Рішення

від 04.03.2015 по справі 910/20801/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2015Справа №910/20801/14

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» простягнення заборгованості в розмірі 239 408 гривень 20 копійок

Представники:

від Позивача: Шевченко О.М. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: 1. Забава Л.К. (голова правління);

2. Козир М.О. (представник за Довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 239 408 гривень 20 копійок.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 10.12.2001 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (Постачальник) та Житлово -будівельним кооперативом «Академічний-17» (Абонент) було укладено Договір № 9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов»язався розрахуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65. Як зазначає Позивач, ним було надано Абоненту послуги з водопостачання і водовідведення за період з 01.09.2011 р. по 30.06.2014 р. на суму 591 625 грн. 80 коп., з яких сплачено лише 431 107 грн. 00 коп., внаслідок чого утворилась заборгованість Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» в розмірі 160 518 грн. 80 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з останнього інфляційні у розмірі 41 767 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 20 674 грн. 61 коп., пеню в розмірі 395 грн. 58 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/20801/14, судове засідання призначено на 15.10.2014 р.

15.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 02.10.2014 року.

15.10.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи; клопотання про відкладення розгляду справи та пояснення до позовної заяви, в яких останній просить Суд відмовити в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" та стягнути витрати на правову допомогу адвоката в судовому процесі.

15.10.2014 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Суд на місці ухвалив - задовольнити клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи, а клопотання про призначення судової економічної експертизи відкласти до встановлення фактичних обставин по справі.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати: Позивача надати письмові пояснення чи заперечення з посиланням на належні докази з урахуванням позиції Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-17", викладеної в письмових поясненнях; сторін надати Акт звірки взаємних розрахунків за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення.

Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, клопотанням Відповідача про відкладення розгляду справи, витребуванням додаткових доказів по справі, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.10.2014 року відкладено розгляд справи на 05.11.2014 року.

04.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Позивача документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та письмові заперечення на пояснення до позовної заяви від 14.10.2014 року.

04.11.2014 року через загальний відділ діловодства суду отримано від Відповідача зведений акт звірки та письмові пояснення до останнього.

В судовому засіданні 05.11.2014 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник та керівник Відповідача підтримали Клопотання про призначення судової економічної експертизи та подали письмові пояснення щодо проведення експертизи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд дійшов висновку щодо задоволення Клопотання Відповідача та призначення судової бухгалтерської експертизи, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз (03680, м. Київ, вул. Смоленська, 6), та провадження у справі № 910/20801/14, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено.

15.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, а саме розшифровки рахунків (табуляграми) абонента ЖБК "Академічний - 17" за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року.

29.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №16180/14-45 від 27.01.2015 року разом з матеріалами вказаної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.02.2015 року поновлено провадження у справі № 910/20801/14 та розгляд справи призначено на 18.02.2015 року.

18.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла Заява про збільшення позовних вимог, оскільки при складанні розгорнутого розрахунку позовних вимог до ЖБК "Академічний-17", суму сплати в розмірі 26 109,26 грн. з призначенням платежу "згідно рішення суду у справі №7/470-40/231", Позивачем було помилково враховано як оплату за отримані послуги в позовний період по справі №910/20801/14. Таким чином Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" збільшує свої позовні вимоги та просить Суд стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-17" заборгованість в розмірі 268 128,38 грн., з яких: 186 628, 06 грн. основний борг, 41 767, 33 грн. інфляційних витрат, 20 674, 61 грн. 3% річних, 395,58 грн. пені, 18 662, 80 грн. штрафу та 5 362,57 грн. судового збору.

18.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, в якому просить Суд при винесенні рішення покласти на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зобов'язання відшкодувати на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-17" суму 9 472 грн. 00 коп., сплачену за проведення судово-економічної експертизи.

18.02.2015 року в судове засідання з'явились представники сторін.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10 Постанови №18 від 26.12.2011р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що Заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про збільшення розміру позовних вимог подано з додержанням вимог законодавства, отже, Суд приймає її до розгляду.

Крім того, суд на місці ухвалив - відкласти розгляд клопотання Відповідача до встановлення фактичних обставин по справі.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати письмові пояснення чи заперечення з посилання на належні докази з урахуванням Заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" про збільшення розміру позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.02.2015 року відкладено розгляд справи на 04.03.2015 року.

