Рішення

від 03.03.2015 по справі 911/5621/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Справа № 911/5621/14

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектроінвест" про стягнення боргу,

за участю представників:

позивача: Довбня Д.А. (дов. № 03/2015 від 02.03.2015);

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектроінвест" про стягнення боргу.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги не поставкою відповідачем товару на суму передплати, у зв'язку з чим просить стягнути з останнього суму попередньої оплати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.12.2014 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.01.2015.

Ухвалою від 20.01.2015 розгляд справи було відкладено на 03.03.2015.

Крім того, ухвалою від 20.01.2015 за клопотанням позивача строк розгляду справи було продовжено на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 03.03.2015 суд заслухав пояснення представника позивача. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»)

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 03.03.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

Установив:

28.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрелектроінвест" (постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (покупець) було укладено договір поставки № 01-04/2014, відповідно до п. 1.1. якого у порядку та на умовах, визначених цим договором постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та вчасно оплатити вартість електрообладнання в асортименті та кількості, визначених в рахунках-фактурах. Поставки здійснюються відповідно до рахунків-фактур протягом часу дії даного договору.

Порядок розрахунків: 50% попередня оплата для замовлення, 50% після повідомлення про готовність до відвантаження товару, і повідомлення покупця про наявність товару на складі постачальника, у випадку якщо інше не вказано у рахунку-фактурі. Замовлений товар поставляється в терміни, вказані у рахунках-фактурах. Терміни постачання обчислюються від моменту зарахування оплати на поточний рахунок постачальника до дати повідомлення покупця про наявність товару на складі постачальника (п.п. 2.5., 3.1. договору).

Господарський суд зазначає, що цивільні права і обов'язки виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України, а саме безпосередньо з правочинів, господарських договорів та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) - тобто погодженою дією двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 265 ГК України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Дана норма кореспондується зі ст. 712 ЦК України, відповідно до якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 530, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 251, 252 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Так, постачальником було виставлено покупцю рахунки на оплату № 323 від 12.05.2014 (термін постачання: 4-6 тижнів), № 324 від 12.05.2014 (термін постачання: 4-6 тижнів), № 315 від 26.05.2014 (термін постачання: 6-8 тижнів) на загальну суму 111185,16 грн (копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до платіжних доручень № 3818 від 16.05.2014, № 3920 від 20.05.2014, № 4249 від 30.05.2014 позивачем було частково оплачено товар на суму 55592,58 грн (копії містяться в матеріалах справи).

Пізніше відповідач звернувся до позивача з повідомленням № 299 від 13.08.2014, яким сповістив останнього про наявність товару на складі та просив сплатити решту вартості товару (копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до платіжних доручень № 6681, № 6680, № 6682 від 14.08.2014 позивачем було доплачено 55592,58 грн (копії містяться в матеріалах справи). Тож, загальна сума сплачених позивачем відповідачу грошових коштів склала 111185,16 грн. Відтак, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором.

Відповідач, в порушення умов договору, оплачений позивачем товар у обумовлені строки не поставив.

Позивач звертався до відповідача з листами № 21/2-2558 від 01.10.2014 та № 21/2-2760 від 27.10.2014, в яких просив поставити товар або повернути суму передплати. Вказані листи були отримані відповідачем, що підтверджується підписом директора та печаткою на вказаних листах.

Відповідач доказів поставки товару або повернення суми попередньої оплати не надав.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідач частково повернув отримані кошти у сумі 14280,00 грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 96905,16 грн, вказаний факт підтверджується довідкою № 34/01-07/16 від 02.03.2015, наданою Публічним акціонерним товариством «Український професійний банк» (міститься в матеріалах справи).

Отже, враховуючи викладене, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 96905,16 грн боргу обґрунтованою, документально підтвердженою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних, в порядку ст. 38 ГПК України, сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрелектроінвест" (код ЄДРПОУ 37893231) на користь Публічного акціонерного товариства "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод" (код ЄДРПОУ 23518596) 96905,16 грн боргу, а також 1938,10 грн судового збору.

3. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 10.03.2015.

Суддя А.Ф. Черногуз