Постанова

від 12.03.2015 по справі 815/854/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/854/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Завальнюка І.В.,

за участю секретаря - Грабова Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Южненського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення сум витрат на професійну підготовку та допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача суми витрат на професійну підготовку, витрачених державною службою зайнятості, та допомоги по безробіттю у загальному розмірі 916,38 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Южненського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 02.10.2014 р. отримав статус безробітного. 22 жовтня 2014 р. відповідача звернувся із заявою про направлення його на професійне навчання за програмою «Кухар», в результаті чого між сторонами укладений договір щодо професійного навчання і відповідач був зарахований до складу слухачів курсу, де мав пройти професійну підготовку та отримати відповідну професію. З 31.10.2014 р. відповідача було відраховано зі складу слухачів групи з неповажних причин (за пропуск занять), що є підставою для стягнення витрат на професійне навчання, в силу абз.2 ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка склала 395,79 грн. Крім того, відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю в розмірі 520,59 грн., яка також підлягає до стягнення. У добровільному порядку відповідачем вищезазначені суми повернуті не були, що зумовило позивача звернутись до суду із даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі в задоволені позов просив відмовити, зазначивши, що пропустив заняття в групі з поважних причин, зокрема, у зв'язку із отриманням травми сухожилля, на підтвердження чого надав довідку від 10.11.2014 р. Зважаючи на вказані обставини, просив не стягувати з нього кошти за навчання та отриману допомогу по безробіттю.

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Судом встановлено, 02.10.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до Южненського міського центру зайнятості із заявою, відповідно до якої просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю згідно з Законами України «Про зайнятість населення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». У заяві ОСОБА_1 зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, інших передбачених законом доходів не має.

Крім того, 22.10.2014 р. ОСОБА_1 подав заяву про направлення його на професійне навчання за програмою «Кухар» (а.с.8), в результаті чого відповідача було направлено на навчання в Державний навчальний заклад «Одеський центр професійного-технічної освіти державної служби зайнятості» на підставі договору від 22.10.2014 р. № 152814102200006 (а.с. 9-10).

Відповідно до наказу Державного навчального закладу «Одеський центр професійного-технічної освіти державної служби зайнятості» від 23.10.2014 р. № 144 «З-СНН» ОСОБА_1 зараховано до складу слухачів, і з 23.10.2014 р. по 15.04.2015 р. відповідач мав би проходити професійну підготовку, повний курс навчання та отримати відповідну професію.

Поряд із тим, 31.10.2014 р. відповідача було відраховано зі складу слухачів групи № 37-14, які навчаються за професією 5122 «Кухар» 3 розряду, відповідно до наказу ДНЗ «Одеський ЦПТО ДСЗ» № 143 «В-СНН» від 08.12.2014 р. «Про відрахування зі складу слухачів з неповажних причин (за пропуск занять», який надійшов до Южненського міського центру зайнятості 18.12.2014 р. (а.с. 15).

Згідно п.3.2.2 договору від 22.10.2014 р. № 152814102200006 (а.с. 9-10) у разі припинення професійного навчання без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю), центр зайнятості стягує з громадянина, який уклав з ним договір на професійне навчання, суму витрат на професійне навчання, проїзд до місця розташування навчального закладу та у зворотному напрямку, проживання у період навчання.

Відповідно до довідки про вартість професійного навчання та проживання ОСОБА_1 від 11.12.2014 р. № 85/01-25 (а.с.16) за 6 навчальних днів вартість навчання за договором з Одеським ОЦЗ від 16.10.2014 р. № 333/14 склала 395,79 грн. (вартість навчання 136,50 грн., вартість проживання 259,29 грн.). Згідно бухгалтерської довідки від 19.12.2014 р. щодо розрахунку допомоги по безробіттю відповідач отримав допомогу в розмірі 520,59 грн. (а.с. 18).

Згідно наказу Южненського міського центру зайнятості від 19.12.2014 р. № 299 «Про повернення коштів особою» було прийнято рішення про вжиття заходів щодо повернення ОСОБА_1 загальної суми витрат на його професійне навчання (а.с.17).

Листом від 22.0121.2014 року № 1883/06/04 центр зайнятості направив ОСОБА_1 претензію про необхідність повернення виплаченої йому допомоги по безробіттю та витрат на його професійне навчання в загальному розмірі 916,38 грн., яка у добровільному порядку відповідачем не виконана, що й зумовило позивача звернутись до суду із даним адміністративним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.

Між сторонами не існує спору щодо фактичних обставин у справі. Так, відповідачем не заперечуються вищевикладені факти, проте останній не погоджується із причинами його відрахування з курсу професійної підготовки, з огляду на отриману травму сухожилля. Оцінюючи зазначені доводи, суд виходить із того, що відповідну довідку або лікарняний лист відповідач до навчального закладу, рівно як і до центру зайнятості не надав, тому відповідача обґрунтовано відраховано за пропуск занять без поважних причин. При цьому суд враховує, що відповідно до листа директора Южненського центру зайнятості від 04.12.2014 р. № 1795/05/02, фахівцями центру зайнятості неодноразово здійснювались спроби телефонної розмови з ОСОБА_1, які виявились безрезультатними. 03 грудня 2014 р. ОСОБА_1 відповів на телефонний дзвінок і повідомив, що зламав ногу, знаходиться вдома, заняття не відвідує, проте не може надати лікарняний лист, оскільки лікарняний ще не закритий; документів на підтвердження хвороби не має. Під час відвідування фахівцями ОСОБА_1 (для вручення листа), останнього вдома не виявилося. У зв'язку із цим лист, в якому відповідача просять терміново з'явитися до центру зайнятості, був направлений поштою та отриманий відповідачем 12.12.2014 р.

