Постанова

від 11.03.2015 по справі 809/769/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. Справа № 809/769/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Боршовського Т.І., розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства про стягнення заборгованості в сумі 22668,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

20.02.2015 року Державна податкова інспекція у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 22668,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в повному обсязі та в строки, визначені податковим законодавством, самостійно узгоджених шляхом подання декларацій сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість в загальному розмірі 16485,14 грн., та збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в загальному розмірі 1450,00 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату самостійно узгоджених відповідачем зобов'язань позивачем застосовані штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в загальному розмірі 4630,07 грн., а також нарахована пеня в розмірі 103,39 грн. Загальна сума заборгованості відповідача станом на день подання позову становила 22668,60 грн.

Представник позивача 11.03.2015 року подано через канцелярію суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив. Своїм правом на подання письмового заперечення проти позову не скористався.

За змістом частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, відповідно до норм частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, а також відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути дану адміністративну справу в письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали адміністративного позову в порядку письмового провадження, дослідивши і оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що 16.04.1998 року проведено державну реєстрацію Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства як юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо відповідача станом на 12.02.2015 року (а.с.7-9). Відповідач 24.04.1998 року взятий на облік Державною податковою інспекцією у Галицькому районі як платник податків і зборів.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на додану вартість та збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпункту 9.1.3., 9.1.15 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України (в редакції чинній до 1 січня 2015 року) належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкові платежі).

Відповідач згідно підпункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на додану вартість.

Пунктом 4 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що до 1 січня 2015 року справляється збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства відповідно до Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства".

Закон України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» визначає порядок справляння та використання збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Згідно статті 1 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» платниками збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності та підпорядкування, які реалізують в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольні напої та пиво.

Відповідно до статті 3 даного Закону ставка збору становить півтора відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного статтею 2 цього Закону.

У відповідності до статті 4 Закону України «Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства» збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства платники, які визначені у статті 1 цього Закону, сплачують на спеціальний рахунок Державного казначейства України щомісяця у строки, визначені законом для місячного звітного періоду.

Згідно пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем подано до Державної податкової інспекції у Галицькому районі декларації з податку на додану вартість за листопад 2014 року, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 10024,00 грн. та за грудень 2014 року, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 13200,00 грн. (а.с.17-20). Однак даних зобов'язань відповідачем в повному обсязі не виконано та не сплачено, і на момент розгляду справи податковий борг з податку на додану вартість за вказаний вище період становить 16485,14 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача станом на 28.02.2015 року.

Також судом встановлено, що відповідачем подано до податкового органу розрахунки суми збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад 2014 року, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 725,00 грн. та за грудень 2014 року, де відповідачем розраховано розмір вказаних зобов'язань в сумі 725,00 грн. (а.с.26-27). Самостійно визначені зобов'язання відповідач за вказаний вище період в не виконав та не сплатив до бюджету і на момент розгляду справи податковий борг зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства за листопад-грудень 2014 року складає 1450,00 грн., що підтверджується обліковою карткою відповідача станом на 31.01.2015 року.

За змістом пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

З огляду на вказане, самостійно визначені відповідачем зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 16485,14 грн., зі збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства в сумі 1450,00 грн. та несплачені ним у строки встановлені Кодексом, є узгодженими, а, отже, є податковим боргом Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства.

Щодо зобов'язання відповідача по штрафних (фінансових) санкціях з податку на додану вартість, то судом встановлено таке.

Статтею 75.1 Податкового кодексу України визначено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом встановлено, що позивачем, за наслідками проведеної камеральної перевірки, складено акт № 18/1500/25596235 від 26.01.2015 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення: форми «Ш» № 0000111500 та № 0000131500 від 26.01.2015 року, якими відповідачу визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4245,19 грн. та 384,88 грн. відповідно (а.с.21-22).

Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу та отримані, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).

Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, отриманої з офіційного Окрім цього, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, розміщеному на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/, немає судових рішень за фактом оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень.

Приписами пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог статті 56 Податкового кодексу України не була порушена процедура адміністративного оскарження податкових зобов'язань, визначених податковими повідомленнями-рішеннями № 0000111500 та № 0000131500 від 26.01.2015 року, згадані податкові повідомлення-рішення не оскаржувалися до адміністративного суду, то суд в цій адміністративній справі дійшов висновку про те, що визначені позивачем відповідачу грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4630,07 грн. є узгодженими та є податковим боргом останнього перед державним бюджетом. Доказів протилежного суду відповідно до ст.ст. 4-3, 33 ГПК України відповідачем не подано.

Відповідно до підпункту 129.1.1. пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Як вбачається з довідки позивача за період з 17.12.2014 року по 16.02.2015 року та облікових карток платника податку, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 103,39 грн.

Відповідно до норми підпункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем надіслано відповідачу податкову вимогу форми «Ю» № 248-25-845/254 від 08.04.2014 року на суму 10897,59 грн., яка отримана відповідачем, про що свідчить розписка на корінці вказаної вимоги (а.с.28). Відповідач згадану податкову вимогу не оскаржував. Враховуючи, що відповідачем не подано суду доказів виконання вищевказаної податкової вимоги в повному обсязі, відсутності заборгованості станом на день подання даного позову, дана податкова вимога відповідно до статті 60 Податкового кодексу України не є відкликаною, та не потребує винесення нової податкової вимоги.

Податковий борг відповідача в сумі 22668,60 грн. підтверджується довідкою про стан заборгованості відповідача станом за період з 17.12.2014 року по 16.02.2015 року та витягами зі зворотного боку облікових карток платника - відповідача у справі (а.с.6, 13-16, 23-25).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 Податкового кодексу України визначено заходи щодо погашення податкового боргу платника податків, відповідно до вимог яких стягнення коштів у рахунок погашення такого боргу здійснюється за рішенням суду з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи те, що відповідачем не сплачено самостійно податковий борг в сумі 22668,60 грн., то суд вважає підставним звернення контролюючого органу до суду із позовом про його стягнення у спосіб, визначений пунктами 95.3 та 95.4 статті 95 вказаного Кодексу.

Таким чином, адміністративний позов Державної податкової інспекції у Галицькому районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства про стягнення податкового боргу в сумі 22668,60 грн. є обґрунтованим, а тому його належить задовольнити.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Підприємства "Луква" Галицького райспоживтовариства (код 25596235, що знаходиться за адресою: 77100, Івано-Франківська область, Галицький район, місто Галич, вулиця Львівська, будинок 39) відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, на користь Державного бюджету податковий борг в сумі 22668 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят вісім) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 11.03.2015 року.