Рішення

від 11.03.2015 по справі 756/13833/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11.03.2015 Справа № 756/13833/14-ц

Номер справи № 756/13833/14-ц

Справа № 2/756/604/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2015 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Шумейко О.І.,

при секретарі - Мишковець М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Маяк-7» про визнання дій неправомірними, скасування тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зобов'язання укласти договір та визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року позивач звернулася до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ЖБК «Маяк-7» про визнання дій неправомірними, скасування тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зобов'язання укласти договір та визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку, експлуатацію якого здійснює відповідач. Позивач не є членом ЖБК. Протягом тривалого часу відповідач здійснював нарахування оплати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території на підставі розпоряджень КМДА, розмір тарифу становив 2,89 грн. за кв.м. загальної площі квартири. Позивач не погоджується з вказаним розміром тарифу, оскільки такий визначений з численними порушеннями чинного законодавства. Єдиною підставою визначення розміру внеску (платежів) на утримання будинку та прибудинкової території є кошторис доходів та витрат, який щорічно затверджується загальними зборами членів кооперативу. 26 листопада 2014 року були проведені загальні збори членів ЖБК, за рішенням яких узгоджено розмір платежу (внеску), однак такі збори є недійсними через відсутність кворуму. Прийняття членами ЖБК рішень шляхом проведення опитування серед них статутом ЖБК не передбачено. Також позивач вказує, що вона неодноразово зверталася до відповідача з приводу укладення договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, однак такі вимоги ігноруються кооперативом.

За таких обставин, позивач просить визнати неправомірними дії відповідача щодо використання тарифу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території в розмірі 2,89 кв.м. за 1 кв.м. від загальної площі квартири по будинку № 60 на проспекті Героїв Сталінграда за період з жовтня 2011 року по теперішній час, скасувати запроваджений відповідачем тариф на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкової території в розмірі 2,89 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири по вказаному будинку, починаючи з жовтня 2011 року по теперішній час, зобов'язати відповідача укласти з позивачем договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений відповідно до типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 з урахуванням всіх істотних умов договору, передбачених статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визнати недійсним рішення загальних зборів ЖБК «Маяк-7» від 26 листопада 2014 року про встановлення оплати за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території за тарифом 2,89 грн. за 1 кв.м. загальної площі за місяць. (а.с. 97-100, 112)

Представник позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позову. Зазначили, що розмір тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкової території був затверджений розпорядженнями КМДА, дія в часі яких неодноразово продовжувалася. Починаючи з 17 вересня 2013 року, тариф, що затверджувався для відповідача органом місцевого самоврядування, був скасований. З цього часу плата за утримання будинків, споруд та прибудинкових територій має встановлюватися на підставі рішень загальних зборів членів ЖБК. У 2014 році відповідач дізнався про скасування тарифу за розпорядженням КМДА. За період з вересня 2013 року по листопад 2014 року розмір плати з утримання будинків і споруд та прибудинкової території базувався на кошторисі, затвердженому загальними зборами членів ЖБК у 2011 році. Представник відповідача наголошувала, що у більшості випадків кворуму на загальних зборах членів ЖБК не було, а тому правлінням вирішено було при прийнятті рішень проводити опитування серед членів ЖБК. Відповідно до положень статуту позивач як власник квартири у будинку, що експлуатується ЖБК, зобов'язана сплачувати внески на утримання будинку та прибудинкової території. Представник відповідача зауважила, що після скасування органом місцевого самоврядування тарифу для ЖБК його правова природа змінилася, за своєю суттю це була плата, а починаючи з затвердження загальними зборами членів ЖБК, - внесок (обов'язковий платіж).

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1.

Вказаний багатоквартирний будинок експлуатується ЖБК «Маяк-7», який є юридичною особою та неприбутковою організацією.

Згідно з п. п. 15, 22 статуту ЖБК кооператив здійснює експлуатацію та ремонт належного йому жилого фонду, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу. Кошти кооперативу складаються, у тому числі, з внесків на експлуатацію жилого будинку та утримання прибудинкової території і штату кооперативу.

За змістом п. 25 статуту внески на технічне обслуговування будинку і санітарне обслуговування допоміжних приміщень та прибудинкових територій здійснюється в розмірах, необхідних для покриття фактичних витрат кооперативу на ці потреби, пропорційно загальній площі квартир, займаних власниками.

