Рішення

від 02.03.2015 по справі 904/10155/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.03.15р. Справа № 904/10155/14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Калібр", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД", м. Дніпропетровськ

про стягнення 2367431,54 грн.

Суддя Кеся Н.Б.

Представники:

Від Позивача: представник Воронов Д.Ю., довіреність № б/н від 24.12.2014 р.

Від Відповідача: представник не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Калібр" (далі - Позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - Відповідач), в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості у загальному розмірі 2367431,54 грн., з яких: 2069234,89 грн. - сума основного боргу за поставлений за договором товар, 152502,61 грн. - сума інфляційних втрат за період заборгованості, 131566,43 грн. - сума пені відповідно до п.7.2 Договору, 14127,60 грн. - сума штрафу за ст. 625 ЦК України та стягнути з відповідача судові витрати у справі.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги наявністю невиконаних Відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки №553130355 від 02.01.2013р.

В підтвердження обґрунтованості позовних вимог Позивач надав до позову:

реєстр взаєморозрахунків за договором № 553130355 від 02.01.2013р.;

розрахунок заборгованості відповідача за договором № 553130355 від 02.01.2013р.;

копію договору № 553130355 від 02.01.2013р. з додатками;

копії довіреностей;

копію специфікацій до договору № 553130355 від 02.01.2013р.;

копії видаткових та корегувальних накладних К-00038 від 27.04.13, К-00000161 від 01.08.14, К-0000092 від 31.08.14, К-00000162 від 02.08.14, К-0000093 від 31.08.14, К-00000163 від 03.08.14, К-0000094 від 31.08.14, К-00000164 від 04.08.14, К-0000095 від 31.08.14, К-00000165 від 04.08.14, К-0000096 від 31.08.14, К-00000166 від 05.08.14, К-0000097 від 31.08.14, К-00000167 від 07.08.14, К-0000098 від 31.08.14, К-00000168 від 07.08.14, К-00000169 від 08.08.14, К-00000170 від 10.08.14, К-00000171 від 11.08.14, К-00000172 від12.08.14, К-00000173 від 13.08.14, К-00000174 від 14.08.14, К-00000175 від 14.08.14, К-00000176 від 15.08.14), К-00000177 від 16.08.14, К-00000178 від18.08.14;

копії рахунків на оплату К-00038 (27.04.13) К-00000161 (01.08.14) К-00000162 (02.08.14) К-00000163 (03.08.14) К-00000164 (04.08.14) К-00000165 (04.08.14) К-00000166 (05.08.14) К-00000167 (07.08.14) К-00000168 (07.08.14) К-00000169 (08.08.14) К-00000170 (10.08.14) К-00000171 (11.08.14) К-00000172 (12.08.14) К-00000173 (13.08.14) К-00000174 (14.08.14) К-00000175 (14.08.14) К00000176 (15.08.14)К00000177 (16.08.14) К00000178 (18.08.14);

копію вимоги про сплату боргу;

копію претензії;

копії квитанцій та описів вкладення на підтвердження направлення вимоги та претензії відповідачу;

копії документів на підтвердження повноважень директора та гол. бухгалтера ТОВ "Калібр";

протокол №1;

наказ №кал/08-Зк;

виписку №707541;

квитанцію про сплату судового збору;

підтвердження відправки позову відповідачу.

21.01.2015р. представник Позивача подав клопотання про долучення додаткових доказів, а саме:

витяг з ЄДР по ТОВ "Калібр" станом на 20.01.2015р.;

витяг з ЄДР щодо Відповідача станом на 20.01.2015р.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов зазначив про те, що сторонами до Договору поставки №553130355 від 02.01.2013р. було укладено сімнадцять Специфікацій. В кожній специфікації окремо вказується строк оплати товару. Однак, в позовній заяві відсутня інформація стосовно того, який товар по якій специфікації до Договору було поставлено Позивачем на адресу Відповідача. Тому, Відповідач не має можливості перевірити правильність розрахунків штрафних санкцій по Договору вказаних Позивачем в позовній заяві. Крім того, оскільки Позивач та Відповідач не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування Позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та її стягнення є неправомірним.

