів не настав.

За таких обставин, судова колегія приходить до однозначного висновку, що ДП «Мілавіца-Київ» має сплатити позивачу суму заборгованості по сплаті страхових внесків.

Апелянт, як суб'єкт владних повноважень, надав суду апеляційної інстанції достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, і довів наявність правових підстав для стягнення спірних коштів з відповідача.

Відповідно до ст. 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції з постановленням нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 41, 158, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.01.2015 року - скасувати та постановити нову, якої позов задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства «Мілавіца-Київ» (ЄДРПОУ 30521029; 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 5-А) на користь Центральної міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (м. Київ, Спортивна площа, 3, р/р 25606292575003 в ПАТ КБ «Надра», м. Київ, Центр, МФО 380764, код ЄДРПОУ 26079358) кошти в сумі 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) гривень 87 коп.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 06.03.2015 року

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.