27.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання, в якому просить Суд при винесенні рішення покласти на Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" зобов'язання відшкодувати на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-17" суму 9 472 грн. 00 коп., сплачену за проведення судово-економічної експертизи, а також стягнути з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Відповідача 3 600 грн. 00 коп. витрати на юридичні послуги в судовому процесі.

27.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення до заяви про збільшення позовних вимог у справі №910/20801/14, якою просив залишити на розсуд суду задоволення заяви про збільшення розміру позовних вимог.

02.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких зазначив, що не погоджується з висновком судової експертизи, оскільки експерт не повністю дослідив матеріали справи та зробив невірний висновок щодо кодів абонента, видів послуг, які за ними обліковуються, не в повній мірі дослідив акти про зняття показників з приладу обліку, допустив арифметичну помилку при розрахунку вартості наданих послуг з постачання питної води та прийняття стоків, та загалом висновок експерта суперечить дослідженню, а тому просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 04 березня 2015 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви, викладені в позовній заяві й письмових поясненнях, просив Суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представники Відповідача просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог, а також підтримали подане клопотання від 27.02.2015 року про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал на користь Житлово-будівельного кооперативу "Академічний-17" суму 9 472 грн. 00 коп., сплачену за проведення судово-економічної експертизи, а також 3 600 грн. 00 коп. витрат на юридичні послуги в судовому процесі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 04 березня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2001 року між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», (Постачальник) та Житлово - будівельним кооперативом «Академічний-17» (Абонент) було укладено Договір № 9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого Постачальник зобов»язався надати Абоненту послуги з постачання питної води та прийняти від Абонента каналізаційні стоки, а Абонент зобов»язався розрахуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. №65.

Відповідно до підпункту а) пункту 2.2.1 Договору Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з п.2.3 Договору Абонент в кінці кожного кварталу направляє до Постачальника свого повноважного представника (за довіреністю) з письмовою інформацією, відповідно з додатком №1 до даного договору, щодо об»єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останні три місяці для проведення звірки розрахунків з Постачальником та підписання відповідного акта. У разі невиконання даної умови договору, облік спожитих послуг за відповідний період приймається Абонентом за даними Постачальника та перерахунки за вказаний період не проводяться.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника.

Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначаються за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та ін. джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника. (п.3.4 Договору)

Відповідно до п.3.6 Договору Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленим чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує Абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи Абонента.

Згідно з п.3.7 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов»язаний у 5-ти денний термін з дня поставлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акта в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

Пунктом 4.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату послуг Абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Цей Договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. (п.5.1 Договору)

Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач неналежним чином виконує свої зобов'язання за Договором, внаслідок чого утворилась заборгованість Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» в розмірі 186 628 грн. 06 коп. з у рахуванням Заяви про збільшення розміру позовних вимог від 18.02.2015 року, яка прийнята Судом до розгляду. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з останнього інфляційні у розмірі 41 767 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 20 674 грн. 61 коп., пеню в розмірі 395 грн. 58 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року між сторонами згідно пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною першою статті 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» законодавство у сфері питної води та питного водопостачання складається з Водного кодексу України, Кодексу України про надра, законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері.

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору.

Статтею 22 вказаного Закону передбачено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Наказом Міністерства з питань житлово - комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України. Пунктом 1.1 передбачено, що Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Відповідно до пункту 2.1 Правил договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги», яким, згідно пунктом 2.2 Правил № 190, визначаються істотні умови договору між виробником та споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення.

Пунктом 1.4 Правил встановлено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил № 37, а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору (п. 3.1, 3.7 Правил).

Відповідно до п. 3.13 Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37 останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації, та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів.

Пунктом 1.4 Правил № 37 передбачено, що: абонент водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації; стічні води підприємств - це усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Відповідно до пункту 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Як зазначає Позивач, у період з 01.09.2011 р. по 30.06.2014 р. він надав Відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 591 635 грн. 80 коп., проте Відповідач оплатив такі послуги лише частково, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 186 628 грн. 06 коп.

Надання послуг з постачання питної води та водовідведення Позивач підтверджує відомостями обліку ЖБК «Академічний - 17» про добові параметри теплоспоживання, актами про зняття показань з приладів обліку, підписаними уповноваженими представниками сторін, реєстрами дебетових повідомлень, розшифровками рахунків абонента, в яких зафіксовані об'єми спожитих відповідачем послуг та тарифи, застосовані при нарахуванні послуг.

З метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року було призначено судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

Висновком експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №16180/14-45 від 27.01.2015 року, складеним Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз встановлено, що документально підтверджується надання Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з водопостачання (холодного водопостачання), водовідведення питної води для потреб холодного водопостачання та водовідведення питної води для потреб гарячого водопостачання Житлово-будівельному кооперативу «Академічний-17» за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року в обсязі 122514,93 куб.м. на суму 367 540 грн. 93 коп.; документально підтверджується надання Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» послуг з водопостачання питної води на потреби гарячого водопостачання Житлово-будівельному кооперативу «Академічний-17» за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року в обсязі 42968,93 куб.м. на суму 124 974 грн. 31 коп.

Крім того, документально підтверджується сплата Житлово-будівельним кооперативом «Академічний-17» послуг з водопостачання (холодного водопостачання), водовідведення питної води для потреб холодного водопостачання та водовідведення питної води для потреб гарячого водопостачання Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року в розмірі 423 782 грн. 23 коп.; документально підтверджується сплата Житлово-будівельним кооперативом «Академічний-17» послуг з водопостачання питної води на потреби гарячого водопостачання Публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року в розмірі 117 108 грн. 34 коп.

В своєму висновку №16180/14-45 від 27.01.2015 року експерт зазначив, що заборгованість Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» за прийняті послуги з водопостачання (холодного водопостачання), водовідведення питної води для потреб холодного водопостачання та водовідведення питної води для потреб гарячого водопостачання за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року відсутня, переплата становить 56 241 грн. 30 коп.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача стосовно непогодження з висновком судової експертизи у зв»язку з неповним дослідженням матеріалів справи, актів про зняття показників з приладу обліку, допущення арифметичної помилки при розрахунку вартості наданих послуг з постачання питної води та прийняття стоків, а також у зв»язку з наданням невірного висновку щодо кодів абонента, видів послуг, які за ними обліковуються, оскільки висновки експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №16180/14-45 від 27.01.2015 року, складені Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності. Також Суд зазначає, що в судовому засіданні 04.03.2015 року представник Позивача не скористався своїми процесуальними правами та не заявляв будь - яких клопотань про призначення по вказаній справі повторної експертизи у зв»язку з необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи висновком експертизи, або про виклик судового експерта до судового засідання з метою надання додаткових роз»яснень поданого ним висновку, про що неодноразово було запитано представника Позивача.

Крім того, Суд звертає увагу, що експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу", а тому вказаний висновок експерта є належним та допустимим доказом відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.

За таких підстав, Суд приймає до уваги висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №16180/14-45 від 27.01.2015 року, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

В обґрунтування поданих заперечень Відповідач посилається на те, що заборгованість виникла не внаслідок несвоєчасної оплати за надані послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, а внаслідок безпідставного нарахування Позивачем надмірних сум до оплати за завищені об»єми питної води і каналізаційних стоків холодної та гарячої води. Крім того зазначив, що різниця в сумах за холодну питну воду і каналізаційні стоки за період вересень 2011 року - лютий 2012 року виникла внаслідок нарахування Позивачем за послуги з постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, при цьому гарячу воду для забезпечення побутових та господарських потреб постачає Публічне акціонерне товариство «Київенерго».

Як встановлено Судом, рішенням Господарського суду м. Києва по справі №7/470-40/231 від 22.09.2011 року, залишеного без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року та постановою Вищого господарського суду від 19.01.2012 року, за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» про стягнення заборгованості за період з 01.09.2008р. по 01.09.2010р. було встановлено, що договір № 09756/4-11-С від 10.12.2001 р., укладений між сторонами не передбачає обов'язку відповідача сплачувати за послуги з постачання гарячої води, а тому у позивача відсутні підстави для виставлення рахунків відповідачу за постачання питної води, що використовується для виготовлення гарячої води, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини з приводу надання таких послуг. Крім того зазначено, що відповідач належним чином здійснює оплату за поставлену теплову енергію у гарячій воді відповідно до умов договору № 1410070 від 01.06.2000р., укладений між відповідачем та АЕК "Київенерго", предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За таких підстав, Суд не приймає до уваги доводи Позивача, що спірним договором регулюються відносини сторін без розподілу постачання питної води на категорії в залежності від того, для яких потреб ця послуга буде використана відповідачем в своїй господарській діяльності, в тому числі, і для виробництва продукції, яка потребує використання питної води - гарячого водопостачання населенню, а тому позовні вимоги Позивача про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання питної води та водовідведення на потреби гарячого водопостачання є необґрунтованими, оскільки Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року не передбачено надання послуг з постачання гарячої води.

