Рішення

від 10.03.2015 по справі 907/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ                     10.03.2015                                                                                           Справа  № 907/80/15       за позовом                     приватного підприємства „Л.В.М.”, м. Тячів до відповідача           дочірного підприємства „Закарпатський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги”, м.Ужгород   про                              стягнення суми 219114,00 грн.    Суддя Васьковський О.В. Представники: від позивача – не з'явився від відповідача – не з'явився СУТЬ СПОРУ: про стягнення суми 219114,00 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №5 від 14.10.2013 р. Позивач просить задоволити позов, мотивуючи тим, що відповідач у встановлений у договорі строк не оплатив товар у повному об'ємі, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість. У зв'язку з цим відповідач зобов'язаний сплатити суму заборгованості за поставлений товар відповідно до умов договору. Відповідач письмових пояснень по суті заявлених вимог з доказами в їх обґрунтування не подав та незважаючи на адресовані господарському суду клопотання про відкладення розгляду справи №06/80 від 09.02.15 та №06/123 від 02.03.15 участь уповноваженого представника у судове засідання 10.02.15, 20.02.15 та 03.03.15 не забезпечив, тому справа розглянута у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) за наявними в ній матеріалами.                      Розглянувши матеріали справи суд встановив: Між приватним підприємством „Л.В.М.”, м. Тячів (продавець по договору) та дочірнім підприємством „Закарпатський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги”, м.Ужгород (покупець по договору) укладено договір купівлі-продажу №5 від 14.10.2013 р. (далі – договір), згідно п.п. 1.1. якого позивач зобов'язувався передати у власність відповідача в терміни, зазначені у цьому договорі наступну виробничо-технічну продукцію (темні і світлі нафтопродукти), а відповідача зобов'язувався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору; товар поставляється згідно додатків, які є невід'ємною частиною цього договору. На виконання вказаного договору позивач, згідно видаткової  накладної №70 від 01.11.13 та товаро-транспортної накладної №70 від 01.11.13 поставив відповідачу товар на загальну суму 219114,00 грн., а відповідач прийняв вказаний товар, що підтверджується  актом прийому-передачі від 01.11.13. Відповідно до ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки  продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до п.п.3.1-3.3 договору строк поставки товари – до 31.12.17; приймання-передача товару здійснюється у встановленому законодавством порядку та оформлюється актом приймання-передачі та складською квитанцією; приймання товару за якістю відбувається згідно з посвідченням якості та за кількістю – згідно з заліковою вагою, вказаною у складській квитанції. У п.п.4.1-4.2 договору встановлено, що ціна та загальна вартість товару встановлюється на кожну партію і оформлюється додатковими угодами або специфікацією, які являються невід'ємною частиною цього договору; покупець здійснює передоплату товару на 100% оплату тарифу та залізничних послуг шляхом безготівкового переказу грошових коштів на поточний рахунок продавця.. Договір набуває чинності від дати його підписання сторонами та діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п.8.1 договору).           Відповідач у встановлений у договорі строк та у повному обсязі товар не оплатив, внаслідок чого у нього виникла та рахується прострочена заборгованість у сумі               219114,00 грн., що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків заборгованості відповідача за договором станом на 31.12.13. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України). Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу,  інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до  звичаїв  ділового  обороту  або  інших вимог,  що  звичайно ставляться. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позовні вимоги до відповідача  позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.           З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми           219114,00 грн. заборгованості підлягає задоволенню у повному обсязі. Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 4382,28 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд В И Р І Ш И В: позов задоволити повнісю. Стягнути з дочірнього підприємства „Закарпатський облавтодор” ВАТ ДАК „Автомобільні дороги”, (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Собранецька, 39, код 31179046) на користь приватного підприємства „Л.В.М.” (90500, Закарпатська область,               м. Тячів, вул.Ракоці, 8, код 32165097), -          суму 219114,00 грн. заборгованості; -          суму 4382,28 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору. Видати наказ. Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 13.03.15. Суддя                                                                                                      О.В. Васьковський