Рішення

від 05.03.2015 по справі 910/21814/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/5/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 910/21814/14

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біо Плюс" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, буд. 23, тел. 0939848328)

про стягнення суми 58447,18 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Богуславський В.В. (дов. № 4338-О від 21.10.2013 р.);

Від відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. порушено провадження у справі № 910/21814/14 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Біо Плюс" про стягнення 58447,18 грн.

Відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. матеріали справи № 910/21814/14 на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК ухвалено направити до господарського суду Запорізької області за підсудністю.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл та справу № 910/21814/14 призначено до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 р. прийняті матеріали справи № 910/21814/14 до розгляду, справі присвоєно номер провадження 20/5/15, справу призначено до розгляду на 29.01.2015 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 23.02.2015 р., потім на 05.03.2015 р.

05.03.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням письмових пояснень, які надійшли до суду 23.02.2015 р. та були прийняті судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК. Позов обґрунтовано ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

У судові засідання відповідач не з'явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвали суду направлялися на адресу відповідача: 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, буд. 23, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.11.2014 р. (а.с. 106 т. 1). Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.09.2014 р. № 01-06/1290/14 «Про Закон України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» (зі змінами внесеними Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 01.12.2014 р. № 01-06/2052/14) інформація про час і місце судового засідання розміщена на сторінці господарського суду Запорізької області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет. Будь-яких заяв, клопотань, письмового відзиву від відповідача до суду не надійшло. Причини неявки відповідач не повідомив.

Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судовому засіданні, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біо Плюс» (Клієнт) звернулося до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (Банк) із заявою, в якій зазначено, що Банк за наявності вільних грошових коштів здійснює обслуговування кредитного ліміту клієнта за рахунку № 26009060716363. Згідно із заявою від 20.05.2011 р., заява підписана ТОВ «Компанія «Біо Плюс» в системі інтернет-клієнт-банкінгу Приват 24 (електронний підпис). В заяві зазначено, що про розмір ліміту Банк повідомляє клієнта на свій вибір або у письмовій формі або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки за користування кредитним лімітом регламентуються Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, що розміщені у мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією заявою складають Договір банківського обслуговування. Підписавши цю заяву, Клієнт приєднується і погоджується із умовами, викладеними в Умовах і Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку, що розміщені на офіційному сайті ПриватБанку www.privatbank.ua.

Відповідно до п. 3.18.1.16 Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови) при укладенні договорів та угод, або здійсненні інших дій, які свідчать про приєднання Клієнта до цих Умов (або у формі «заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк та Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, направлений Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до їх укладення у письмовій формі.

Статтею 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» визначено, що електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів (ст. 4 даного Закону).

Таким чином, між сторонами у справі укладено договір банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011 р.

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біо Плюс» є м. Маріуполь, Донецької області. Відповідно, справа за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біо Плюс» стосовно виконання договору банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Враховуючи викладене вище, справа за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біо Плюс» заборгованості за договором банківського обслуговування № б/н від 20.05.2011 р. підсудна господарському суду Запорізької області.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

У пунктах 3.18.1.1, 3.18.1.3, 3.18.1.5, 3.18.1.6, 3.18.1.8, 3.18.1.14 Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди. Кредитний ліміт представляє собою суму грошових коштів в межах якої Банк проводить оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку. Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами. Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до Умов (або у формі Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки). Зобов'язання по видачі кредиту чи його частини виникає у Банку при наданні Клієнтом розрахункових документів на використання кредиту в межах вказаних у них сум.

Пунктом 3.18.6.1 Умов визначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до Умов та правил надання банківських послуг (або у формі заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів та відбитків печатки, або в формі авторитизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитного ліміту в межах зазначених в них сум, та діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Із змісту укладеного сторонами договору № б/н від 20.05.2011 р. слідує, що між сторонами по суті виникли правовідносини кредитування шляхом надання Банком у користування Клієнта кредитних коштів, що містяться на відкритому банківському поточному рахунку.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 вказаного Кодексу, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 1048 параграфа 1 глави 71 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивачем надано до матеріалів справи виписку по рахунку № 26009060716363, відкритому відповідачу згідно з умовами вищевказаного договору, та довідку про розміри кредитних лімітів, які свідчать про отримання відповідачем в період з 27.02.2013 р. по 26.06.2013 р. кредитних коштів (ліміту) у сумі 35648,50 грн.