До відзиву Відповідач подав:

копію балансу станом на 30.09.2014р.;

копію звіту про фінансові результати станом на 30.09.2014 р.;

оригінал поштової квитанції про направлення заяви про розстрочку на адресу Позивача;

копію довіреності № 24-5-02 від 26.12.2014р.

09.02.2015 року Відповідач подав заяву про розстрочку виконання рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення суду по справі №904/10155/14 про стягнення з Відповідача на користь Позивача суми боргу строком на дванадцять місяців з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця.

До заяви Відповідач подав:

копію балансу станом на 30.09.2014р.;

копію звіту про фінансові результати станом на 30.09.2014р.;

поштові квитанції про направлення заяви на адресу Позивача;

копію довіреності.

20.02.2015р. Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд: стягнути з Відповідача на свою користь суму заборгованості за договором № 553130355 від 02.01.2013 р. у загальному розмірі 2512333, 52 грн., з яких:

2069234,89 грн. суму основного боргу за поставлений за договором товар;

290106,73 грн. сума інфляційних витрат, за період заборгованості;

127979,55 грн. сума пені 0.04% відповідно до Договору;

25012, 34 грн. 3 % річних, за ст. 625 ЦК України та усі судові витрати.

До заяви про уточнення позовних вимог Позивач подав:

докази вручення заяви Відповідачу;

розрахунок суми заборгованості.

Зазначена заява про уточнення позовних вимог прийнята до розгляду судом на підставі ст. 22 ГПК України.

23.02.2015р. Позивач подав додаткові пояснення до позовної заяви, зазначивши, що посилання Відповідача на неможливість чітко визначити, на підставі якої саме специфікації було поставлено товар, є необґрунтованим, оскільки після постачання продукції по одній специфікації у повному обсязі, сторонами підписувалась наступна специфікація, таким чином вся сума заборгованості за поставлений товар виникла на підставі постачання товару за специфікацією 17 від 31.07.2014 року, оскільки за іншими специфікаціями весь товар вже було поставлено та оплачено відповідачем (розрахунок кількості поставленого товару за специфікацією №17 в додатках). Крім того, на підставі банківських виписок по платежам Відповідача, за укладеним договором, можливо чітко ідентифікувати наявність оплати за поставлений товар, оскільки там зазначені номери рахунків, за якими здійснювалась оплата, (копії банківських виписок в додатках). Таким чином, можна зробити висновок, що Відповідач навмисно вводить суд в оману, для затягування строку розгляду справи, оскільки бухгалтерський облік на підприємствах однаковий, всі розрахунки можливо чітко ідентифікувати, та подаючи заяву про розстрочку виконання рішення суду Відповідач фактично підтверджує наявну заборгованість. Також в поданій позовній заяві Відповідач зазначає, що Сторонами не було визначено конкретний розмір пені за невиконання зобов'язань по оплаті поставленого за договором товару, це також не відповідає дійсності, оскільки відповідно до умов пункту 7.5 договору сторони узгодили, що розмір штрафних санкцій не повинен перевищувати подвійну облікову ставку НБУ. Відповідно до умов п. 6.3 договору Сторони узгодили, що претензії за договором пред'являються в порядку передбаченому Постановою РМ СРС від 25.06.1988 року №888 "Про затвердження Положення, про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положень про поставки товарів народного споживання та основних умов регулювання договірних відносин під час здійснення експортно-імпортних операцій". Таким чином, Сторони договору визначили розмір пені за несвоєчасний розрахунок за поставлений товар, в розмірі 0,04 відсотки від суми заборгованості, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Оскільки 0,04 відсотки сума менша за подвійну облікову ставку НБУ, просить суд прийняти рішення про стягнення із відповідача, відповідно до умов договору, пені в розмірі 0,04% від суми простроченого платежу, за кожен день прострочки. До того ж, Відповідач подав заяву про розстрочення виконання рішення по справі строком на дванадцять місяців з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця. Заява мотивована тим, що підприємство знаходиться у вкрай скрутному фінансовому становищі. В підтвердження доводів Відповідач надав копію балансу підприємства станом на 30.09.2014 року та копію звіту про фінансові результати станом на 30.09.2014 року. Однак, фінансовий стан Позивача значно гірший ніж стан Відповідача, оскільки ТОВ "Калібр" вже на цей час має великі фінансові труднощі, а в разі затягування строку виконання рішення буде мати ще більші збитки.

