Постанова
від 13.03.2015 по справі 815/5970/14
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5970/14

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2015 року м. Одесі

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенко О.М.

при секретарі - Гаврилюк І.С.

за участю: представників позивача - Нікішева О.В., Гончаренко Л.В. (за довіреностями);

представника відповідача - Павлова О.Д. (за довіреністю);

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАНД» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАНД» (далі - позивач або ТОВ «КОЛАНД», або товариство) до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - відповідач або ДПІ у Приморському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.08.2013 року № 0002742250.

Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що державною податковою інспекцією у Приморському районі ГУ Міндоходів в Одеській області проведено виїзну планову перевірку ТОВ «КОЛАНД» (код ЄДРПОУ 33313546) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, за результатами якої відповідачем складено акт від 05.08.2013 року № 807/22-07/33313546, яким встановлено, зокрема, порушення позивачем: п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 264927 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято, в тому числі, податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0002742250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 331159 грн.

ТОВ «КОЛАНД» вважає зазначене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає нормам діючого законодавства та підлягає визнанню протиправним і скасуванню, з огляду на наступне.

Як вказує позивач, відповідач вважає, що ТОВ «КОЛАНД» в порушення пп.7.2.3, 7.2.8 п.7.2 ст.7 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст. 201 ПК України безпідставно віднесено по складу податкового кредиту у деклараціях з ПДВ у травні 2010 року - суму ПДВ у розмірі 40250 грн., у червні 2010 року - суму ПДВ у розмірі 65554 грн., у липні 2010 року - суму ПДВ у розмірі 80804 грн. за господарськими операціями з контрагентом - постачальником ПП «Естет-буд» (код 3519233); у листопаді 2010 року - суму ПДВ у розмірі 66690 грн. по господарським операціям з TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (код 35991684), у вересні 2012 року - суму ПДВ у розмірі 7886 грн. за господарськими операціями з контрагентом - постачальником TOB «БК «Ростбуд» (код 37276519) та у вересні 2011 року - суму ПДВ у розмірі 3743 грн. за господарськими операціями з контрагентом - постачальником TOB «ТД «Теплотрейд» (код 36057580), оскільки позивач не мав права відносити до складу податкового кредиту суми ПДВ по податкових накладних, що виписані платниками податку, які ці суми не задекларували у складі податкових зобов'язань та не сплатили за результатами господарських операцій з позивачем суми ПДВ до бюджету.

Проте, на думку позивача, вказаний висновок ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не ґрунтується на належних доказах, оскільки позивачем із ПП «Естет-буд» були укладені договори про виконання робіт, за результатами виконання яких, були складені акти виконаних будівельних робіт, позивачем була сплачена вартість вказаних робіт його контрагенту, а ПП «Естет-буд» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, суми ПДВ по яких позивачем включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 40250 грн.; за червень 2010 року у розмірі 25041,67 грн. та 41741,67 грн. (66783,34 грн.); за липень 2010 року у розмірі 39025 грн. та 40550 грн. (79575 грн.) Також, як вказує позивач, ТОВ «КОЛАНД» із TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» були укладені договори про виконання робіт, за наслідком виконання яких були складені акти виконаних будівельних робіт, позивачем була сплачена вартість вказаних робіт його контрагенту, а TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» виписано на адресу позивача відповідні податкові накладні, суми ПДВ по яких позивачем включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 43120 грн. та 23570 грн. (66690 грн.).

Так само, як стверджує позивач, ТОВ «Коланд» із ТОВ «БК «Ростбуд» було укладено договір, згідно якого TOB БК «Ростбуд» зобов'язано передати у власність позивача товар за цінами та номенклатурою згідно рахунку - фактури або видаткової накладної, які є невід'ємними частинами цього договору, а позивач зобов'язувався оплатити цей товар. На виконання даного договору, TOB БК «Ростбуд» передано у власність позивача товар (підлогове покриття, клей, шнур), позивачем сплачена вартість вказаних товару його контрагенту, а ТОВ «БК «Ростбуд» виписано на адресу позивача відповідну податкову накладну, суми ПДВ по якій позивачем включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2012 року у розмірі 7885,80 грн. Разом з цим, позивач зазначає, що ТОВ «КОЛАНД» із TOB «ТД «Теплотрейд» укладено договір, згідно якого TOB «ТД «Теплотрейд» зобов'язалося передати у власність позивача товар за цінами та номенклатурою згідно рахунку-фактури або видаткової накладної, які є невід'ємними частинами цього договору, а позивач зобов'язався оплатити цей товар. На виконання даного договору, TOB «ТД «Теплотрейд» передано у власність позивача товар (два котли), позивачем сплачена вартість вказаного товару його контрагенту, а TOB «ТД «Теплотрейд» виписано на адресу позивача відповідну податкову накладну, суми ПДВ по якій позивачем включені до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2011 року у розмірі 3743,11 грн.

Позивач вважає, що ним під час віднесення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за травень, червень, липень, листопад 2010 року, вересень 2011 року та вересень 2012 року сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв'язку із придбанням ним робіт у ПП «Естет-буд» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та товарів у ТОВ «БК «Ростбуд» та TOB «ТД «Теплотрейд» були повністю виконані вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.198 Податкового кодексу України.

При цьому, обґрунтовуючи свою позицію, позивач зазначає, що твердження відповідача про те, що ТОВ «КОЛАНД» не мало права включати суми сплаченого (нарахованого) ПДВ у складі вартості отриманих ним робіт у ПП «Естет-буд» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та отриманих у ТОВ «БК «Ростбуд» та TOB «ТД «Теплотрейд» товарів з причини того, що вказані підприємства не задекларували та не сплатили цей ПДВ, спростовуються тим, що жодна норма Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України не ставить в залежність право платника ПДВ включити до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду декларації з ПДВ суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з фактом сплати цього податку платником ПДВ, який продав ці товари (послуги) та виписав за результатами такого продажу податкові накладні. Водночас, як вказує позивач, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця, і отже, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Крім того, на думку позивача безпідставними є висновки відповідача про нікчемність господарських операцій з придбання позивачем котлів у TOB «ТД «Теплотрейд», оскільки такі висновки фактично ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Відтак, позивач зазначає, що ним правомірно сформовано податковий кредит за перевіряємий період на підставі належним чином виписаних контрагентами податкових накладних, які отримані позивачем, а висновки акту перевірки щодо заниження позивачем податку на додану вартість є безпідставними та помилковими, і отже, оскаржуване податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі цього акту перевірки, підлягає скасуванню.

Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (т.3 а.с.1-6), в яких зазначив, що ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області не погоджується з доводами позивача та вважає, що оскаржуване повідомлення-рішення є правомірним та таким, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Як вказує відповідач, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області в ході проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАНД», за наслідками якої складено акт №807/22-07/33313546 від 05.08.2013 року, в частині повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій „операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою" на загальну суму 264927 грн., у тому числі по періодах: травень 2010 року - 40250 грн.; червень 2010 року - 66783 грн.; липень 2010 року - 79575 грн.; листопад 2010 року - 66690 грн.; вересень 2011 року - 3743 грн.; вересень 2012 року - 7886 грн.

