Постанова

від 17.02.2015 по справі 809/1443/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа № 809/1443/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Боброва Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,

представника позивача - Попович О.В.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я»

про стягнення податного боргу в сумі 38479,84 грн. ,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція (надалі - позивач) звернулася з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я» (надалі - відповідач) про стягнення податного боргу в сумі 38479,84 грн.

Ухвалою від 28.05.2013 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №2а-2943/12/0970.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року в адміністративній справі №2а-2943/12/0970 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я» до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції про стягнення податного боргу в сумі 38479,84 грн. позовну заяву залишено без розгляду.

Відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2014 року в адміністративній справі №876/5397/13 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я» залишено без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 року у справі №2а-2943/12/0970 - без змін (а.с. 50-56).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» заборгував перед бюджетом сплату пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 38479,84 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, з підстав викладених у позовній заяві. Просила позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв та клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його відсутності суду не подав, про причини неявки суд не повідомив. Тому, суд вважає, що відповідач був належно повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35982827) 15.07.2008 року зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. М.Грушевського, буд. 2, с. Матеївці, Коломийський район Івано-Франківської області, 78267, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.04.2013 року за №16211195 (а.с. 13-17, 27-28).

Податковим органом проведена перевірка відповідача з питань дотримання вимог валютного законодавства, за результатами якої складено акт від 30.08.2012 року за №949/222/35982827 (а.с. 6-9).

На підставі вказаного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 12.09.2012 року за №00012220, котрим на відповідача покладені податкові зобов'язання зі сплати пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 38495,17 грн. Дане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, однак податковий борг ним сплачений не був (а.с. 10).

Таким чином, борг відповідача перед бюджетом, у зв'язку з переплатою, за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності складає 38479,84 грн.

Оскільки, податкові зобов'язання відповідачем сплачені не були, Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області, на виконання вимог податкового законодавства виставила податкову вимогу на суму 38479,84 грн. Вказана вимога направлена відповідачу, однак ним виконана не була (а.с. 11).

Податковий борг відповідача перед бюджетом підтверджується дослідженою судом обліковою карткою платника податку та становить 38479,84 грн. (а.с. 12, ).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 №185/94-ВР (надалі - Закон №185/94-ВР), із змінами та доповненнями, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно статті 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтею 1 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки.

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недоотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1, 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

Нормами частини 5 статті 4 Закону № 185/94-ВР передбачено, що державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати пеню, передбачену цією статтею.

Статтею 6 Закону встановлено, що строки, зазначені в статтях 1, 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 17.03.2001 року № 110 «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби», із змінами внесеними Наказом ДПА від 23.03.2002 року за № 98, органам державної податкової служби надано право застосовувати до підприємств, установ, організацій і громадян штрафні та фінансові санкції у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Висновок щодо перевищення строків зарахування валютної виручки відповідача на його рахунки в уповноваженому банку центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики не надавався.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, з 01.01.2011 року, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пунктів 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпунктів 14.1.175 пункту 16.1 статті 16 Кодексу податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до вимог пункту 36.1 статті 36 Кодексу податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Кодексу у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.5 статті 59 Кодексу у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 95.2 статті 95 Кодексу передбачено, що стягнення коштів платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно статті 129 Кодексу, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Кодексу при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нараховується пеня у строк від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання.

Відповідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Отже, суд дійшов висновку, що податкові зобов'язання відповідача за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 38479,84 грн., які ним не сплачені, являються його податковим боргом.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом за порушення розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності станом на момент розгляду справи судом становить 38479,84 грн .

Відповідно до частини 2 статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Заборгованість станом на день розгляду справи не погашена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача обґрунтовані, а тому позов підлягає задоволенню.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 11, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь бюджету з товариства з обмеженою відповідальністю «Гуцульське подвір'я» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 35982827) податковий борг в сумі 38479 (тридцять вісім тисяч чотириста сімдесят дев'ять) грн. 84 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане товариство та за рахунок готівки, що йому належить.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров

Постанова в повному обсязі складена 23.02.2015 року.