До додаткових пояснень Позивач подав:

розрахунок кількості поставленого товару за специфікацією №17;

копії банківських виписок;

03.03.2015 року представник Відповідача подав відзив на уточнену заяву Позивача, в якій зазначив про те, що в заяві про уточнення позовних вимог Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму пені у розмірі 127979,55 грн. посилаючись на п.6.3 Договору. Однак, розділом 6 Договору передбачений порядок приймання Товару по якості та кількості, а не відповідальність сторін за порушення умов Договору. Відповідальність сторін за порушення умов Договору передбачена розділом 7 Договору. В даному випадку п. 7.5 Договору, відповідно до якого в разі невчасного здійснення розрахунків за договором Відповідач виплачує Позивачеві пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином, п. 7.5 договору не встановлений конкретний розмір пені, а лише обмежений її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ). Оскільки Позивач та Відповідач не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування Позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та стягнення її є неправомірним. Також в заяві про уточнення позовних вимог відсутня інформація стосовно того, який товар по якій специфікації до Договору було поставлено Позивачем на адресу Відповідача. Тому, Відповідач не має можливості перевірити правильність розрахунків трьох відсотків річних та інфляційних втрат по Договору вказані Позивачем в заяві.

В судовому засіданні 05.03.2015 року Позивач надав оригінал взаєморозрахунків ТОВ "Калібр" та ПАТ "ІНТЕРПАЙП НТЗ". Разом з тим, Позивач зазначив, що всупереч вимогам суду Відповідач не з'явився до Позивача для проведення звірки взаєморозрахунків.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату та час слухання справи повідомлений в попередньому судовому засіданні - 03.03.2015р.

В судовому засіданні 05.03.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та враховуючи пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Калібр" (далі - Постачальник) та Публічним акціонерним товариством "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (далі - Покупець) 02.01.2013р. укладений договір поставки № 553130355 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти і сплатити муфти (далі - Товар). Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання Товару вказані в Специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до цього Договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1 Договору).

Сума Договору складається з сум Специфікації, що є невід'ємною частиною Договору (п.2.4 Договору).

Товар за цим Договором поставляється на умовах EXW - склад Постачальника (Інкотермс 2000р.) (п. 3.1 Договору).

Датою постачання Товару і датою переходу прав власності є дата підписання Сторонами акту приймання-передачі або дата, зазначена Покупцем на товарно-транспортній накладній при прийманні Товару. Сторони у відповідній Специфікації можуть обумовити інші умови визначення дати постачання і дати переходу права власності на Товар (п. 3.9 Договору).

Оплата чергової партії узгодженої партії Товару проводиться шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в сумі, рівній вартості поставленої партії Товару з урахуванням ПДВ, протягом 45-ти календарних днів з дати постачання, за наявності рахунку і податкової накладної (п. 4.1 Договору).

Договір набирає чинності з моменту його фактичного підписання його повноважними представниками Сторін і діє до 31.12.13р., а в частині невиконаних зобов'язань по договору - до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п.10.1 Договору).

Додатковою угодою №4 від 23.12.2013р. до Договору № 553130355 від 02.01.2013р. строк дії договору визначений до 31.12.2014р. (а.с. 26).

Додатком №17 від 31.07.2014р. до Договору № 553130355 від 02.01.2013р. сторонами узгоджено Специфікацію № 17 товарів, що постачаються Покупцеві, згідно з якою встановлені умови оплати: по факту оплати протягом 45 календарних днів.

Так, у серпні 2014 року Продавець (Позивач) за Специфікацією №17 здійснив поставку Товару - муфти на суму 2069234,89 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.51-76). Накладні мають підписи та печатки з боку підприємств Позивача та Відповідача.