При цьому, у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що за даними бази «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України) по контрагентам позивача - ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», TOB «БК «Ростбуд» за вказані вище періоди обліковуються відхилення, а саме, суми задекларованого позивачем податкового кредиту перевищують суми податкових зобов'язань більше, ніж на одну тисячу гривень.

Отже, як стверджує відповідач, на підставі проведеного співставлення між задекларованими податковими зобов'язаннями контрагентів-постачальників ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», TOB «БК «Ростбуд» та задекларованим TOB «КОЛАНД» податковим кредитом встановлено, що відповідно до наданих для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за травень 2010 року, червень 2010 року, липень 2010 року, листопад 2010 року, вересень 2012 року, TOB «КОЛАНД» у складі податкового кредиту відобразило податкові накладні, отримані від ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», TOB «БК «Ростбуд», які в свою чергу, не відобразили ці податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань, а отже, фактично не підтвердили даний податковий кредит.

Таким чином, на думку відповідача, в порушення п.201.4 п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України та п.п.7.2.3 п.п. 7.2.8 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно віднесена до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сума ПДВ у загальному розмірі 7886 грн. по податкових накладних, виписаних TOB БК «Ростбуд» та сума ПДВ у загальному розмірі 253298 грн. по податкових накладних, виписаних ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 7886 грн. у вересні 2012 року та на загальну суму 253298 грн. у травні, червні, липні та листопаді 2010 року.

Крім того, відповідач зазначає, що в ході перевірки було встановлено, що між TOB «КОЛАНД» та TOB «ТД «Теплотрейд» укладено договір купівлі-продажу, на виконання якого розрахунки між суб'єктами господарювання за послуги проводились у безготівковій формі. При цьому, відповідач вказує, що Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС на адресу ДПІ у Приморському районі Одеської було надано акт №110-108/22-00/36057580 від 17.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТД «Теплотрейд» (податковий номер 36057580) з питань правових взаємовідносин з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, в якому, зокрема, зазначено, що згідно АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не встановлено взаємовідносини TOB «ТД «Теплотрейд» з ТОВ «КОЛАНД».

Таким чином, як зазначається у запереченнях на позов, TOB «КОЛАНД» було завищено податковий кредит у вересні 2011 року по контрагенту TOB «ТД «Теплотрейд» на загальну суму 3743 грн.

Враховуючи усе вищевикладене, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог TOB «КОЛАНД» у повному обсязі.

Представники позивача в судовому засіданні 12.03.2015 року позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, у наданих письмових поясненнях, в яких додатково висвітлені питання щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських операцій із його контрагентами (т.3 а.с.34-37) та на подані до суду докази.

Представник відповідача в судовому засіданні 12.03.2015 року заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов, та зважаючи на надані до суду докази.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, ознайомившись з запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛАНД», ТОВ «КОЛАНД» (ідентифікаційний код юридичної особи 33313546) зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Одеської міської ради 22.12.2004 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №505614 та випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 165136, копії яких наявні в матеріалах справи (т.1 а.с.21,112). Місцезнаходженням юридичної особи - ТОВ «КОЛАНД», згідно відомостей з ЄДР є: м. Одеса, вул. Пішонівська, буд. 20/1, кв. 40.

Судом встановлено, що товариство з 10.01.2005 року за № 5481 знаходилось на податковому обліку в ДПІ у Приморському районі м. Одеси, яка в подальшому реорганізована у ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області, та у період, за який проводилась перевірка, ТОВ «КОЛАНД» було зареєстровано, зокрема, платником податку на додану вартість, що підтверджується п.п.2.4.2 акту перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлень від 18.01.2013 року №000133/143 та № 000134/144, від 25.01.2013 року № 000607/212 та від 28.01.2013 року № 000318/217, виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС (т.3 а.с.102-103), наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 15.01.2013 року № 94, згідно із п.77.1, п.77.4 ст.77 Податкового кодексу України посадовими особами ГУ Міндоходів в Одеській області та ДПІ у Приморському районі м. Одеси у період з 28.01.2013 року по 29.07.2013 року (із продовженням терміну проведення) проведено планову виїзну перевірку ТОВ «КОЛАНД» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області складено акт від 05.08.2013 року № 807/22-07/33313546 (т.1 а.с.26-44), яким встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог п.п.7.2.3, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 264927 грн.

Як зазначено в акті перевірки та не спростовувалось представниками позивача, перевірку проведено з відома та в присутності директора ТОВ «КОЛАНД» Дерев'янко М.М.

На підставі вказаного акту перевірки за порушення п.п.7.2.3, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0002742250, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 331159 грн., з яких за основним платежем - 264927 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 66232 грн. (т.1 а.с.20).

Не погодившись з висновками податкового органу та винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив вищевказане рішення в судовому порядку.

Вирішуючи питання щодо правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Спірне податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки висновках податкового органу щодо порушення позивачем вимог п.п.7.2.3, пп.7.2.8 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 264927 грн.

Вказані висновки відповідача в акті перевірки обґрунтовані наступним.

Так, в п.3.2.2 «Податковий кредит» акту перевірки від 05.08.2013 року № 807/22-07/33313546 зазначено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року встановлено його завищення на загальну суму 264927 грн., у тому числі по періодах: травень 2010 року - 40250 грн.; червень 2010 року - 66783 грн.; липень 2010 року - 79575 грн.; листопад 2010 року - 66690 грн.; вересень 2011 року - 3743 грн.; вересень 2012 року - 7886 грн.

Перевіркою відображених у рядку 10.1 Декларацій «операції, що піддягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» показників за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 5381786 грн. встановлено, що суб'єкт - ТОВ «КОЛАНД» здійснював: операції з придбання матеріалів для подальшого використання у виконанні робіт, послуги субпідрядних організацій, тощо.

При цьому, як зазначається в акті, проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року в сумі 5381786 грн., яка проводилась на підставі таких документів як: договори, реєстри отриманих податкових накладних, податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт (наданих послуг) з додатками, виписки банку, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку по рахунках: 20 «Виробничі запаси», 22 «МБП», 28 «Товари», 311 «Поточний рахунок у національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизня ними постачальниками», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 91 «Загальновиробничі витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності», 791 «Фінансовий результат», встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою» на загальну суму 264927 грн., у тому числі по періодах: травень 2010 року - 40250 грн.; червень 2010 року- 66783 грн.; липень 2010 року - 79575 грн.; листопад 2010 року - 66690 грн.; вересень 2011 року - 3743 грн.; вересень 2012 року - 7886 грн.

