Рішення

від 13.02.2015 по справі 480/1961/14-ц

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №480/1961/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Миколаївський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Карікової Л.В.,

при секретарі Шуріної Н.О.,

розглянувши 13 лютого 2015 року у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області, співвідповідачів Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області, ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку,

В с т а н о в и в :

В серпні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом в Миколаївський районний суд Миколаївської області до Управління держземагенства в Миколаївському районі Миколаївської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 04 листопада 2005 року він уклав з ОСОБА_2 договір міни належної йому квартири на житловий будинок з земельною ділянкою, належні ОСОБА_2 Після укладення вказаного договору міни він не звернувся до відповідних органів для отриманні державного акту на землю.

На сьогоднішній день він не може розпорядитися земельною ділянкою, оскільки вона не зареєстрована належним чином.

Враховуючи викладене позивач проси задовольнити позов.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 27 січня 2015 року до участі у справі в якості співвідповідачів залучено Ольшанську селищну раду Миколаївського району Миколаївської області і ОСОБА_2.

В судове засідання позивач не з`явився, однак подав заяву про підтримання позову та розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача - Управління держземагенства у Миколаївському районі Миколаївської області в судове засідання не з`явився, однак направив до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Представник співвідповідача - Ольшанської селищної ради Миколаївського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, однак направив до суду заяву про визнання позову та розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Співвідповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, однак подала заяву в який позов визнала та просила розглянути справу у її відсутності.

Дослідивши докази по справі, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 04 листопада 2005 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір міни, за яким ОСОБА_1 поміняв належну йому квартиру АДРЕСА_1 на житловий будинок з усіма господарськими та побутовими будівлями, спорудами та земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_2.

Вказаний догові міни посвідчено нотаріально та зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно.

Згідно ст. 126 Земельного Кодексу України в редакції від 11.01.2005 року, яка діяла на час виникнення даних правовідносин, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Відповідно до вимог статті 182 Цивільного Кодексу України, в редакції 01.01.2005 року, який діяв на час виникнення даних правовідносин, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, з системного аналізу вищезазначених вимог Закону, які діяли на час виникнення вказаних правовідносин, вбачається, що позивачу ОСОБА_1 необхідно було своє право власності на земельну ділянку зареєструвати в Ольшанській селищній раді Миколаївського району Миколаївської області та отримати Державний акт на право власності на землю.

Згідно п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №703 від 22 червня 2011 року документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом, державний акт на право власності на земельну ділянку, рішення суду , що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до вимог ст. 328 Цивільного Кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 15 Цивільного Кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 16 Цивільного Кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути також і визнання права.

З врахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 правомірно набув право власності на земельну ділянку на підставі нотаріально посвідченого договору міни від 04 листопада 2005 року, тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11,60,209,213,215 ЦПК України, суд

В и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку надану для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка), площею 0, 1100 га, що знаходиться в АДРЕСА_2, кадастровий номер 4824255602:03:007:0001.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Миколаївської області через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя Л.В.Карікова

13.02.2015