Рішення

від 10.03.2015 по справі 918/72/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2015 р. Справа № 918/72/15

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Коммерс"

про стягнення заборгованості в сумі 39 900 грн. 00 коп.

Сторони не забезпечили участі повноважних представників у судове засідання.

Обставини справи: В січні 2015 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (далі ФОП ОСОБА_2.) звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд - Коммерс" (далі Товариство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань з поставки товару в сумі 39 900 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 30.01.2015 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10.02.2015 року.

Позивач у судове засідання 10.03.2015 року не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Направив до суду клопотання від 02.03.2015 року про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у жодне судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

На адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1, надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відмітками відділення поштового зв'язку "по даній адресі не значиться" та "по закінченню строку зберігання" (а.с. 17-19, 24-26, 29-31). Крім того, з метою перевірки адреси відповідача, судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за яким Товариство не перебуває в процесі припинення та зареєстровано за вищезазначеною адресою вказаною в позовній заяві (а.с. 37).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З огляду на зазначене, судом вжито всіх можливих заходів стосовно повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню спору.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 та Товариством був укладений договір поставки напівбрикету торф'яного у спрощений спосіб.

На виконання умов вищенаведеної угоди позивач платіжним дорученням від 31 жовтня 2014 року № 389 перерахував на рахунок Товариства грошові кошти в сумі 39 900 грн. 00 коп. Вказаний платіжний документ, а також копія виписки з банківського рахунку позивача, яка підтверджує факт перерахування відповідачу вищезазначеної суми грошових коштів, наявні у матеріалах справи (а.с. 9, 14).

З матеріалів справи вбачається, що Товариство спірний товар позивачу в розумні строки не поставило, у зв'язку з чим 28.11.2014 року ФОП ОСОБА_2 направив на адресу відповідача претензію від 27.11.2014 року № 27/11-001 про сплату заборгованості в сумі 39 900 грн. 00 коп. (а.с. 10). Вказана вимога була отримана Товариством 17.12.2014 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення з підписом уповноваженої особи відповідача (а.с. 10 зворот).

Однак, дана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, заборгованість у добровільному порядку погашена не була.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правововідносини, пов'язані з поставкою напівбрикету торф'яного.

За частиною 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 2 статті 693 ЦК України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред'явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи, що сума боргу відповідача, яка складає 39 900 грн. 00 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і Товариство на момент прийняття рішення не надало документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог ФОП ОСОБА_2 до відповідача про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Відтак позов підлягає до задоволення в повному обсязі з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору в сумі 1 827,00 грн.

Керуючись статтями 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд-Коммерс" (33024, місто Рівне, вулиця Млинівська, будинок 25, код ЄДРПОУ 37685667) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 39 900 (тридцять дев'ять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "12" березня 2015 року.

Суддя Пашкевич І.О.