Обґрунтовуючи наявність встановлених під час перевірки порушень, посадові особи податкового органу в акті перевірки зазначають, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ «КОЛАНД» по контрагенту-постачальнику ПП «Естет-буд» (код ЄДРПОУ 35179233) до складу податкового кредиту: по декларації з ПДВ за травень 2010 р. (№ 104176 від 14.06.2010 року) віднесено податок на додану вартість у сумі 40250 грн., по декларації з ПДВ за червень 2010 року (№ 134573 від 13.07.2010 року) податок на додану вартість у сумі 66783 грн., по декларації з ПДВ за липень 2010 року (№ 175478 від 16.08.2010 року) податок на додану вартість у сумі 79375 грн. та по контрагенту-постачальнику TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 35991684) до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2010 року (№ 271936 від 15.12.2010 року) віднесено податок на додану вартість у сумі 66690 грн. Але, за даними бази «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України) встановлено, що:

- у травні 2010 року обліковується сума відхилення «-» 40250 грн. (ПК > ПЗ на суму більше 1 тис. грн.), оскільки сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., а за даними перевіряємого підприємства - 40250 грн.;

- у червні 2010 року обліковується сума відхилення «-» 66783 грн. (ПК > ПЗ на суму більше 1 тис. грн.), оскільки сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., а за даними перевіряємого підприємства - 66783 грн.;

- у липні 2010 року обліковується сума відхилення «-» 79575 грн. (ПК > ПЗ на суму більше 1 тис. грн.), оскільки сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., а за даними перевіряємого підприємства -79575 грн.;

- у листопаді 2010 року обліковується сума відхилення: «-» 66690 грн. (ПК > ПЗ на суму більше 1 тис. грн.), оскільки сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., а за даними перевіряємого підприємства - 66690 грн.

Таким чином, в акті перевірки зазначається, що між задекларованими податковими зобов'язаннями контрагентів ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та задекларованим податковим кредитом ТОВ «КОЛАНД» встановлено, що відповідно до наданих для перевірки додатків 5 до податкових декларацій з ПДВ за травень-липень 2010 року, листопад 2010 року, ТОВ «КОЛАНД» у складі податкового кредиту відобразило податкові накладні, отримані від ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», які в свою чергу, не відобразили ці податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань, тобто фактично не підтвердили даний податковий кредит.

За таких обставин, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що в порушення п.п.7.2.3, п.п.7.2.8 п.7.2 ст.7 та п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «КОЛАНД» безпідставно віднесена до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сума ПДВ у загальному розмірі 253298 грн. по податкових накладних, виписаних ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 253798 грн., у тому числі по періодах: травень 2010 року - 40250 грн., червень 2010 року - 66783 грн., липень 2010 року - 79575 грн.; листопад 2010 року - 66690 грн.

Також, в акті зазначається, що у ході перевірки встановлено, що ТОВ «КОЛАНД» до складу податкового кредиту по декларації з ПДВ за вересень 2012 року (№ 9063227227 від 16.10.2012 року) віднесено податок на додану вартість по контрагенту-постачальнику: TOB «БК «Ростбуд» (код за ЄДРПОУ 37276519, м. Дніпропетровськ) у сумі 7886 грн. За даними бази «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України) встановлено, що у вересні 2012 року обліковується сума відхилення «-» 7886 грн. (ПК > ПЗ на суму більше 1 тис. грн.), оскільки сума ПДВ за даними контрагента - 0 грн., а за даними перевіряємого підприємства - 7886 грн. На підставі проведеного співставлення між задекларованими податковими зобов'язаннями контрагента TOB «БК «Ростбуд» та задекларованим податковим кредитом ТОВ «КОЛАНД» встановлено, що відповідно до наданого для перевірки додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року, TOB «Коланд» у складі податкового кредиту відобразило податкові накладні, отримані від ТОВ «БК «Ростбуд», яке в свою чергу, не відобразило ці податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань, тобто фактично не підтвердило даний податковий кредит.

Отже, як зазначається у акті перевірки, ТОВ «КОЛАНД» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 7886 грн. у зв'язку з придбанням товару у TOB «БК «Ростбуд», тоді як цей постачальник у додатку №5 до декларації з ПДВ за вересень 2012 року по взаєморозрахункам з перевіряємим підприємством не декларував та не сплачував податкових зобов'язань.

За таких обставин, перевіряючими в акті перевірки зазначено, що в порушення п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «КОЛАНД» безпідставно віднесена до складу податкового кредиту перевіряємого періоду сума ПДВ у загальному розмірі 7886 грн. по податкових накладних, виписаних TOB «БК «Ростбуд», що в свою чергу призвело до завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ за вересень 2012 року на загальну суму 7886 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено, що між ТОВ «КОЛАНД» та TOB «ТД «Теплотрейд» укладено договір купівлі-продажу, за яким розрахунки між суб'єктами господарювання за послуги проводились у безготівковій формі.

При цьому, перевіряючими в акті вказано, що Роздільнянською МДПІ Одеської області ДПС на адресу ДПІ у Приморському район Одеської було надано акт №110-108/22-00/36057580 від 17.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТД «Теплотрейд» (податковий номер 36057580) з питань правових відносин з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року, в якому зазначається, що згідно АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не встановлено взаємовідносини TOB «ТД «Теплотрейд» з ПП «Коланд». Згідно АІС «Бест-звіт» у періоді, що підлягає звірці, TOB «ТД «Теплотрейд» віднесено до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2011 року суми ПДВ по взаємовідносинам ПП «Союз Р.О.».

В ході аналізу податкової звітності TOB «ТД «Теплотрейд» встановлено, що до Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС надійшла постанова старшого слідчого СУ ДПС в Одеській області від 20.08.2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки TOB «ТД «Теплотрейд». Також, зазначається, що в провадженні СУ ДПС в Одеській області знаходиться кримінальна справа, порушена за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ПП «Союз P.O.» (код ЄДРПОУ 36677587), з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 cт.208 КК України. Проведеним аналізом матеріалів кримінальної справи, а саме вилучених банківських документів, а також податкової звітності «фіктивних» підприємств, встановлено, що серед підприємств-контрагентів, які нібито знаходились у фінансово-господарських взаємовідносинах з останніми є TOB «ТД «Теплотрейд» (ЄДРПОУ 36057580), та встановлено, що в період 2008-2011 роки посадові особи TOB «ТД «Теплотрейд» по попередній змові з іншими особами, нібито здійснювали фінансово-господарські операції з рядом «фіктивних» підприємств, безпідставно формуючи податковий кредит по безтоварним операціям.

Таким чином, з огляду на викладене в акті Роздільнянської МДПІ Одеської області ДПС, податковим органом в акті перевірки від 05.08.2013 року № 807/22-07/33313546 зазначається, що ТОВ «КОЛАНД» завищено податковий кредит в періоді, що перевірявся (вересень 2011 року) на загальну суму 3743 грн.

Враховуючи встановлені під час перевірки порушення, у п.3.2.3 «Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на додану вартість, правомірності декларування сум податку, що підлягають бюджетному відшкодуванню» акту перевірки зазначається, що перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року встановлено його заниження всього на загальну суму 264927 грн., у тому періодах: травень 2010 року - 40250 грн.; червень 2010 року - 65554 грн.; липень 2010 року - 80804 грн.; листопад 2010 року - 66690 грн.; вересень 2011 року - 3743 грн.; вересень 2012 року - 7886 грн.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані з боку учасників процесу докази у їх взаємозв'язку, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки від 05.08.2013 року № 807/22-07/33313546 про порушення позивачем вимог податкового законодавства, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0002742250, та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій позивача з його контрагентами, їх товарність, а також зв'язок з господарською діяльністю позивача, правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, а також, питання щодо нікчемності угод, зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА № 082642 від 11.06.2008 року (т.1 а.с.120), одними із основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 45.21.1 - будівництво будівель; 45.21.6 - будівництво інших споруд; 45.25.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.33.1 - монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), яка видана 06.04.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області із строком дії з 06.04.2010 року по 06.04.2015 року (т.1 а.с.22-24, 115-117).