Відповідно до п. 39 статуту громадяни, які придбали у власність жилі приміщення в будинку ЖБК та не виявили бажання вступити до членів кооперативу, здійснюють плату за користування комунальними послугами у встановленому для члена ЖБК розмірі, в також беруть у загальних витратах кооперативу по експлуатації і капітальному ремонту будинку та утриманню прибудинкової території пропорційно балансової вартості належної їм частини будинку.

У відповідності до положень п. 49 статуту органами управління ЖБК є загальні збори членів кооперативу та правління кооперативу. Загальні збори ЖБК, зокрема, затверджують звіт правління кооперативу про фінансово-господарську діяльність кооперативу за минулий рік та фінансово-господарський план на поточний рік, встановлюють строк внесення внесків на капітальний ремонт жилого будинку, внесків на експлуатацію жилого будинку та утримання прибудинкової території, плати за комунальні послуги, тощо.

За приписами п. 51 статуту загальні збори членів ЖБК визнаються правомочними, якщо на них присутні не менше 2/3 загальної кількості членів кооперативу. Рішення загальних зборів членів кооперативу приймаються простою більшістю.

Статтею 149 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що права і обов'язки члена житлово-будівельного кооперативу, а також членів його сім'ї, умови користування і підстави припинення користування жилими приміщеннями визначаються статутом кооперативу.

За правилами ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); тощо.

За змістом ст. 7 вказаного закону до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно з ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні, транспортні та інші послуги.

Відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. № 869, тариф на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій - вартість надання таких послуг, розрахована на основі економічно обґрунтованих планованих (нормативних) витрат з урахуванням планового прибутку та податку на додану вартість. Тариф на послуги розраховується окремо за кожним будинком залежно від запланованих кількісних показників послуг, що фактично повинні надаватися для забезпечення належного санітарно-гігієнічного, протипожежного, технічного стану будинків і споруд та прибудинкових територій з урахуванням переліку послуг згідно з додатком до цього Порядку.

На виконання наведених вимог закону виконавчим органом Київської міської ради (КМДА) на підставі розпорядження від 06 вересня 2012 року № 1562 встановлений тариф та структура тарифу на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК «Маяк-7» у розмірі 2,89 грн. за 1 кв.м.

Відповідно до розпорядження КМДА від 17 вересня 2013 року № 1622 внесені зміни до деяких розпоряджень КМДА в частині вилучення позицій із тарифами на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для ЖБК і ОСББ, у т.ч. для ЖБК «Маяк-7», оскільки ЖБК, які самостійно забезпечують утримання будинку і прибудинкової території, загальними зборами визначають розмір внесків (платежів) на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що не потребує затвердження або погодження органами місцевого самоврядування. (а.с. 41)

Вказане розпорядження було опубліковане в газеті «Хрещатик» у жовтні 2013 року.

Про прийнятті зазначеного розпорядження КМДА відповідач дізнався з листа Департаменту економіки та інвестицій КМДА від 07 листопада 2014 року. У період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року відповідач продовжив нараховувати плату за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі, що не перевищував розмір тарифу.

Відтак, дії відповідача щодо застосування тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 2,89 грн. за 1 кв.м. загальної площі квартири, погодженому розпорядженням КМДА, у період з жовтня 2011 року по жовтень 2013 року є правомірними. Крім того, нарахування позивачу плати за утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року у розмірі, який не перевищував розмір затвердженого попередньо тарифу, права та законні інтереси позивача не порушує, оскільки така плата нараховувалася на підставі проведених розрахунків при затвердженні тарифу органом місцевого самоврядування.

До того ж, рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 вересня 2013 року з позивача на користь ЖБК стягнуто заборгованість з оплати вартості спожитих житлово-комунальних послуг у сумі 9489,47 грн. за період з 01 квітня 2010 року по 31 березня 2013 року. В цій частині рішення суду набрало законної сили. Під час розгляду справи судом також розглядалося питання щодо правомірності застосування ЖБК тарифу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позовні вимоги в частині скасування тарифу задоволенню не підлягають, оскільки такий тариф був встановлений та погоджений органом місцевого самоврядування, а не рішенням загальних зборів членів ЖБК. На час вирішення справи по суті тарифи, встановлені органом місцевого самоврядування, не застосовуються при здійсненні експлуатації будинків житлово-будівельними кооперативами.