Суд, враховуючи висновок експерта за результатами проведення судово - економічної експертизи №16180/14-45 від 27.01.2015 року, складений Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, про наявність переплати Відповідача в розмірі 56 241 грн. 30 коп., а також Заяву про збільшення розміру позовних вимог від 18.02.2015 року, якою Позивач просив Суд стягнути з Відповідача заборгованість в розмірі 186 628 грн. 06 коп. (враховуючи помилкове зарахування 26 109 грн. 26 коп. з призначенням платежу «згідно рішення суду у справі №7/470-40/231» в якості оплати за отримані послуги), приходить до висновку про наявність переплати Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» на суму в розмірі 30 132 грн. 04 коп. і, як наслідок, відсутність заборгованості Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» перед Публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року.

Отже, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України та приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» про стягнення заборгованості за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року в розмірі 186 628 грн. 06 коп. не підлягають задоволенню.

Крім того, Позивачем при зверненні до Суду з вказаним позовом заявлені позовні вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних у розмірі 41 767 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 20 674 грн. 61 коп., пені у розмірі 395 грн. 58 коп. та штрафу в розмірі 16 051 грн. 88 коп.

Суд зазначає, що вказані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» також не підлягають задоволенню, як похідні вимоги від основного зобов»язання по оплаті за надані послуги водопостачання та водовідведення за Договором №9756/4-11-С на послуги водопостачання та водовідведення від 10.12.2001 року за період з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» про стягнення заборгованості в розмірі 268 128 грн. 38 коп. не підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Також, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.11.2014 року призначено у справі №910/20801/14 судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на Житлово-будівельний кооператив «Академічний-17».

Відповідно до платіжного доручення № 20 від 17 грудня 2014 року, Житлово-будівельним кооперативом «Академічний-17» перераховано на рахунок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз 9 472 гривень 00 копійок за проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», Суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» 9 472 гривень 00 копійок за проведення експертизи.

Відповідачем також було подано Клопотання про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь Відповідача 3 600 грн. 00 коп. витрат на юридичні послуги в судовому процесі.

Витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум. За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. (п.6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).

15.10.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аре - Флавія» (Виконавець) та Житлово - будівельним кооперативом «Академічний - 17» (Замовник) було укладено договір про надання консультаційних та юридичних послуг, за змістом якого Виконавець зобов»язався надати Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту його інтересів в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності і підпорядкування, а також у загальних, адміністративних і господарських судах України з питання ведення господарської діяльності Замовника. Виконавець представляє інтереси Замовника у його взаємовідносинах з ПАТ «Київенерго» та ПАТ «АК «Київводоканал».

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було оплачено вартість наданих, згідно з договором про надання консультаційних та юридичних послуг, в розмірі 3 600 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №21 від 24.02.2015 р. на суму 2 400 грн. 00 коп. та №182 від 15.12.2014 р. на суму 1 200 грн. 00 коп.

Суд зазначає, що Козир М.О. надавав пояснення по суті спору та приймав участь в судових засіданнях, а відтак виконав зобов'язання передбачені договором про надання консультаційних та юридичних послуг від 15.10.2014 р.

За таких обставин, Суд приходить до висновку, що витрати Відповідача на правову допомогу співрозмірні та адекватні ціні позову та складності справи, а з урахуванням відмови у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», такі витрати підлягають покладенню на Позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» про стягнення заборгованості в розмірі 239 408 грн. 20 коп. - відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м.Київ, ВУЛ.ЛЕЙПЦИЗЬКА, будинок 1-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Академічний-17» (03179, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКА, будинок 14,12,12-А, Ідентифікаційний код юридичної особи 23698345) 9 472 (дев'ять тисяч чотириста сімдесят дві) гривні 00 копійок за проведення експертизи та 3 600 (три тисячі шістсот) грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06 березня 2015 року

Суддя О.В. Чинчин