Судом встановлено, що здійснюючи свою господарську діяльність, ТОВ «КОЛАНД» як підрядник уклало:

- договір підряду № 12/05 від 12 липня 2008 року із КП "Будова" в особі директора Глушанкова О.Я. (Замовник), відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами відповідно до затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблювальні роботи по житловому комплексу з офісними приміщеннями та гаражами по вул. Базарна № 5 в м. Одесі». Відповідно до п. 2.1. Договору вартість робіт визначається відповідно з затвердженими Замовником локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, які є Додатком № 1 до Договору (т.1 а.с.183-187);

- договір підряду № 27/05-09 від 27 травня 2009 року із ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" в особі директора Ольхового В.М. (Замовник), за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду корпусу № 1 по вул. Армійська, 11 в м. Одеса» (п.1.1 договору). Відповідно до п. 2.1. Договору вартість робіт визначається відповідно затверджених Замовником локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які є Додатком № 1 до Договору. У відповідності з п.5.1.8. Договору Підрядник має право залучати для виконання робіт субпідрядні організації, в цьому випадку Підрядник зобов'язаний забезпечити координацію їх діяльності на будівельному майданчику. Приймання та оплату виконаних субпідрядними організаціями робіт, здійснює Підрядник. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п. 8.1. договору) (т.2 а.с.120-122);

- додаткову угоду №1 від 28.04.2010 року до договору №27/05-09 від 27.05.2009 року, згідно якої п.1.1 викладено в наступній редакції: «Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду корпусу № 1, 2 та 3 по вул. Армійська, 11 в м. Одесі» (т.2 а.с.123);

- додаткову угоду №2 від 28.10.2010 року до договору №27/05-09 від 27.05.2009 року, згідно якої п.1.1 викладено в інший редакції: «Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду корпусу № 1,2,3,4 та 5 по вул. Армійська, 11 в м. Одесі» (т.2 а.с.124);

- договір підряду № 23/02-10 від 23 лютого 2010 року із ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" (Замовник), згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду будівлі, корпусу № 2, 3, які розташовані по вул. Армійська, 11 в м. Одесі». Відповідно до п. 2.1. Договору вартість робіт визначається відповідно із затвердженими Замовником локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, які є Додатком № 1 до Договору. У відповідності з п.5.1.8. Договору Підрядник має право залучати для виконання робіт субпідрядні організації, і в цьому випадку Підрядник зобов'язаний забезпечити координацію їх діяльності на будівельному майданчику. Приймання та оплату виконаних субпідрядними організаціями робіт, здійснює Підрядник. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п. 8.1. договору) (т.2 а.с.125-128). Згідно протоколу узгодження договірної ціни з виконання робіт по оздобленню фасаду будівлі, корпусу № 2, 3, які розташовані по вул. Армійська, 11 в м. Одесі від 23 лютого 2010 року, договірна ціна за виконання робіт за договором № 23/02-10 від 23.02.2010 року складає 909090,00 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 151515,00 грн.;

- додаткову угоду № 1 від 28.10.2010 року до договору підряду № 23/02-10 від 23.02.2010 року (т. 2 а.с.130), згідно якої п.1.1 Договору № 23/02-10 від 23.02.2010 року затверджено в наступній редакції: «Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду корпусу № 2, 3, 4 та 5 по вул. Армійська, 11 в м. Одесі»;

- договір підряду № 12 від 20 жовтня 2010 року із МПП «Карат» в особі директора Клепак С.Я. (замовник) (т.1 а.с.132), згідно якого підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи з реконструкції водопровідної мережі с.Цебриково Великомихайлівського району Одеської області, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. Об'єми виконуваних за даним договором робіт визначені в локальному кошторисі, який є невід'ємною частиною договору (п.п.1-2 Договору). Пунктом 2.1 Договору визначено, що підрядник виконує роботи з матеріалів замовника. Згідно п.п.3.1.-3.3 Договору, вартість робіт по даному договору, відповідно до договірної ціни, яка є невід'ємною частиною цього договору, складає - 145641,21 грн., в т.ч. ПДВ - 24273,54 грн. Договірна ціна складається підрядником та підлягає затвердженню замовником. Замовник оплачує підряднику вартість виконаних робіт згідно даного договору шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок підрядником протягом 3 (трьох) банківських днів після підписання сторонами акту виконаних робіт. Згідно п.6.1 за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за даним договором сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору (п. 8.1 договору). Пунктами 12.1 та 12.2 Договору, передбачено, що замовник та підрядник є платниками податку на додану вартість та податку на прибуток на загальних умовах.

З пояснень представника позивача та з матеріалів справи, судом встановлено, що з метою дотримання виконання умов договірних відносин між позивачем та КП "Будова", ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" і МПП «Карат», враховуючи наявність можливості у ТОВ «КОЛАНД» залучати для виконання робіт субпідрядні організації згідно договору підряду № 12/05 від 12 липня 2008 року, укладеного із КП "Будова", згідно договорів підряду № 27/05-09 від 27 травня 2009 року та № 23/02-10 від 23 лютого 2010 року, укладених із ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" та додаткових угод до них, а також, враховуючи відсутність у договорі підряду № 12 від 20 жовтня 2010 року, укладеного із МПП «Карат» обмежень щодо залучення інших організацій для виконання робіт з реконструкції водопровідної мережі с. Цебриково Великомихайлівського району Одеської області, ТОВ «КОЛАНД» було укладено ряд господарських договорів.

Так, судом встановлено, що з метою належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 12/05 від 12 липня 2008 року, укладеним із КП "Будова", ТОВ «КОЛАНД» (Замовник) укладено із ПП "Естет-Буд" (Підрядник) договір про виконання робіт № 9/09 від 10 вересня 2009 року (т.2 а.с.31-33), за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблювальні роботи по житловому комплексу з офісними приміщеннями та гаражами по вул. Базарній, 5 у м.Одесі (п.1.1 договору). Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт визначається відповідно із затвердженими Замовником локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, які є Додатком № 1 до Договору. Пунктами 5.2, 5.3 Договору визначено, що після закінчення робіт, у п'ятиденний термін, представник Підрядника передає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, складений по формі КБ-2в. Після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, Замовник в триденний строк, зобов'язується виплатити Підряднику суму, вказану в договорі. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.8.1. договору).

Вказаний договір підписаний від імені ТОВ «КОЛАНД» - директором Дерев'янко М.М., та від імені ПП "Естет-Буд" - директором Пахомовим О.Н.

На підтвердження виконання оздоблювальних робіт по житловому комплексу з офісними приміщеннями та гаражами по вул. Базарній, 5 за договором № 9/09 від 10 вересня 2009 року, позивачем надано до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за червень та липень 2010 року (т.2, а.с.35-39, 51-53), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та ПП "Естет-Буд".

