Рішення

від 12.03.2015 по справі 918/92/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2015 р. Справа № 918/92/15

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Щербині С.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Дамар"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ДАР"

про стягнення заборгованості в сумі 50 611 грн. 50 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

У судовому засіданні 12 березня 2015 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04 лютого 2015 року Приватне підприємство "Дамар" (далі - ПП "Дамар", позивач) звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" (далі - ТзОВ "Еко-Дар", відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 50 611 грн. 50 коп., з яких 40 415 грн. 27 коп. - основний борг, 2 821 грн. 32 коп. - пені, 302 грн. 28 коп. - 3% річних, 4 041 грн. 53 коп. - 10% штрафу, 3 031 грн. 14 коп. - інфляційні.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання в частині оплати товару, переданого на підставі укладеного між сторонами договору поставки №47/14.

Ухвалою суду від 04 лютого 2015 року позовну заяву №02 від 21.01.2015р. прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/92/15, розгляд якої призначено 23 лютого.

23 лютого 2015 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло повідомлення №14 від 19.02.2015р. про те, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет із тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору та з додатком, а саме: копією фіскального чеку про відправлення цінного листа з позовною заявою заборгованості на адресу Відповідача (а.с.29-30).

Ухвалою суду від 23 лютого 2015 року розгляд справи відкладено на 12 березня 2015 року.

03 березня 2015 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов супровідний лист №14/1 від 25.02.2015р. про долучення до матеріалів справи оригіналу фіскального чеку про відправлення позовної заяви на адресу Відповідача (а.с. 35-36).

У судове засідання 12 березня 2015 року представник позивача не з'явився, однак належним чином був повідомлений про місце, дату та час розгляду справи, що стверджується особистим підписом представника - Капаловської Н.Є. у розписці від 23.02.2015р. про відкладення розгляду справи, що наявна у матеріалах справи (а.с.34).

У судові засідання 23 лютого та 12 березня 2015 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду справи були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 34742, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Головниця, вул. Колгоспна, 21. Проте вказані поштові відправлення були повернуті підприємством поштового зв'язку з посиланням на відмову адресата від одержання (а.с.27, 40).

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі представника відповідача відповідно до статті 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

03 січня 2014 року між ПП "Дамар" (далі - Продавець) та ТзОВ "Еко-Дар" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №47/14 (далі - Договір) (а.с. 10-12).

Відповідно до п.1. Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити гофропродукцію (далі - Товар).

Найменування товару, його кількості та якісні показники, ціна товару за одиницю та по позиціях, а також загальна вартість товару, поставка якого буде здійснюватися у відповідності до цього Договору, вказуються у специфікаціях та/або видаткових накладних Продавця.

Сума цього Договору складає загальну суму видаткових накладних, які були виготовлені продавцем та підписані сторонами на виконання умов цього Договору.

В ціну товару входить вартість та маркування.

Відповідно до п. 3.1. Договору оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 31 календарного дня з моменту передачі (поставки) Продавцем такої партії товару Покупцю, на підставі виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Під партією товару сторони розуміють товар, вказаний у кожній окремій видатковій накладній..

Відповідно до п. 4.6. Договору передача товару Покупцеві оформляється шляхом підписання акту приймання-передачі товару або видаткової накладної або товарно-транспортної чи залізничної накладної. Моментом передачі (поставки) товару вважається момент підписання відповідних документів в місці поставки.

Відповідно до п. 4.8. Договору при отриманні товару Покупець зобов'язується надати (надіслати) Продавцю довіреність (типова форма №М-2) на отримання його представником товару. Довіреність не потрібна особам повноваження яких передбачено установчими документами (директору, керівнику і т.п.) та при завіренні в накладній підпису особи «без довіреності» печаткою підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі прострочення Покупцем строків оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів - штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 8.1. передбачено, що Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2014 року, а по грошових зобов'язаннях - до їхнього повного виконання. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторін від виконання за цим Договором та відповідальності за його порушення.

Вказаний договір підписаний уповноваженими особами та скріплений печатками юридичних осіб.

Крім того 17 квітня 2014 року між ПП "Дамар" та ТОВ "Еко-Дар" було підписано Додаток №2 до Договору поставки №47/14 від 03.01.2014р. (далі - Додаток)

Відповідно до п. 1. Додатку оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) Продавцем такої партії товару Покупцю, на підставі виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Під партією товару сторони розуміють товар, вказаний у кожній окремій видатковій накладній.

На виконання умов вищевказаного Договору 23 вересня 2014 року Продавець передав Покупцю товар на загальну суму 40 415 грн. 27 коп., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000449 від 23.09.2014р. на суму 40 415 грн. 27 коп. (а.с.16).

Про отримання відповідачем товару свідчать відбиток печатки відповідача та підпис представника відповідача на вищевказаній накладній.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за цим Договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов даного Договору.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язання, належним чином не виконав, а саме, не сплатив за поставлену продукцію 40 415 грн. 27 коп., чим порушив умови Договору.

Крім того, відсутність з боку відповідача претензій щодо суми заборгованості також свідчить підписаний акт звірки взаєморозрахунків станом на 30 вересня 2014 року на суму 40 415 грн. 23 коп.. (а.с.17).

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідно до п. 1. Додатку оплата товару здійснюється Покупцем за кожну поставлену партію протягом 30 календарних днів з моменту передачі (поставки) Продавцем такої партії товару Покупцю, на підставі виставленого Продавцем рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця. Під партією товару сторони розуміють товар, вказаний у кожній окремій видатковій накладній.

