Ухвала

від 12.03.2015 по справі 126/4457/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 126/4457/14-ц Провадження № 22-ц/772/664/2015Головуючий в суді першої інстанції Куйбіда А. І. Категорія 23Доповідач Панасюк О. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі: головуючого - судді Панасюка О.С., суддів Іванюка М.В., Берегового О.Ю., з участю секретаря Кирилюк Л.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу судді Бершадського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жорняки» про визнання договору оренди землі недійсним, -

встановила:

Ухвалою судді Бершадського районного суду Вінницької області від 17 грудня 2014 року позовну заяву залишено без руху, зокрема через несплату судового збору у розмірі 1% ціни позову (вартості земельної ділянки), але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, оскільки вимога про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння є вимогою майнового характеру.

26 грудня 2014 року в межах встановленого ухвалою судді від 17 грудня 2014 року строку на виконання її вимог, ОСОБА_2 подала позовну заяву в новій редакції - без вимоги про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння.

Проте, ухвалою від 29 грудня 2014 року заяву повернуто позивачу через не усунення недоліків позовної заяви у визначений строк: не зазначення ціни позову та не сплату судового збору окремо за дві позовні вимоги немайнового характеру.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просила скасувати ухвалу про повернення позовної заяви, а справу для продовження розгляду направити до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Відповідно до ч.1 ст.121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Ч.2 цієї ж статті встановлено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Отже, виходячи з положень цих норм, підставою для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачеві є невиконання не будь-яких вимог статей 119 і 120 ЦПК України, а лише тих, які були зазначені в ухвалі суду про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, залишаючи без руху позовну заяву суддя суду першої інстанції вказував лише на невідповідність позовної заяви вимогам ч. 5 ст. 119 ЦПК - не сплату судового збору з вимоги майнового характеру - про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, при цьому не зазначивши, в супереч роз'ясненням, що містяться у п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», конкретний розмір судового збору, який підлягав сплаті, а після надходження до суду 26 грудня 2014 року заяви позивача в новій редакції (без вимоги про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння) встановив, що у ній не вказана ціна позову та не сплачений судовий збір окремо за дві позовні вимоги немайнового характеру, на ці недоліки ухвалою від 17 грудня 2014 року позивачеві не вказувалось, то колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції підстав для повернення позовної заяви не було.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що вимога про скасування державної реєстрації договору оренди за відсутності у позовній заяві зазначення відповідачем органу, який здійснює таке скасування, не є окремою позовною вимогою немайнового характеру, а є похідною від вимоги про визнання договору оренди недійсним.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу судді Бершадського районного суду Вінницької області від 29 грудня 2014 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Жорняки» про визнання договору оренди землі недійсним скасувати, а питання про прийняття цієї позовної заяви передати на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.С. Панасюк

Судді: М.В. Іванюк

О.Ю. Береговий