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарської операції із виконання оздоблювальних робіт по житловому комплексу з офісними приміщеннями та гаражами по вул. Базарній, 5 за договором № 9/09 від 10 вересня 2009 року позивачем надано до суду завірені належним чином копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за червень та липень 2010 року (т.2 а.с.34,50), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та ПП "Естет-Буд"; договірних цін (т.2 а.с.40-41, 54-55); локальних кошторисів № 2-1-1 форми №4 (т.2 а.с.42-45, 56-57), підсумкової відомості ресурсів (т.2, а.с.142-146).

Судом також встановлено, що для належного виконання позивачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду № 27/05-09 від 27 травня 2009 року, укладеного із ТОВ "Жилбуд-Інвест-К", 01 вересня 2009 року ТОВ «КОЛАНД» (Замовник) уклало із ПП "Естет-Буд" (Підрядник) договір про виконання робіт № 1-09/09 (т.2 а.с.60-62), за яким Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Оздоблення фасаду будівлі з попереднім утепленням корпусів №№2,3, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11» (п.1.1 договору). Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт визначається відповідно із затвердженими Замовником локальними кошторисами з розрахунком договірної ціни, які є Додатком № 1 до Договору. Пунктами 5.2, 5.3 Договору визначено, що після закінчення робіт, у п'ятиденний термін, представник Підрядника передає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, складений по формі КБ-2в. Після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт, Замовник в триденний строк, зобов'язується виплатити Підряднику суму, вказану в договорі. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.8.1. договору).

На підтвердження виконання робіт (оздоблення фасаду будівлі з попереднім утепленням корпусів № 2, 3, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11 за договором № 1-09/09 від 01 вересня 2009 року), позивачем надано до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за травень, червень та липень 2010 року (т.2 а.с.64-68,81-83,93-95,101-103), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та ПП "Естет-Буд".

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарських операцій з виконання оздоблення фасаду будівлі з попереднім утепленням корпусів № 2, 3, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11, за договором № 1-09/09 від 01 вересня 2009 року позивачем надано до суду завірені належним чином копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за травень, червень та липень 2010 року (т.2 а.с.63,80,92, 100), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та ПП "Естет-Буд"; договірних цін (т.2 а.с.74-75, 84-85, 96-97, 104-105); локальних кошторисів № 2-1-1 форми №4 (т.2 а.с.69-73, 86-87, 98-99, 106-108), підсумкової відомості ресурсів (т.2 а.с.131-141).

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що в силу ст.17 Закону України "Про архітектурну діяльність", господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури, підлягає ліцензуванню. В свою чергу, позивачем на підтвердження належності здійснення його контрагентом оздоблювальних робіт по житловому комплексу з офісними приміщеннями та гаражами по вул. Базарній, 5 та оздоблювальних робіт фасаду будівлі з попереднім утепленням корпусів №№2,3, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11, було надано до суду копії: ліцензії на здійснення ПП "Естет-Буд" будівельної діяльності, виданої Одеською обласною державною адміністрацією 23.08.2007 року, зі строком дії ліцензії з 23.08.2007 року по 23.08.2012 року; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ПП "Естет-Буд" (ідентифікаційний код 35179233); свідоцтва № 100052888 про реєстрацію платника податку на додану вартість ПП "Естет-Буд" (індивідуальний податковий номер 351792315522 (т.2 а.с.29-30, 208), що свідчить про законну роботу вказаного підприємства на будівничому сегменті ринку.

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних: № 213 від 15.07.2010 року; № 180 від 13.07.2010 року; № 1406 від 14.06.2010 року; № 206 від 02.06.2010 року (т.1 а.с.78-79, т.2 а.с.48-49,58-59), виписаних постачальником робіт - ПП "Естет-Буд" на виконання умов договору № 9/09 від 10 вересня 2009 року та податкових накладних: № 605 від 06.05.2010 року; № 2605 від 26.05.2010 року; № 2406 від 24.06.2010 року; № 2906 від 29.06.2010 року; № 212 від 15.07.2010 року; № 106 від 08.07.2010 року (т.1 а.с.63-64,76-77, 80-81, т.2 а.с.78-79, 90-91, 111-112), виписаних постачальником робіт - ПП "Естет-Буд" на виконання умов договору № 1-09/09 від 01 вересня 2009 року, які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання робіт та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що вищевказані податкові накладні були отримані позивачем від його контрагента відповідно до договору на всю кількість виконаних робіт, що поміж іншого, підтверджується реєстрами отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень, липень 2010 року (т.2 а.с.212-218,252-255).

На підтвердження здійснення ТОВ «КОЛАНД» оплати за виконані ПП "Естет-Буд" оздоблювальні роботи в матеріалах справи містяться платіжні доручення: № 145 від 06 травня 2010 року; № 207 від 26 травня 2010 року; № 249 від 24 червня 2010 року; № 266 від 29 червня 2010 року; № 269 від 08 липня 2010 року; № 280 від 15 липня 2010 року (т.2 а.с.76-77, 88-89, 109-110) та платіжні доручення № 278 від 13 липня 2010 року; № 281 від 15 липня 2010 року; № 210 від 02 червня 2010 року; № 248 від 14 червня 2010 року (т.2 а.с.46-47, 57а-57б).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за травень 2010 року у розмірі 40250 грн., за червень 2010 року у розмірі 66783,34 грн. та за липень 2010 року у розмірі 79575 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за травень, червень, липень 2010 року та додатками № 5 до них (т.1 а.с.65-68,71-75,82-84).

Також, як встановлено судом, з метою своєчасного та належного виконання робіт за укладеним із ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" договором № 23/02-10 від 23 лютого 2010 року та додаткових угод до нього, 01 листопада 2010 року між ТОВ «КОЛАНД» в особі директора Дерев'янко М.М. (Замовник) та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» в особі директора Гончарук А.В. (Підрядник) укладено договір про виконання робіт № 1/11-10 (т.1 а.с.235-239), згідно якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами відповідно до затверджених Замовником кошторису та договірної ціни «Ремонт: обробка фасаду будівлі, корпусів 4,5, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11». У відповідності до п.2 Договору вартість робіт визначається відповідно до затверджених Замовником локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які є додатком до Договору. Пунктом 3.1. Договору визначено, що початок робіт встановлюється з моменту підписання договору підряду, строк виконання робіт три місяці, при умові своєчасного виконання загальнобудівельних робіт з правом передчасного виконання. Пунктами 4.2.-4.3. Договору передбачено, що після закінчення робіт, в п'ятиденний термін, представник Підрядника передає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, складеного по формі КБ-2в. Після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, Замовник у трьохденний строк, зобов'язаний виплатити Підряднику суму, вказану в Договорі. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.8.1. Договору).

На підтвердження виконання ремонтних робіт (обробки фасаду будівлі, корпусів 4,5, які знаходяться за адресою м. Одеса, вул. Армійська, 11) за договором про виконання робіт № 1/11-10 від 01.11.2010 року, позивачем надано до суду копію акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2010 року (т.1 а.с.241-243), підписаного представниками ТОВ «КОЛАНД» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ».

