Рішення

від 10.03.2015 по справі 909/1447/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р. Справа № 909/1447/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кавлак І.П., при секретарі судового засідання: Манів-Головецькій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Івано - Франківськгаз"

вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча

компанія "Берест-Продторг"

вул. Торгова 1, м. Івано-Франківськ, 76000

про стягнення 1 820, 90 грн., з яких: 1400 грн. - заборгованість за спожитий

природний газ, 119, 90 грн. - 3% річних, 301, 00 грн. - інфляційні втрати

За участю представників:

від позивача: Цимбаліста О.С. - провідний юрисконсульт,

(довіреність №08-19/57 від 12.01.15);

від відповідача представники не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Івано-Франківськгаз" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" про стягнення 1 820, 90 грн., з яких: 1 400 грн. - заборгованість за спожитий природний газ, 119, 90 грн. - 3% річних, 301, 00 грн. - інфляційні втрати.

10.02.15 на підставі п.3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату господарського суду Івано-Франківської області №11 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 909/1447/14.

За наслідками повторного автоматичного розподілу справу № 909/1447/14 передано судді Кавлак І.П.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 11.02.15 розгляд справи призначено на 24.02.15.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.02.15, в зв"язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено в порядку ст. 77 ГПК України на 10.03.14.

Відповідач в судове засідання жодного разу не з"явився, відзиву на позов не надав, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалами суду від 11.02.15 та від 24.02.15; письмових заяв, повідомлень щодо поважності причин відсутності відповідача в судовому засіданні до суду не надходило.

Абзацом 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" передбачено, що за змістом статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду надіслані відповідачеві за адресою, вказаною у позовній заяві: вул. Торгова 1, м. Івано-Франківськ, 76000; станом на час прийняття рішення, ухвала господарського суду від 24.02.15 повернута підприємством зв'язку на адресу господарського суду з відміткою: «за зазначеною адресою не проживає ».

Відповідно до пункту 2.6.15. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Вищезазначені обставини свідчать про належне виконання господарським судом обов»язку щодо повідомлення відповідача про вчинення судом певних процесуальних дій по даній справі.

Частиною 3 ст. 22 ГПК України встановлено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції»визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов»язків цивільного характеру.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, зважаючи на обмеженість строками розгляду справи, встановленими ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

10.03.15 присутнім в судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № ІФ-12-59 на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 01.01.2012 в частині проведення розрахунку за природній газ. З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов»язання, а саме, порушення строків оплати позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 119 грн. 90 коп. та інфляційні втрати в сумі 301 грн.

Згідно вимог ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів. Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, всебічно і повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті суд встановив наступне.

1 січня 2012 року між ПАТ по газопостачанню та газифікації "Івано - Франківськгаз" (далі-постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" (далі - споживач) укладено договір № ІФ-12-59 на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) (далі - договір; а.с. 8-10).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України. Згідно приписів ст. 204 ЦК України, договір № ІФ-12-59 на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 01.01.2012 є правомірним правочином, так як іншого (розірвання, припинення, скасування цього договору) сторонами суду не представлено.

Пунктом 1.1.договору встановлено, що постачальник постачає природній газ (далі - газ)споживачу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

В розділі 2 Договору визначено обсяги та умови постачання газу.

Пунктом 2.6. Договору сторони погодили, що послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що офомлюється згідно за даними вузлів обліку, визначених у додатку 2 до договору.

Визначення вартості послуг за договором та порядок розрахунків передбачені в розділі 4 Договору.

Пунктом 4.6. договору сторони погодили, що оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахункудоговірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до додатку 1 до Договору. Оплата за газ та послуги проводиться споживачем шляхом 100% попередньої оплати вартості, запланованих місячних обсягів газу на розрахунковий рахунок постачальника не пізніше ніж за 5 банківських днів до початку місяця поставки газу. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величинидоговірного обсягу газу, заявного на наступний розрахунковий період. У разі відсутності інформації про ціну газу на настуцпний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 4.9. Договору встановлено, що звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред»явлення вимоги однієї із сторін.

Позивач свої договірні зобов»язання виконав належним чином.

ПАТ "Івано - Франківськгаз" протягом січня 2012 року було поставлено ТзОВ "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" природній газ в обсязі 475 м. куб на суму 1734 грн. 14 коп.

Даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи актом приймання-передачі природного газу від 31 січня 2012 року (а.с. 13).

В порушення умов договору, відповідач прийняті на себе договірні зобов»язання належним чином не виконав, оплату за спожитий природній газ провів частково в сумі 334 грн.14 коп.; оплату залишку вартості спожитого газу в сумі 1400 грн. відповідачем не здійснено.

26.09.14 з метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача направлено вимогу (№ 05-08/914 від 25.09.2014) щодо сплати заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1400 грн. 00 коп.; докази направлення претензії та отримання її відповідачем наявні в матеріалах справи (а.с. 35). Проте, вимога щодо сплати зазначеної вище суми залишена без відповіді та задоволення.

Статтею 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір є підставою виникнення господарських зобов»язань.

Згідно з ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно приписів ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду. Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов'язань стосовно оплати за природній газ. Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально, отже вимога позивача щодо стягнення заборгованості за спожитий природний газ в сумі 1400 грн. 00 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Факт прострочки виконання грошового зобов'язання за договором № ІФ-12-59 на постачання природного газу за регульованим тарифом (для промислових підприємств та комунально-побутових організацій) від 01.01.2012 підтверджується матеріалами справи, відповідачем не спростований.

З огляду на прострочку виконання відповідачем грошового зобов»язання, а саме, порушення строків оплати позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в сумі 119 грн. 90 коп. та інфляційні втрати в сумі 301 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов»язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України). Судом перевірено правильність нарахування інфляційних втрат; наявний в матеріалах справи розрахунок позивача є арифметично вірним, проведеним з урахуванням рекомендацій, викладених в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. № 362-97р.

Щодо нарахування позивачем 3% річних слід зазначити наступне.

Судом перевірено нарахування позивачем 3% річних в сумі 119 грн. 90 коп. (а.с.17). Згідно з вірним арифметичним розрахунком, проведеним судом в системі "Законодавство" (розрахунок додається), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 120 грн. 03 коп., яка перевищує заявлену до стягнення позивачем, отже, суд задовольняє 3% річних в межах заявлених позовних вимог в сумі 119 грн. 90 коп.

Зважаючи на те, що факт прострочки виконання зобов»язання підтверджується матеріалами справи, вимога позивача щодо стягнення 3% річних в сумі 119 грн. 90 коп., інфляційних втрат в сумі 301 грн. 00 коп. обґрунтована та підлягає задоволенню.

Судовий збір за правилами ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629 ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 33, 43, 49, 75, ст. 82, ст.ст. 83-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" про стягнення 1 820 грн. 90 коп., з яких: 1 400 грн. заборгованість за спожитий природний газ, 119 грн. 90коп. - 3% річних, 301 грн. 00 коп. - інфляційні втрати задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Західноукраїнська продовольча компанія "Берест-Продторг" ( вул. Торгова 1, м. Івано-Франківськ, 76000; код 22180534) на користь Публічного акціонерного товариства "Івано-Франківськгаз" (вул. Ленкавського, 20, м. Івано-Франківськ, 76000; код 03361046) - 1400 (одна тисяча чотириста)грн. заборгованості за спожитий природний газ, 3% річних в сумі 119(сто дев»ятнадцять) грн. 90 коп., інфляційні втрати в сумі 301(триста одна) грн. 00 коп. та 1827(одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 13.03.15

Суддя І.П. Кавлак

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"