Виходячи із умов договору суму вартості товару - 40 415 грн. 27 коп. - відповідач повинен був сплатити в строк до 23 жовтня 2014 року включно.

За повідомленням позивача остаточно за поставлений товар відповідач у встановлений договором строк не розрахувався.

Крім того, 19 грудня 2014 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості, в якій вимагав погасити суму боргу за договором поставки №47/14 від 03.01.2014р. (а.с.14-15). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1, 7 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до частин 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням положень вказаних норм законодавства, суд приходить до висновку про наявність у відповідача обов'язку виконати належним чином зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару та відсутність у відповідача права на односторонню відмову від такого зобов'язання.

Позивач при поданні позову в прохальній частині зазначив основний борг в сумі 40 415 грн. 23 коп.. Як вбачається з матеріалів справи, а саме з видаткової накладної №РН-0000449 від 23.09.2014р. товар був поставлений на загальну суму 40 415 грн. 27 коп.. Суд вважає, що позивач допустився арифметичної помилки, оскільки дійсною є основна заборгованість за договором сумі 40 415 грн. 27 коп.. Однак, як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків від 30.09.2014р. сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 40 415 грн. 23 коп., тому судом задовольняється вимога щодо стягнення заборгованості у заявленому розмірі.

Відповідно до п. 5.2. Договору у разі прострочення Покупцем строків оплати товару Покупець зобов'язується сплатити Продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу. У разі прострочення платежу більше десяти календарних днів - штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 2 821 грн. 32 коп. - пені, нарахованої з 23.10.2014р. по 21.01.2015р. та 4 041 грн. 53 коп. - 10% штрафу.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частинами 2, 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання., штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із умов договору суму вартості товару відповідач повинен був сплатити в строк до 23 жовтня 2014 року включно, тому нарахування пені починається з 24 жовтня 2014 року.

Судом здійснено власний розрахунок пені

Розрахунок суми пені

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 40415.23 24.10.2014- 12.11.2014 20 12.5000 % 0.068 %* 553.63 40415.23 13.11.2014- 21.01.2015 70 14.0000 % 0.077 %* 2170.24 Таким чином, загальна сума пені за договором складає 2 723 грн. 88 коп. (при заявленому - 2 821 грн. 32 коп.), відтак остання підлягає задоволенню у розмірі 2 723 грн. 88 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення 97 грн. 44 коп. - відмовити.

Суд вважає, що при нарахуванні 10% штрафу позивач допустився арифметичної помилки, оскільки дійсною є сума 4 041 грн. 52 коп., при заявленому - 4 041 грн. 53 коп..

За таких обставин вимога позивача до відповідача про стягнення 10% штрафу підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 041 грн. 52 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення 01 коп. - відмовити.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 031 грн. 14 коп. - інфляційних втрат, та 302 грн. 28 коп. - 3% річних.

У випадку невиконання або неналежного виконання грошових зобов'язань покупець на вимогу постачальника зобов'язаний сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено власний розрахунок 3% річних та інфляційних

Розрахунок процентів

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 40415.23 24.10.2014 - 21.01.2015 90 3 % 298.96 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 298 грн. 96 коп. (при заявленому - 302 грн. 28 коп.), відтак останні підлягають задоволенню у розмірі 298 грн. 96 коп.. У решті позовних вимог у частині стягнення 3 грн. 32 коп. - відмовити.

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції 24.10.2014 - 21.01.2015 40415.23 1.082 3314.05 43729.28 Таким чином, сума індексу інфляції складає 3 314 грн. 05 коп. (при заявленому - 3 031 грн. 14 коп.), відтак останні підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Отже, інфляційні втрати в розмірі 3 031 грн. 14 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Приватне підприємство "Дамар" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко-Дар" про стягнення заборгованості в сумі 50 611 грн. 50 коп. підлягають до часткового задоволення, а саме стягнути з відповідача на користь позивача 40 415 грн. 23 коп. - основного боргу, 2 723 грн. 88 коп. - пені, 298 грн. 96 коп. - 3% річних, 3 031 грн. 14 коп. - інфляційних, 4 041 грн. 52 коп. - 10% штрафу. У решті позовних вимог, а саме в стягненні 97 грн. 44 коп. - пені, 01 коп. - 10% штрафу, 3 грн. 32 коп. - 3% річних - відмовити.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 1 823 грн. 36 коп..

Керуючись статтями 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО-ДАР" (34742, Рівненська область, Корецький район, с. Головниця, вул. Колгоспна, 21, код ЄДРПОУ 37737442) на користь Приватного підприємства "Дамар" (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6, код ЄДРПОУ 36180915) 40 415 (сорок тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 23 коп. - основного боргу, 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 88 коп. - пені, 298 (двісті дев'яносто вісім) грн. 96 коп. - 3% річних, 3 031 (три тисячі тридцять одну) грн. 14 коп. - інфляційних, 4 041 (чотири тисячі сорок одну) грн. 52 коп. - 10% штрафу та 1 823 (одну тисячу вісімсот двадцять три) грн. 36 коп. - витрат по оплаті судового збору.

У решті позовних вимог, а саме в стягненні 97 грн. 44 коп. - пені; 01 коп. - 10% штрафу; 3 грн. 32 коп. - 3% річних - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.03.2015 р.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1- до справи;

2- позивачу рекомендованим (43020, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6);

3- відповідачу рекомендованим (34742, Рівненська обл., Корецький р-н, с. Головниця, вул. Колгоспна, 21).