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарських операцій по ремонту обробки фасаду будівлі, корпусів 4,5, які знаходяться за адресою: м. Одеса, вул. Армійська, 11 за договором про виконання робіт № 1/11-10 від 01.11.2010 року, позивачем надано до суду завірені належним чином копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 року (т.1 а.с.240); договірної ціни (т.1 а.с.244-245), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ»; локального кошторису № 2-1-1 форми №4 (т.1 а.с.246-247), підсумкової відомості ресурсів (т.2 а.с.149-150).

Судом також встановлено, що з метою дотримання виконання умов договірних відносин між позивачем та МПП «Карат» за договором підряду № 12 від 20 жовтня 2010 року на виконання робіт з реконструкції (ремонту) системи водопостачання смт. Цебриково, розташованої за адресою: Великомихайлівський район Одеської області, враховуючи наявність можливості позивачем залучати інші організації для виконання вказаних робіт, ТОВ «КОЛАНД» (Замовник) та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (Підрядник) уклали між собою договір про виконання робіт № 3/11-10 від 03.11.2010 року (т.2 а.с.1-5), згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати власними або залученими силами згідно затвердженого Замовником кошторису та договірної ціни «Капітальний ремонт системи водопостачання смт. Цебриково, розташованої за адресою: Великомихайлівський район Одеської області» (п.1.1 договору). У відповідності до п.2 Договору вартість робіт визначається відповідно до затверджених Замовником локальних кошторисів з розрахунком договірної ціни, які є додатком до Договору. Пунктом 3.1. Договору визначено, що початок робіт встановлюється з моменту підписання договору підряду, строк виконання робіт три місяці, при умові своєчасного виконання загальнобудівельних робіт з правом передчасного виконання. Пунктами 4.2.-4.3. Договору передбачено, що після закінчення робіт, в п'ятиденний термін, представник Підрядника передає Замовнику акт прийому-передачі виконаних робіт, складеного по формі КБ-2в. Після підписання акту прийому-передачі виконаних робіт, Замовник у трьохденний строк, зобов'язаний виплатити Підряднику суму, вказану в Договорі. Даний договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та укладений на строк виконання сторонами своїх зобов'язань в повному обсязі (п.8.1. Договору).

Вказаний договір підписаний від імені ТОВ «КОЛАНД» - директором Дерев'янко М.М. та від імені TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» - директором Гончарук А.В.

На підтвердження виконання робіт з ремонту системи водопостачання смт. Цебриково, розташованої за адресою: Великомихайлівський район Одеської області за договором про виконання робіт № 3/11-10 від 03.11.2010 року, позивачем надано до суду копію акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за листопад 2010 року (т.2 а.с.8-13), підписаного представниками ТОВ «КОЛАНД» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ».

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарських операцій по ремонту системи водопостачання смт. Цебриково, розташованої за адресою: Великомихайлівський район Одеської області за договором про виконання робіт № 3/11-10 від 03.11.2010 року, позивачем надано до суду завірені належним чином копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/ за листопад 2010 року (т.2 а.с.6-7); договірної ціни (т.2 а.с.197-198), підписаних представниками ТОВ «КОЛАНД» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ»; локального кошторису № 2-1-1 форми №4 (т.1 а.с.199-205).

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом ремонтних робіт, було надано до суду копії: ліцензії на здійснення TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком), виданої Інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю в Одеській області; свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (код 35991684) серії А01 № 319519; свідоцтва № 100309751 про реєстрацію платника податку на додану вартість TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (індивідуальний податковий номер 359916815532 (т.1 а.с.233-234, т.2 а.с.209), що свідчить про законну роботу вказаного підприємства на будівничому сегменті ринку під час виконання ремонтних робіт за укладеними із ТОВ «КОЛАНД» договорами.

Разом з цим, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних № 443 від 12.11.2010 року та № 1184 від 30.11.2010 року (т.1 а.с.61-62, 249-250), № 722 від 19.11.2010 року (т.1 а.с.57, т.2 а.с.15), отриманих від постачальника робіт - TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з виконання ремонтних робіт та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) і є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Судом встановлено, що вказані податкові накладні були отримані позивачем від його контрагента на кількість робіт, виконаних відповідно до укладених угод, що поміж іншого, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за листопад 2010 року (т.2 а.с.219-222).

На підтвердження здійснення оплати за виконані TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» ремонтні роботи в матеріалах справи містяться платіжні доручення № 497 та № 498 від 22 листопада 2010 року (т.1 а.с.248, т.2 а.с.14,114).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року у розмірі 66690 грн., що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість за листопад 2010 року та додатком №5 до неї (т.1 а.с.58-60).

При цьому, на підтвердження того, що вищевказані ремонтні роботи були придбані позивачем у його контрагентів TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та ПП "Естет-Буд" для здійснення господарської діяльності та отримання прибутку, позивачем надані до суду копії: платіжних доручень, актів приймання виконаних будівельних робіт, локальних кошторисів, довідок про вартість виконаних робіт, податкових накладних, відомостей по витратам (т.1 а.с.133-164,188-231,173-196), складених на виконання договорів між позивачем як підрядником та КП "Будова", МПП «Карат» та ТОВ "Жилбуд-Інвест-К" як замовниками, які в свою чергу, додатково свідчать про фактичність господарських операцій між позивачем та його контрагентами - TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та ПП "Естет-Буд"

Крім того, судом встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності, ТОВ «КОЛАНД» в особі директора Дерев'янко М.М. (Покупець) уклало з ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" в особі директора Самойленко А.А. (Продавець) договір № 5-09 від 05.09.2011 року (т.2 а.с.24-25), згідно умов якого Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору в кількості, за цінами та за номенклатурою згідно рахунку-фактури або видаткової накладної, які є невід'ємними частинами договору. Документами на товар, які Продавець повинен передати Покупцю є: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (п.п.1.1.-1.2. Договору). Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна кількість товару визначається згідно рахунку-фактури, наданого для оплати Покупцю. Відповідно до п.п.3.3. Договору, сторони домовились, що товар постачається Постачальником на склад Покупця. Розрахунки за товар здійснюються Покупцем за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Продавця (п.п.4.2. Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії: рахунку-фактури на оплату товару № СФ-0039623 від 5 вересня 2011 року (т.2 а.с.26); видаткової накладної № РН-0000443 від 06.09.2011 року (т.2 а.с.27); податкової накладної від 06.09.2011 року №31 на суму 22458,64 грн., в т.ч. ПДВ - 3743,11 грн. (т.1 а.с.52).

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавались у його контрагента ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" котли РТЕ 45 DALINE у кількості 2 штук.

Транспортування вказаного товару на адресу позивача згідно умов зазначеного вище договору, здійснювалось за рахунок постачальника ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд", що підтверджується наданою представником позивача копією товарно-транспортної накладної від 06.09.2011 (т.3 а.с.125), в якій відображено, зокрема, назву товару (котел РТЕ 45), його кількість (2 штуки); дані водія та транспортного засобу автопідприємства; пункт розвантаження товару: АДРЕСА_1. Також, у цих ТТН зазначено, що автопідприємством та вантажовідправником є ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд", вантажоодержувачем та замовником - ТОВ «КОЛАНД».