Також позивач просила зобов'язати відповідача укласти з нею договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, підготовлений відповідно до типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 з урахуванням всіх істотних умов договору, передбачених статтею 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст. ст. 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 306-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у справі № 6-110цс12, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам ч. 3 ст. 6, ст. ст. 627, 630 ЦК України та ст. ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

У разі такої відмови, виходячи з положень ст. ст. 3, 6, 12 - 15, 20, 630, 640, 642, 643 ЦК України виконавець послуг вправі звернутись до суду за захистом свого права, яке підлягає захисту судом на підставі п. 1 ч. 2 ст. 6 ЦК України шляхом визнання договору укладеним на умовах, передбачених нормативним актом обов'язкової дії.

Серед способів захисту, передбачених ст. 16 ЦК України, не зазначено такого способу захисту, як установлення правовідносин (в тому числі шляхом зобов'язання особи до укладення відповідних договорів).

Отже, позивачем в цій частині позовних вимог був обраний невірний спосіб захисту порушених прав, а тому позов в частині зобов'язання відповідача укласти договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій задоволенню не підлягає.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу судом встановлено наступне.

26 листопада 2014 року були проведені загальні збори членів ЖБК «Маяк-7», на яких, у тому числі, прийнято рішення про затвердження обов'язкового платежу (внеску) на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2,89 грн. за один квадратний метр загальної площі квартири.

Для участі у зборах зареєструвалося 35 чоловік, з них 25 - члени кооперативу. Всього членів кооперативу - 297.

Згідно зі ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Під час розгляду справи представник відповідача визнала відсутність кворуму на загальних зборах членів ЖБК, проведених 26 листопада 2014 року. Зазначила, що рішення на загальних зборах були прийняті шляхом голосування серед осіб, які були присутні на зборах, та шляхом проведення опитування серед членів ЖБК вже після зборів. На підтвердження таких обставин відповідачем долучено до матеріалів справи список членів кооперативу, опитаних на підтвердження рішення загальних зборів від 26 листопада 2014 року. Також представник відповідача не заперечувала, що прийняття рішень загальними зборами членів ЖБК шляхом опитування положеннями статуту не передбачено.

Незважаючи на те, що позивач не є членом ЖБК, оскаржуване нею рішення загальних зборів ЖБК, оформлене у вигляді протоколу, впливає на її права та законні інтереси, оскільки породжує для ОСОБА_1 обов'язок по сплаті обов'язкового платежу (внеску) на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, затвердженому протоколом загальних зборів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання недійсним протоколу загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу «Маяк-7» від 26 листопада 2014 року в частині прийняття загальними зборами рішення про затвердження обов'язкового платежу (внеску) на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2 гривні 89 копійок з квадратного метру загальної площі квартири є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. У задоволенні решти позовних вимог суд вирішує відмовити з підстав, наведених вище.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Позивач в порядку, передбаченому ст. 31 ЦПК України, до початку розгляду справи по суті змінила предмет позову, заявивши чотири вимоги немайнового характеру.

Згідно з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди.

Позивачем надано докази сплати судового збору у розмірі, еквівалентному ставці судового збору за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, суд присуджує до стягнення з позивача судовий збір у сумі 487,20 грн. в дохід держави та з відповідача судовий збір у сумі 243,60 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.4, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до житлово-будівельного кооперативу «Маяк-7» про визнання дій неправомірними, скасування тарифу на оплату послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, зобов'язання укласти договір та визнання недійсним рішення загальних зборів членів кооперативу - задовольнити частково.

Визнати недійсним протокол загальних зборів членів житлово-будівельного кооперативу «Маяк-7» від 26 листопада 2014 року в частині затвердження обов'язкового платежу (внеску) на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 2 гривні 89 копійок з квадратного метру загальної площі квартири.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з житлово-будівельного кооперативу «Маяк-7», ідентифікаційний код 22884436, судовий збір у сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, судовий збір у сумі 487 (чотириста вісімдесят сім) гривень 20 копійок в дохід держави.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду міста Києва через Оболонський районний суд міста Києва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення суду апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.І. Шумейко