Надана відповідачем, як підстава для відмови у задоволенні позову, копія узі правого голеностопного суглобу від 10.11.2014 р. не може бути визнана достатнім доказом, оскільки згідно п.1.3 Положення про експертизу тимчасової непрацездатності, затверджене наказом Міністерства охорони здоров'я України від 09.04.2008 року № 189, здатність до трудової діяльності (працездатність) - це сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей, яка дає змогу працівникові виконувати роботу визначеного обсягу, характеру та якості. Непрацездатність (утрата працездатності) - це стан здоров'я (функцій організму) людини, обумовлений захворюванням, травмою тощо, який унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії без шкоди для здоров'я. Тимчасова непрацездатність - це непрацездатність особи внаслідок захворювання, травми або з інших причин, що не залежить від факту працездатності, яка має тимчасовий зворотний характер під впливом лікування та реабілітаційних заходів, триває до відновлення працездатності або встановлення групи інвалідності, в разі інших причин - до закінчення причин відсторонення від роботи.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що листок непрацездатності видається при наявності стану здоров'я особи, що унеможливлює виконання роботи визначеного обсягу, професії.

Відповідно до п.2.9 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затверджена Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.11.2001 року № 455, у разі лікування в стаціонарі листок непрацездатності видається лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення за весь період стаціонарного лікування.

Згідно пп.3.4, 3.5, 3.6, 3.12 Інструкції про порядок заповнення листка непрацездатності, затвердженою наказом міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фону соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних з України від 03.11.2004 року № 532/274/136-ос/1406, у графі «Режим:» обов'язково вказати режим, який призначається хворому: стаціонарний, амбулаторний, постільний, домашній, санаторний, вільний тощо; у графі «Відмітки про порушення режиму:» зазначається дата порушення режиму, що засвідчується підписом лікаря. Види порушень режиму вказуються у графі «Примітка:» з обов'язковим записом у медичній карті амбулаторного чи стаціонарного хворого; у графі «Перебував у стаціонарі» зазначаються дати госпіталізації та виписки зі стаціонарного відділення; у графі «Звільнення від роботи» у першому стовпчику «З якого числа» дата видачі ЛН (число, місяць, рік) позначається арабськими цифрами; у другому стовпчику «До якого числа включно» дата продовження ЛН (число і місяць) позначається літерами; у четвертому стовпчику «Підпис та печатка лікаря» продовження або закриття ЛН підтверджується підписом та печаткою лікаря.

Відповідно до п.4.1 вищевказаної Інструкції при порушенні хворим призначеного режиму вказується вид порушення (наприклад, несвоєчасна явка на прийом до лікаря; алкогольне, наркотичне, токсичне сп'яніння під час лікування; вихід на роботу без дозволу лікаря; самовільне залишення закладу охорони здоров'я; виїзд на лікування в іншому закладі охорони здоров'я без відмітки про дозвіл виїзду; відмова від направлення або несвоєчасна явка на МСЕК та ін.).

На підтвердження своїх доводів щодо неможливості відвідувати заняття із професійного підготовки відповідач не зміг надати жодного належного доказу. При цьому наказ про відрахування відповідача зі складу слухачів з неповажних причин (за пропуск занять) ним також оскаржений не був.

Одним з основних принципів, на підставі якого здійснюється страхування на випадок безробіття є законодавче визначення умов і порядку здійснення страхування на випадок безробіття (ст.2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»). Серед інших, допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності, є видом матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон № 1533-ІІІ) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Згідно ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до пп.2, 3, 4 ст.36 Закону України №1533-ІІІ застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов'язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Отже, відповідно до ст.7 Закону України №1533-ІІІ видами забезпечення є допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Вирішуючи спір, суд враховує, що допомога по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. В результаті несплати відповідачем вказаних коштів, до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не надходять кошти, спрямовані на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що зачіпає інтереси держави.

Відповідно до ст.39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Несплата відповідачем вказаної суми наносить суттєвої шкоди державі, так як перешкоджає міському центру зайнятості в повному обсязі забезпечувати соціальний захист громадян шляхом виплати допомоги по безробіттю та матеріальної допомоги у передбачених законодавством випадках.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Южненського міського центру зайнятості обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, у зв'язку із чим підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Южненського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, 65481, АДРЕСА_1) на користь Южненського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 22491777, банк ГУДКСУ в Одеській області, МФО 828011, р/р 37174300900021) суму витрат на професійну підготовку, витрачених державною службою зайнятості, у розмірі 395,79 грн. та виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 520,59 грн., а всього 916,38 грн. (дев'ятсот шістнадцять грн. 38 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 12 березня 2015 року.

Суддя

---

І.В. Завальнюк