При цьому, на підтвердження наявності у позивача місць для розміщення та зберігання придбаного у ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" товару за адресою, що зазначена в ТТН (АДРЕСА_1) позивачем надано до суду, зокрема, засвідчені належним чином копії договорів оренди нежитлового приміщення №16 від 25.12.2009 року та від 27.12.2010 року, №5 від 01.01.2012 року (т.3 а.с.70-78), укладених між ФОП ОСОБА_12 (Орендодавець) та ТОВ «КОЛАНД» (Орендар), згідно умов яких Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення у ньому складу та копії актів приймання-передачі приміщення згідно цих договорів (т.3 а.с.79-81).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору №5-09 та згідно виписаного на його підставі рахунку-фактури, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 392 від 06.09.2011 року на суму 22458,64 грн., в т.ч. ПДВ - 3743,11 грн. (т.2 а.с.28).

Разом з цим, слід зазначити, що наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, отриманої від постачальника ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд", також підтверджує факт здійснення вищевказаної господарської операцій по поставці товару та дає право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Вказана податкова накладна була отримана позивачем від його контрагента відповідно до договору, що поміж іншого, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за період вересень 2011 року (т.2 а.с.242-251).

Як вбачається з акту перевірки та встановлено судом, суму податку на додану вартість відповідно до вищевказаної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за період вересень 2011 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість та додатком №5 до неї по контрагенту ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" (т.1 а.с.53-56).

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належності здійснення його контрагентом господарської операції із постачання товару, за наслідком проведення якої позивач відніс спірні суми до складу податкового кредиту, було надано до суду копії: свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" (ідентифікаційний код 36057580) серії А01 № 002467; свідоцтва № 100144632 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 10 жовтня 2008 року (індивідуальний податковий номер №360575815240) та довідки про взяття на облік платника податків ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" від 30.09.2008 року № 2071 (т.2 а.с.21-23). Водночас, з наданої до суду представником відповідача копії акту Роздільнянської МДПІ в Одеській області ДПС від 17.10.2012 року № 110-108/22-00/36057580 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" (податковий номер 36057580) з питань правових взаємовідносин з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року» вбачається, що одним із видів діяльності ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" є інші види оптової торгівлі (п.2.7 акту).

Як вже встановлено судом та вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідною господарською операцією позивач придбав у його контрагента - ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" товар (котли РТЕ 45 DALINE у кількості 2 штук).

Водночас, як вже зазначено судом, одними із основних видів діяльності позивача за КВЕД є: 45.21.1 - будівництво будівель; 45.21.6 - будівництво інших споруд; 45.25.1 - інші спеціалізовані будівельні роботи; 45.33.1 - монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.

При цьому, представником позивача під час розгляду справи та у наданих до суду письмових поясненнях зазначено, що придбаний у контрагента ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд" товар (котли РТЕ 45 DALINE у кількості 2 штук) було використано позивачем у межах здійснення його господарської діяльності за укладеним ним із Державним підприємством Національна енергетична компанія «Укренерго» (замовник) договором від 22.08.2011 року №275-КА про закупівлю робіт за державні кошти, згідно якого учасник (ТОВ «КОЛАНД») зобов'язується у 2011 році виконати роботи з капітального ремонту внутрішніх приміщень та опалення РВБ Котовського району Одеських МЕМ» (місце виконання робіт: Одеська обл., м. Котовськ, вул. Короленко, 31, РВБ Котовського р-на, Одеських МЕМ), а замовник - прийняти і оплатити такі роботи (т.1 а.с.165-168).

В свою чергу, в обґрунтування цього, а саме, на підтвердження використання отриманих товарів (котли РТЕ 45 DALINE у кількості 2 штук) під час здійснення ТОВ «КОЛАНД» ремонтних робіт по взятим на себе зобов'язанням за договором від 22.08.2011 року №275-КА, з боку позивача до суду надано, зокрема, копії:

- технічного завдання на капітальний ремонт внутрішніх приміщень та опалення адміністративної будівлі і службово-побутового корпусу РВБ Котовського району Одеських МЕМ, серед найменування робіт та витрат в якому у п.3 зазначено: «установлення котлів електричних DALINE РТЕ 45 у кількості 2 штук» та календарного графіку виконання робіт, в якому, серед іншого зазначаються роботи по монтажу електричних котлів (т.1 а.с.169-170);

- акту №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року, в якому серед найменування робіт та витрат значаться установка котлів електричних DALINE РТЕ 45 у кількості 2 штук та самі ці котли (т.1 а.с.173-176);

- підсумкової відомості ресурсів, в якій також серед будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, які використані вказано котли електричні DALINE РТЕ 45 у кількості 2 штук (т.1 а.с.177-180);

- акту списання №33 від 16.09.2011 року по ТОВ «КОЛАНД» (із зазначенням причини списання: капітальний ремонт внутрішніх приміщень та опалення адміністративної будівлі і службово-побутового корпусу РВБ Котовського району Одеських МЕМ), в якому серед найменування ТМЦ, які списані, вказано в тому числі, котли електричні DALIN РТЕ 45 у кількості 2 штук (т.3 а.с.56-57).

Також, судом встановлено, що для здійснення своєї господарської діяльності, ТОВ «КОЛАНД» в особі директора Дерев'янко М.М. (Покупець) уклало з ТОВ "БК "Ростбуд", яке є платником податку на додану вартість, в особі директора Шатного Р.Г. (Продавець) договір № 2809/12-1 від 28.09.2012 року, за яким Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах договору в кількості, за цінами та за номенклатурою згідно рахунку-фактури або видаткової накладної, які є невід'ємними частинами договору. Документами на товар, які Продавець повинен передати Покупцю є: рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні (п.п.1.1.-1.2. Договору). Пунктом 2.2. Договору передбачено, що загальна кількість товару визначається згідно рахунку-фактури, наданого для оплати Покупцю. Відповідно до п.п.3.3. Договору, сторони домовились, що товар постачається Постачальником на склад Покупця. Розрахунки за товар здійснюються Покупцем за безготівковим розрахунком на розрахунковий рахунок Продавця (п.п.4.2. Договору).

На підтвердження виконання вказаного договору позивачем надано до суду належним чином засвідчені копії: рахунку-фактури на оплату товару № 28092012-1 від 28 вересня 2012 року (т.2 а.с.18); видаткової накладної № 670 від 02.10.2012 року (т.2 а.с.19); податкової накладної від 28.09.2012 року №419 на суму 47314,78 грн., в т.ч. ПДВ - 7885,80 грн. (т.1 а.с.51).

Як вбачається з вказаних первинних документів, позивачем придбавався у його контрагента ТОВ "БК "Ростбуд" товар (підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт.).

Транспортування вказаного товару на адресу позивача згідно умов зазначеного вище договору, здійснювалось за рахунок постачальника ТОВ "БК "Ростбуд", що підтверджується наданою представником позивача копією товарно-транспортної накладної від 02.10.2012 року (т.3 а.с.124), в якій відображено, зокрема, назву товару та його кількість (GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт.); дані водія та транспортного засобу автопідприємства; пункт розвантаження товару: АДРЕСА_1. Також, у цих ТТН зазначено, що автопідприємством та вантажовідправником є ТОВ ТОВ "БК "Ростбуд", вантажоодержувачем та замовником - ТОВ «КОЛАНД».