Відповідач свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті отриманого товару не здійснив, внаслідок чого заборгованість останнього на момент вирішення спору складає 2069234,89 грн. основного боргу.

Заперечення Відповідача щодо розрахунків боргу з посиланням на те, що незрозуміло, за якою Специфікацією визначений борг, судом відхилюються з огляду на те, що ухвалою суду від 03.03.2015р. сторонам було надано можливість перевірити стан розрахунків за договором в цілому, від чого Відповідач ухилився, в той же час - Позивач вичерпне обґрунтував власні розрахунки боргу.

Згідно з пунктом 7.5 Договору в разі невчасного здійснення розрахунків Покупець виплачує Постачальнику пеню в розмірі не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Згідно з розрахунком Позивача сума пені розрахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочки, і складає 131566,43 грн.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України Позивач нарахував Відповідачу, по кожній накладній окремо, 3% річних на суму 14127,60 грн. та індекс інфляції за період з вересня 2014 року по листопад 2014 року на суму 152502,61 грн. (а.с.16-17). Сума 3% річних та інфляційних розрахована Позивачем на суму боргу з правильним визначенням періоду прострочення та правильним застосуванням індексу інфляції за спірний період.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Зважаючи на встановлені обставини, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

Правовідносини сторін ґрунтуються на договорі поставки, який регулюється статтями 264-271 ГК України.

Так, відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1 і 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі, стягнення збитків та застосування штрафних санкцій.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства, а також встановлений судом факт поставки та його не оплату в обумовлені договором строки Відповідачем, суд задовольняє позовні вимоги Позивача на суму 2069234,89 грн. основного боргу, 152502,61 грн. інфляційних втрат, 14127,60 грн. 3 % річних.

В частині вимог про стягнення пені на суму 131566,43 грн. суд відмовляє, оскільки погоджується із запереченням Відповідача. Так, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму пені у розмірі 127979,55 грн., посилаючись на п.6.3 Договору. Однак, розділом 6 Договору передбачений порядок приймання Товару по якості та кількості, а не відповідальність сторін за порушення умов Договору. Відповідальність сторін за порушення умов Договору передбачена розділом 7 Договору. В даному випадку п. 7.5 Договору, відповідно до якого в разі невчасного здійснення розрахунків за договором Відповідач виплачує Позивачеві пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення. Таким чином, п. 7.5 договору не встановлений конкретний розмір пені, а лише обмежений її розмір подвійною обліковою ставкою НБУ (не більше подвійної облікової ставки НБУ). Оскільки Позивач та Відповідач не узгодили в договорі конкретний розмір пені, то нарахування Позивачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та стягнення її є неправомірним.

Щодо розстрочки виконання судового рішення господарського суду Дніпропетровської області строком на дванадцять місяців з оплатою рівними частинами до 30 числа кожного місяця, суд відмовляє Відповідачу, оскільки приймає до уваги заперечення Позивача, який зазначає, що фінансовий стан Позивача значно гірший ніж стан Відповідача, оскільки ТОВ "Калібр" вже на цей час має великі фінансові труднощі, а в разі затягування строку виконання рішення буде мати ще більші збитки.

Пунктом 7.2 частини 7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. №9 передбачено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Враховуючи те, що обставини, на які посилається Відповідач, на думку суду, не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, розстрочка цієї суми призведе до суттєвого зниження ефекту судового захисту порушених прав Позивача, тому суд не вбачає підстав для задоволення заяви Відповідача про розстрочку виконання рішення суду.

Судові витрати у справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 32-34, 36, 43, 44, 49, 82-85, 111-28, 116-117, 121 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, 21, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Калібр" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Матлахова, буд.1А, код ЄДРПОУ 32651235) суму 2069234,89 грн. основного боргу, 152502,61 грн. інфляційних втрат, 14127,60 грн. 3 % річних, 44717,30 грн. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення пені на суму 131566,43 грн. відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "ІНТЕРПАЙП НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ ТРУБОПРОКАТНИЙ ЗАВОД" щодо надання розстрочки виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржено протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Б. Кеся Повне рішення складено - 10.03.15р.