Рішення

від 10.03.2015 по справі 922/936/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" березня 2015 р.Справа № 922/936/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технічного Центру "Варіус", м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" про стягнення 1756030,18 грн. за участю представників сторін:

позивача - Бобиля В.В. довіреність №16/04/14 від 29.08.14 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Технічного Центру "Варіус" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Публічного акціонерного товариства "Луганський патронний завод", в якій позивач просить стягнути з відповідача вартість переданого товару у розмірі 1756030,18 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору поставки №568 від 18.12.2013 р. , який укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 35120,63 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, докази отримання відповідачем процесуальних документів в матеріалах справи відсутні.

Судом встановлено, що ухвалою суду від 18.02.2015 р. порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 10.03.2015 р., але копію даної ухвали суду не було надіслано працівниками канцелярії суду за місцезнаходженням відповідача, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (91055, м. Луганськ, вул. Поштова 1М) та складений акт канцелярії суду від 18.02.2015 р. про те, що відповідно до листа УДППЗ "Укрпошта" від 01.12.2014 р. №07-13-3569 відділення поштового зв'язку призупинили приймання та пересилання поштових відправлень на адресу населених пунктів Донецької та Луганської області.

Про порушення провадження у даній справі суд розмістив інформацію із повідомленням про час і місце судового засідання, призначеного на 10.03.2015 р. у даній справі на сторінці господарського суду Харківської області (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет, про що свідчить підписана суддею та долучена до матеріалів справи роздрукована сторінка з мережі Інтернет.

У п.п. 4 п. 6 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 року № 01-06/1290/14 зазначено, що за неможливості здійснити повідомлення учасника судового процесу - інформація про час і місце судового засідання розміщується на сторінці відповідного суду (у розділі "Новини та події суду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Якщо господарським судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування прийнятого судового рішення з посиланням на пункт 2 частини третьої статті 104 або пункт 2 частини другої статті 111-10 ГПК України.

За таких обставин суд вважає, що судом вжито відповідних заходів щодо повідомлення учасника судового процесу, який знаходиться на території проведення АТО, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Також суд враховую те, що розглядаючи конкретну судову справу (здійснюючи правосуддя) суд самостійно визначає коло законодавства, що регулює спірні правовідносини, застосовує його, здійснює його тлумачення, визначає порядок ведення судового засідання на підставі приписів процесуального закону, вирішує питання про розгляд по суті заяв та клопотань учасників судового процесу, надає правову оцінку обставинам справи на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на приписах закону. Процесуальне рішення по справі виноситься судом за результатом надання юридичної оцінки поясненням всіх учасників судового процесу, наявним у справі доказам та з обов'язковим співвідношенням їх з вимогами відповідного законодавства. Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне не проводити судового засідання в режимі відео - конференції та винести рішення по справі.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, вивчивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Відповідно до умов п. 1.1 договору поставки № 568 від 18.12.2013 р. (далі по тексту - договір), укладеного між позивачем та відповідачем, позивач (постачальник) зобов'язаний поставити у адресу відповідача товари, а відповідач (покупець) у свою чергу, повинен прийняти поставлений товар та сплатити за нього визначену у договорі ціну.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

15.05.14р. сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору, якої збільшили вартість поставляємої продукції.

Позивачем відповідно до умов договору здійснено поставку товару - заготовки та матриці, що підтверджується наступними первинними документами: Видаткова накладна №14/04/01-011 від 01.04.14р. (вартість товару 1 245 418, 80 грн.), довіреність на отримання ТМЦ №000406 від 01.04.14р.; видаткова накладна №14/05/21-017 від 21.05.14р. (вартість товару 510 611, 38 грн.), довіреність на отримання ТМЦ №000561 від 16.05.14р. Таким чином, позивач свої зобов'язання згідно договору виконав.

Згідно п.3.1. договору, термін оплати товару встановлюється в специфікації.

Відповідно до умов специфікації № 1 від 18.12.13 р., укладеної до договору відповідач повинен був оплатити поставлену продукцію протягом 60 днів з моменту підписання товарно-приходних документів, але відповідач отриманий товар не оплатив, у зв'язку із чим виникла заборгованість розмірі 1756030,18 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин, враховуючи доведеність факту порушення відповідачем діючого законодавства, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача суми вартість переданого товару у розмірі 1756030,18 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Луганський патронний завод" (91055, м. Луганськ, вул. Поштова 1М, код ЄДРПОУ 32201889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технічного Центру "Варіус" (49038, м. Дніпроперовськ, вул. Фучика, 15/57, код ЄДРПОУ 33324757) вартість переданого товару у розмірі 1756030,18 грн. та судовий збір у розмірі 35120,63 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.03.2015 р.

Суддя Ю.В. Светлічний