Рішення

від 13.03.2015 по справі 903/56/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 березня 2015 р. Справа № 903/56/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс", м. Дніпропетровськ

до приватного підприємства "ГАЛ-ВІТА-КОМПАНІ", м. Луцьк

про стягнення 23685 грн.

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Котик Р.О., довіреність №б/н від 25.02.2015р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" звернулось в господарський суд Волинської області з позовною заявою до приватного підприємства "ГАЛ-ВІТА-КОМПАНІ", в якій просить стягнути з останнього 23685 грн. та судових витрат по справі.

В обґрунтування позову позивач посилається на договір поставки нафтопродуктів №03022014-Т3 від 03.02.2014р. з протоколом №1 узгодження суттєвих умов договору, видаткові накладні №ОУ-0000117 від 08.04.2014р. на суму 93830 грн., №ОУ- 0000125 від 14.04.2014р. на суму 98240 грн., №ОУ-0000131 від 25.04.2014р. на суму 37325 грн., банківські виписки від 08.04.2014р. на суму 93830 грн., від 14.04.2014р. на суму 98240 грн. та від 24.04.201р. на суму 61010 грн..

Ухвалою господарського суду Волинської області від 27.01.2015р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 11.02.2015р. та зобов'язано сторони надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 11.02.2015р. розгляд справи було відкладено на 25.02.2015р. через нез'явлення представників сторін в судове засідання, неподання останніми витребуваних судом документів, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та витребування нових доказів.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.02.2015р. розгляд справи було відкладено на 11.03.2015р. через нез'явлення представників сторін в судове засідання, неподання останніми витребуваних судом документів, необхідність з'ясування всіх істотних обставин справи, повторного витребування доказів та витребування нових доказів.

Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2015р. надав суду витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на відповідача(станом на 20.02.2015р.), лист від 11.09.2014р. із зверненням до відповідача з приводу поставки товару чи повернення грошових коштів та докази направлення останнього ПП "ГАЛ-ВІТА-КОМПАНІ", письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору, рахунки-фактури ОУ-0000126 від 08.04.2014р., ОУ-0000134 від 14.04.2014р.. Позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач вимог ухвал суду від 27.01.2015р., від 11.02.2015р. та від 25.02.2015р. не виконав, в судове засідання 11.03.2015р. не з'явився, компетентного представника не направив, проте був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4302509108480 від 05.03.2015р..

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ст.87 ГПК України.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст.69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

встановив:

03.02.2014р. між приватним підприємством "ГАЛ-ВІТА-КОМПАНІ" (далі - Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" (далі - Покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів №03022014-Т3 (далі - Договір)(а.с.10) з протоколом №1 узгодження суттєвих умов договору (далі - Протокол)(а.с.11).

Згідно п.1.1 Договору Постачальник зобов'язувався поставити Покупцю нафтопродукти в асортименті, а саме бензин марок: А-98, А-95, А-95mustang, А-92, А-80(А-76), а також дизельне паливо, в подальшому іменовані товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар від Постачальника та оплатити його вартість на умовах даного Договору.

Згідно п.2.1 Договору асортимент та кількість товару(об'єм товарної партії) погоджується сторонами на усних умовах та зазначається у видаткових накладних.

Згідно п.3.1 Договору(із змінами зазначеними в Протоколі) після погодження асортименту, кількості та ціни товару(товарної партії) Постачальник надає за видатковою накладною Покупцю картку(и) на пальне «WOG», «Укр-Петроль», «ОККО», «Лукойл», «Аргос» встановленої форми відповідного номіналу. Право власності на товар переходить від дати підписання видаткової накладної на товар.

Згідно п.4.2 Договору розрахунки за товар Покупець здійснює на умовах 100% передоплати вартості товару. Моментом виникнення зобов'язань Покупця по оплаті товару вважається момент поступлення грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. В разі ненадходження грошових коштів від Покупця, передача карток на пальне та поставка товару на АЗС не здійснюється.

Згідно п.10.7 Договору даний Договір набуває сили з моменту його підписання і діє до 31.12.2014р., а частині зобов'язань - до їх повного виконання сторонами.

На виконання умов Договору(п.4.2 Договору), позивачем в період з 08.04.2014р. та 24.04.2014р. було здійснено передоплату за партію товару на загальну суму 253080 грн., що стверджується банківськими виписками від 08.04.2014р. на суму 93830 грн., від 14.04.2014р. на суму 98240 грн. та від 24.04.201р. на суму 61010 грн.(а.с.7-9).

Відповідач поставив позивачу товару на загальну суму 229395 грн., що підтверджується видатковими накладними №ОУ-0000117 від 08.04.2014р. на суму 93830 грн., №ОУ- 0000125 від 14.04.2014р. на суму 98240 грн., №ОУ-0000131 від 25.04.2014р. на суму 37325 грн. (а.с.12-14).

Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 23685 грн.(253080 - 229395 = 23685).

Згідно ст.712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки

Згідно ст.144 Господарського кодексу України (далі - ГК України), майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Згідно ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України та статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, зобов'язання відповідача(п.1.1, п.4.2 Договору) щодо передання оплаченого товару(надання карток на пальне) або повернення попередньої оплати в сумі 23685 грн. виникло після надходження грошових коштів від позивача. Проте даним Договором не визначено строк його виконання, а тому у позивача є право вимоги відповідно до приписів вказаної вище статті.

Судом встановлено, що з вимогою про передання оплаченого товару або повернення попередньої оплати в розмірі 23685 грн., позивач до відповідача звернувся 11.09.2014р., що стверджується листом(претензією) вих.№11/1 від 11.09.2014р., описом вкладення до цінного листа із відміткою відділення поштового зв'язку від 12.09.2014р. та фіскальним чеком ПН215600426655 від 12.09.2014р., проте даний лист залишений відповідачем без відповіді чи виконання.

На час розгляду справи заборгованість у розмірі 23685 грн. відповідачем не заперечена та не сплачена.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги не передання оплаченого товару та не повернення відповідачу суми попередньої оплати після звернення(претензії) від 11.09.2014р., господарський суд, оцінюючи подані позивачем докази за своїм переконанням, що ґрунтується на всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість пред'явленого позивачем до відповідача позову, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 23685 грн..

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, судові витрати в розмірі 1827 грн. в порядку ст.ст.44,49 ГПК України слід покласти на нього.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства "ГАЛ-ВІТА-КОМПАНІ" (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Коперника, 8А, офіс.20, код ЄДРПОУ 33731735) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Імпульс" (49040, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 38, прим. 9, код ЄДРПОУ 32122603) 23685 (двадцять три тисячі шістсот вісімдесят п'ять гривень) грн. та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) грн. сплаченого позивачем судового збору.

Повний текст рішення складено

13.03.2015

Суддя А. С. Вороняк