Постанова

від 12.03.2015 по справі 821/63/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/63/15-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Войтович І.І.,

при секретарі: Сердюк О.О.,

за участю:

представника позивача - Барлет Т.М.

представника відповідача - Юдін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Комунального закладу "Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги "

до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,

встановив:

Комунальний заклад «Нижньосірогозкий центр первинної медико-санітарної допомоги» (далі - позивач) звернувся до суду із адміністративним позовом до Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.12.2014 року №0032961700 та №0032971700.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві та пояснив, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення є протиправними з тих підстав, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ направлявся на адресу відповідача в електронному вигляді, однак з незалежних від позивача обставин, а саме, як стверджує позивач, з технічних причин, відповідачем не приймалась. Зазначає, що позивач подавав податкову звітність в паперовому виді, але відповідач відмовився таку приймати, мотивуючу таку відмову тим, що на позивача покладається обов'язок надавати таку звітність у цифровому вигляді. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що згідно першої квитанції податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 2 квартал 2014 року позивачем подавався 11.08.2014 року. З квитанції вбачається, що помилка розшифрування блоку даних код: 12 внутрішня помилка перевірки підпису. Відповідно до абз. 7 п.п. 4.13.6 Методичних рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року №827, у разі ненадходження першої квитанції та/або другої квитанції, платник податків направляє електронний звіт повторно або надає звіт на паперових носіях. Згідно п.п.4.13.8 наведених Методичних рекомендації, факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією. Зазначив, що другої квитанції платником не було отримано, а тому відповідно до наведених вище норм платник податків повинен був направити електронний звіт повторно або надати звіт на паперових носіях. Проте, позивачем цього зроблено не було. Повторно форма 1-ДФ була направлена після граничного терміну подання 18.11.2014 року (граничний термін - 11.08.2014 року), а тому до платника було застосовано штрафну санкцію, передбачену абз. 1 п.119.2 ст. 119 Податкового кодексу України. Також, зазначив, що аналогічна ситуація з 1-ДФ за 3 квартал 2014 року. Просив в задоволенні позову відмовити.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.12.2014 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ). За результатами даної перевірки складено акт №6/17-3/37949226.

З даного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 2 квартал 2014 року (граничний строк подання 11.08.2014 року, фактично подана 18.11.2014 року), визначених п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0032961700 від 11.12.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 510, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 510, 00 грн.

Також, судом встановлено, що 01.12.2014 року відповідачем була проведена камеральна перевірка податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ). За результатами даної перевірки складено акт №7/17-3/37949226.

З даного акта вбачається, що перевіркою встановлено порушення термін подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форми №1ДФ) за 3 квартал 2014 року (граничний строк подання 10.11.2014 року, фактично подана 18.11.2014 року), визначених п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України.

На підставі наведеного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0032971700 від 11.12.2014 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 1020, 00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 0 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1020, 00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно статті 48 ПК України, податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному пунктом 46.5 статті 46 цього Кодексу та повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником;

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно з п.49.1 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Пунктом 49.3 ст. 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису (п.49.4 1 Кодексу).

Відповідно до п.49.5 ст. 49 ПК України, у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Строки подання податкової звітності визначені, зокрема, в п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПК України, відповідно до якого податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Таким чином, граничним строком подання позивачем податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 2 квартал 2014 року є 11.08.2014 року, а за 3 квартал 2014 року 10.11.2014 року.

Відповідно до п. 49.11 ст. 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Подання платником податків податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу повинно здійснюватись відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року № 233.

Для відправки підготовлених звітів засобами електронного зв'язку необхідно укласти договір "Про визнання електронних документів" з податковою інспекцією в електронному вигляді та відправити до контролюючого органу.

Договір підписується особистими ключами посадових осіб та відправляється до ДПС, однак, для уточнення реквізитів необхідних для заповнення відповідних полів договору необхідно звернутись в податкову інспекцію за місцем реєстрації. Після отримання квитанції про успішне прийняття договору контролюючим органом можна відправляти електронні звіти.

Наказом ДПА України від 14.06.2012 року №516 затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі-Методичні рекомендації).

Відповідно до п. 4.9.3. Методичних рекомендацій дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня у відповідні форми податкової звітності відповідно до Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб - підприємців та періоди, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника "Терміни подання податкових документів". Пункт 4.9.4. реєстраційний номер формується при автоматичній нумерації звітів у системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності, кожен документ або додаток до нього має власний номер. Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків. Не зареєстровані документи податкової звітності, які неможливо зареєструвати, передаються до галузевих підрозділів для зберігання в звітній частині облікової справи по службових записках. Якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються. Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою "звітна нова" (якщо це передбачено формою) та "звітна" (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус "До відома".

Пунктом 4.15. визначено, у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п. 49.12 ст. 49 Кодексу): подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання; оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Судом встановлено, що позивачем отримано електронний цифровий підпис та відправлено договір "Про визнання електронних документів", який був прийнятий на центральному рівні ДПС України.

Також, судом встановлено, що 11.08.2014 року позивачем відправлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ, за 2 квартал 2014 року, яка була доставлена до Міністерства доходів і зборів України, однак не була прийнята у зв'язку помилкою розшифрування блоку даних код 12 внутрішня помилка перевірки підпису відправника портал прийому звітності «МДЗ України», версія 2.2.2.12 (інформація про відправника)

31.10.2014 року позивачем відправлено податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ за 3 квартал 2014 року, однак і цього разу така податкова звітність відповідачем не була прийнята з тих же підстав.

18.11.2014 року позивачем повторно направив податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ за 2 та 3 квартали 2014 року, які у даному випадку були прийнятті, що підтверджується відповідними квитанціями наявними в матеріалах справи.

24.11.2014 року позивачем було направлено лист відповідачу згідно якого позивач просив не нараховувати штрафні санкції за порушення терміні подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку у зв'язку з тим, що звітність за 2 та 3 квартали була надана своєчасно (в граничні терміни подання). Виявлена помилка код 12 «внутрішня помилка перевірки підпису» свідчить про помилки на прийомному сервері ГНАУ.

Суд зазначає, що позивачем сплачено ПДФО згідно розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ за 2 та 3 квартали 2014 року, чим підтверджено виконання зобов'язання щодо вимог Податкового кодексу України (платіжні доручення наявні в матеріалах справи).

З наявних в матеріалах справи письмових доказів слідує, що податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, форма 1-ДФ по податку з доходів фізичних осіб за 3 та 4 квартали 2014 року в електронній формі були належним чином оформлені, доставлені та прийнята лише 18.11.2014 року, однак суд вважає, що позивач вживав всіх можливих заходів щодо своєчасності подачі звітності, проте відповідні розрахунки, які подавалася своєчасно, через технічні причини (не залежні від позивача) не взяті відповідачем до виконання і розгляду.

Така правова позиція суду узгоджується із судовою практикою Вищого адміністративного суду України ( ухвала від 20.01.2015 року у справі № К/800/53891/14 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0032961700 від 11.12.2014 року, яким Комунальному закладу "Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги " визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафною (фінансовою) санкцією (штраф) в сумі 510,00 грн.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0032997100 від 11.12.2014 року, яким Комунальному закладу "Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги " визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати за штрафною (фінансовою) санкцією (штраф) в сумі 1020,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального закладу "Нижньосірогозький центр первинної медико-санітарної допомоги" (код ЄДРПОУ 37949226) судовий збір в сумі 182, 70 грн. (Сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 березня 2015 р.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.3.2