Згідно з п. 3.18.1.3 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по його поверненню, сплати процентів та винагороди.

Пунктом 3.18.4.4 встановлено обов'язок клієнта сплачувати Банку винагороду за використання ліміту відповідно до п.п.3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами. Клієнт доручає Банку здійснювати списання винагороди зі своїх рахунків.

Відповідно до розрахунку позивача та виписки по рахунку відповідача, відповідачу за період з 02.12.2013 р. по 08.08.2014 р. була нарахована комісія (винагорода за використання ліміту) в сумі 3208,40 грн., яка відповідачем сплачена не була.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4 Умов - Банк при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, має право вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом у повному обсязі шляхом направлення повідомлення.

Судом встановлено, що на адресу відповідача 01.08.2014 р. (а.с. 59-60) Банком направлено претензію № 10221К3W0S07W від 23.07.2014 р. про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками та з комісії за користування кредитом, а також сплату пені. Відповідь на претензію відповідач не надав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком за відповідачем склалася заборгованість за процентами в розмірі 14310,17 грн. За період з 27.06.2013 р. по 01.07.2014 р. (370 календарних днів), відповідачу нараховані проценти в сумі 12202,94 грн. по ставці 48% річних на залишок заборгованості по тілу кредит; за період з 02.07.2014 р. по 08.08.2014 р. (38 календарних днів) нараховані проценти по ставці 56% в сумі 2107,23 грн. Відповідач зазначену суму процентів не сплатив. Таким чином, заборгованість по процентам становить суму 14310,17 грн.

Порядок розрахунків встановлений в п. 3.18.4 Умов, згідно з яким за користування кредитом у період із дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку процентів є наступним:

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати його обнулення в одну із дат із наступного 20-го до 25-го числа місяця ("період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється по процентній ставкі в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому воно підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати "періоду". У разі непогашення кредита протягом 90 днів з дати закінчення періоду, у якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після закінчення періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту на протязі 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом в розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. (п.п. 3.18.4.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3).

Згідно з п. 3.18.4.9 Умов розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щодня, починаючи з дати виникнення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку по кредиту. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості по процентам в розмірі 14310,17 грн. є вірним, вимоги заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення пені в розмірі 5280,11 грн. за період з 26.06.2013 р. по 08.08.2014 р. (408 календарних дні). Пеня в сумі 5280,11 грн. складається з пені, нарахованої на тіло кредиту - 3800,00 грн., нарахованої на проценти - 1200,00 грн., нарахованої на комісію - 280,11 грн.

Відповідно до п. 3.18.5.1 Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, передбачених п.п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3, 3.18.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4, 3.18.4.5, 3.18.4.6 Клієнт виплачує Банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який виплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. А у випадку реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3 (0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочки. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань).

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.18.0.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно бути виконано Клієнтом.

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов'язань із повернення кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитними коштами, суд знаходить представлений розрахунок пені в розмірі 5280,11 грн. обґрунтованим, вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

Відповідач своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, в судові засідання не з'явився. Отримання кредитних коштів не заперечив, доводи позивача не спростував.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк», заявлені до ТОВ «Компанія «Біо Плюс», суд вважає обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

При вирішенні спору суд брав до уваги, що на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30.10.2014 р. був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Однак, дію Розпорядження зупинено згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1079-р від 05.11.2014 р.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Біо Плюс» (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Варганова, буд. 23, код ЄДРПОУ 33298303) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" ( 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором № б/н від 20.05.2011 р. в розмірі 58447 (п'ятдесят вісім тисяч чотириста сорок сім) грн. 18 коп. (із яких: 35648 (тридцять п'ять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 50 коп. заборгованості за кредитом, 14310 (чотирнадцять тисяч триста десять) грн. 17 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 5280 (п'ять тисяч двісті вісімдесят) грн. 11 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, 3208 (три тисячі двісті вісім) грн. 40 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом), судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Повне рішення складено 10 березня 2015 р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.