Рішення

від 05.03.2015 по справі 543/113/15-ц

ОРЖИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

543/113/15-ц

2/543/116/15

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 сел. Оржиця

Оржицький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Грузман Т.В.,

за участі секретаря Марченка О.Є.,

з участю прокурора Шаталової О.В.

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Оржиця Полтавської області цивільну справу за позовом прокурора Оржицького району Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, -

в с т а н о в и в:

Прокурор звернувся до суду з вищезазначеним позовом і просив суд стягнути на користь фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації (далі - Оржицької РДА) понесені витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_3 в сумі 7326 грн. 48 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокурор зазначив, що 2 травня 2014 року ОСОБА_2 завдав потерпілому ОСОБА_4 численних ударів у різні частини тіла, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження, що за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Ухвалою Оржицького районного суду Полтавської області від 18.11.2014 року ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України було звільнено у зв'язку з передачею під нагляд матері, а кримінальне провадження закрито. ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в Оржицькій центральній районній лікарні з 06.05.2014 року по 27.05.2014 року. На його лікування витрачено бюджетні кошти в сумі 7326 грн. 48 коп. Заявлений прокурором в рамках кримінального провадження цивільний позов про відшкодування ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілого залишено без розгляду. Тому прокурор звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнути на користь фінансового управління Оржицької РДА понесених витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4 в сумі 7326 грн. 48 коп.

В судовому засіданні прокурор свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вказав, що за законодавством ОСОБА_2 має відшкодувати витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_4, на момент розгляду справи ОСОБА_2 ці витрати не відшкодував, тому просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав та вказав, що вказана сума є дуже великою і можливості її відшкодувати він не має. Його представник заперечуючи позов вказав, що можливо вони б погодились на часткове відшкодування витрат на лікування, якби лікувальна установа надала обґрунтований розрахунок вказаних витрат. Даний розрахунок для всіх хворих є загальним, оскільки ОСОБА_4 у результаті нанесених ударів отримав лише легкі тілесні ушкодження, то розрахунок вартості його лікування не може бути аналогічним такому розрахунку по тяжко-хворій особі. Можливе було б часткове задоволення позовних вимог, якби суд виключив з витрат які надані ЦРЛ вартість медикаментів та перев»язувальних матеріалів та інші видатки. У судових дебатах позов не визнав через його не доведеність об»єктивними доказами.

Суд, заслухавши прокурора, пояснення відповідача та його представника, вивчивши та проаналізувавши письмові докази у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з огляду на наступне.

Так, судом встановлено, що згідно ухвали Оржицького районного суду Полтавської області від 18.11.2014 року у кримінальному провадженні № 543/823/14-к ОСОБА_2 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку з передачею його під нагляд матері ОСОБА_6 терміном на 1 рік з моменту набрання чинності даною ухвалою. Судом дії ОСОБА_2 було кваліфіковано як умисні дії, які виразилися в умисному нанесенні позивачу тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с. 6). При цьому, з ухвали суду вбачається, що ОСОБА_2 свою вину у вчиненні даного злочину щодо ОСОБА_4 визнав повністю, щиро розкаявся. У зазначеному кримінальному провадженні ОСОБА_4 був потерпілим. Ухвала не оскаржувалася і набрала законної сили.

Згідно висновку експерта від 24.06.2014 року № 192 у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому кісток носу без зміщення, гематоми лівої щоки, синців обличчя, шиї, саден тім'яної ділянки, правої кисті, крайовий скол емалі 1-го зуба на нижній та верхній щелепі зліва, які утворилися від семикратної дії тупого (тупих) предметів за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

ОСОБА_4 з 06.05.2014 року по 27.05.2014 року знаходився на лікуванні в стаціонарі хірургічного відділення Оржицької центральної районної лікарні з діагнозом «Струс головного мозку з вегето-сосудистою дисфункцією та вираженим цифалогічним синдромом. Парафобітальна гематома зліва. Підшкірна гематома зліва. Забій м'яких тканин обличчя. Тупа травма голови. Закрита черепно-мозкова травма». Як вбачається з довідки Оржицької ЦРЛ № 177 від 05.02.2015 року, на лікування ОСОБА_4 затрачено 7326 грн. 48 коп. бюджетних коштів. Вартість одного ліжко-дня складає 348,88 грн., а загалом хворий лікувався у стаціонарі хірургічного відділення Оржицької ЦРЛ 21 день (а.с. 4).

Заявлений прокурором в рамках кримінального провадження цивільний позов про відшкодування ОСОБА_2 витрат на стаціонарне лікування потерпілого залишено без розгляду.

На момент розгляду справи вищевказані кошти відповідачем не відшкодовані.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишився без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Обставин, які б згідно ч. 1 ст. 1206 ЦК України виключали обов'язок ОСОБА_2 відшкодувати витрати закладу охорони здоров'я на лікування ОСОБА_4 (завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого) судом не встановлено.

Отже, з урахуванням вищевказаних доказів, які були надані прокурором, суд приходить до висновку, що розмір витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_4, який зазнав тілесних ушкоджень внаслідок злочинних дій відповідача, є повністю доведеним і вимога прокурора про її стягнення підлягає задоволенню у повному обсязі.

Сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначена закладом охорони здоров'я у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 545 від 16.07.1993 року «Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання».

Суд вважає нічим не доведеними заперечення позову з боку представника відповідача щодо не обґрунтованості витрат, які заявлено при зверненні до суду. Разом з тим, жодних доказів, які б спростовували позовні вимоги відповідачем не надано. Жодних клопотань про допит свідків, про витребування доказів відповідачем не заявлялось. Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. З огляду на вказану норму законодавства, суд вважає, що відповідачем позовні вимоги прокурора не спростовані та за даних обставин позовні вимоги підлягають до задоволення.

Крім цього, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 потрібно стягнути судовий збір.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1206 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов прокурора Оржицького району Полтавської області в інтересах держави в особі фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця селища АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер суду невідомий, на користь фінансового управління Оржицької районної державної адміністрації на р/р 31423000500357, МФО 831019, код ЄДРПОУ 02315529, понесені витрати на стаціонарне лікування ОСОБА_4 в сумі 7326 (сім тисяч триста двадцять шість) гривень 48 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця селища АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер суду невідомий, на користь держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Апеляційна скарга до апеляційного суду Полтавської області подається протягом десяти днів після його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні у судовому засіданні під час розгляду справи, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Грузман Т.В.