При цьому, на підтвердження наявності у позивача місць для розміщення та зберігання придбаного товару у ТОВ "БК "Ростбуд" за адресою, що зазначена в ТТН: АДРЕСА_1, позивачем надано до суду, зокрема, засвідчені належним чином копії договорів оренди нежитлового приміщення №16 від 25.12.2009 року та від 27.12.2010 року, №5 від 01.01.2012 року (т.3 а.с.70-78), укладених між ФОП ОСОБА_12 (Орендодавець) та ТОВ «КОЛАНД» (Орендар), згідно умов яких Орендар приймає в оренду нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, для розміщення у ньому складу та копії актів приймання-передачі приміщення згідно цих договорів (т.3 а.с.79-81).

На підтвердження здійснення оплати за поставку товару по вищезазначеному договору № 2809/12-1 та згідно виписаного на його підставі рахунку-фактури, в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 498 від 28.09.2012 року на суму 47314,78 грн., в т.ч. ПДВ - 7885,80 грн. (т.2 а.с.28).

Разом з цим, слід зазначити, що наявна в матеріалах справи копія податкової накладної, отриманої від постачальника ТОВ "БК "Ростбуд", також підтверджує факт здійснення вищевказаної господарської операцій по поставці товару та дає право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено судом, суму податку на додану вартість відповідно до вищевказаної податкової накладної позивач включив до складу податкового кредиту за період вересень 2012 року, що підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість та додатком №5 до неї по контрагенту ТОВ "БК "Ростбуд" (т.1 а.с.45-50).

Як встановлено судом та вбачається з вищевказаних первинних документів, за відповідною господарською операцією позивач придбав у його контрагента - ТОВ "БК "Ростбуд" товар (підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт.).

При цьому, представником позивача під час розгляду справи та у наданих до суду письмових поясненнях зазначено, що придбаний у контрагента ТОВ "БК "Ростбуд" товар (підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт.) було використано позивачем у межах здійснення його господарської діяльності за укладеним ним із Великомихайлівською районною державною адміністрацією (Замовник) договором підряду № 2/10-12 від 22.10.2012 року, згідно умов якого Замовник доручає, а Підрядник (ТОВ «КОЛАНД») забезпечує в межах кошторисної частини проектної документації, яка має позитивний експертний звіт від 16.09.2011 року № 16-00195-11 та умов Договору виконання додаткових робіт по будівництву школи на 366 учнів в с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області - будівництво (продовження будівництва), ДБН Д.1.1-1-2000 (т.2 а.с.151-158).

В свою чергу, на підтвердження цього, а саме, на підтвердження використання отриманих товарів від ТОВ "БК "Ростбуд" (підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт.) під час здійснення ТОВ «КОЛАНД» ремонтних робіт по взятим на себе зобов'язанням за договором підряду № 2/10-12 від 22.10.2012 року, з боку позивача до суду надано, зокрема, копії:

- календарного графіку виконання робіт (т.2 а.с.161);

- акту №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року, в якому у розділі «Поли» у п.п.48-50 значаться підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт. (т.2 а.с.163-172);

- акту списання №74 від 25.12.2012 року по ТОВ «КОЛАНД» (із зазначенням причини списання: будівництво школи на 366 учнів в с. Новопетрівка Великомихайлівського району Одеської області (продовження будівництва), в якому серед найменування ТМЦ, які списані, вказано в тому числі, підлогове покриття GRABO SPORT у кількості 306 кв.м.; шнур у кількості 150 мп.; клей Thomsit K 188 Е (12 кг) у кількості 8 шт. (т.3 а.с.48).

Тобто, як вбачається з викладеного, вказане свідчить про фактичне здійснення позивачем господарської діяльності із придбаних у ТОВ "Торговий дім "Теплотрейд", ТОВ "БК "Ростбуд" товарів та їх подальше використання в господарській діяльності позивача з метою отримання прибутку.

Разом з цим, як вбачається з матеріалів справи, за господарськими операціями із ПП «Естет-буд» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» позивачем отримані від вказаних контрагентів виконані будівельні (підрядні, субпідрядні) роботи в межах здійснення позивачем власної господарської діяльності із його контрагентами-замовниками.

Як вже зазначено судом, суми податку на додану вартість відповідно до вказаних вище податкових накладних за угодами, укладеними ТОВ «КОЛАНД» із ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «БК «Ростбуд», ТОВ «ТД Теплотрейд» позивач включив до складу податкового кредиту з ПДВ у травні 2010 року у розмірі 40250 грн., у червні 2010 року у розмірі 66783,34 грн., у липні 2010 року - 79575 грн., у листопаді 2010 року 66690 грн., у вересні 2011 року у розмірі 3743,11 грн., у вересні 2012 року у розмірі 7885,80 грн.

Досліджуючи правомірність включення позивачем спірних сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд виходить з наступного.

Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено загальне поняття та характеристика документу на підставі якого виникає право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності. Таким документом є первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Вимоги до первинного документу встановлені ст. 9 цього ж Закону та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Водночас, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, проведення будь-якої господарської операції підприємства фіксується та підтверджується первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", на даних бухгалтерського обліку базуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності. Отже, первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку.

Порядок формування податкового кредиту до 01.01.2011 року було визначено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до положення п.1.7 ст. 1 Закону (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок обчислення, сплати податку на додану вартість, порядок формування податкового кредиту передбачено ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році).

Відповідно до п.7.1 ст.7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками реквізити, визначені цією статтею.

Згідно п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абз. 1 п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вищенаведеного Закону (який діяв на час формування податкового кредиту у 2010 році) передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (який діяв на час формування податкового кредиту) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Порядок формування податкового кредиту з 01.01.2011 року визначений ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПК України).

Відповідно до п.п.198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Пунктом 198.2. ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів(основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 201.1. ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках відповідні дані, визначені у п.п. а) - и).

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, як вбачається з викладеного, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит відповідно до закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи.

Водночас, суд зазначає, що нормами Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно п.п.14.1.191 п.14.1 ст.14 ПК України постачання товарів - будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду та відповідно п. 14.1.202 зазначеної статті продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно з п.п.14.1.203 п.14.1 ст.14 ПК України продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг).

Як вже встановлено судом, позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевіряємий період, надані податкові накладні, видаткові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, банківські виписки та інші супутні бухгалтерські та первинні документи відповідно до умов укладених договорів поставки та договорів підряду, які досліджені судом.

Водночас, суд зазначає, що нормами податкового законодавства визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється на підставі податкової накладної, яка сама по собі є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що позивачем під час розгляду справи підтверджено належними доказами фактичність отримання товару від контрагентів-постачальників - ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» та отримання ремонтних робіт від контрагентів - ТОВ «БК «Ростбуд» і ТОВ «ТД «Теплотрейд» та їх подальше використання у власній господарській діяльності.

Разом з цим, єдиною підставою для настання відповідальності платника податку, є неможливість підтвердження сум податку, включеного до складу податкового кредиту, податковими накладними, проте, як вже встановлено судом, відповідні податкові накладні у позивача на час перевірки були наявні.

В свою чергу, роблячи в акті перевірки висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентами ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «БК «Ростбуд», податковий орган посилався на те, що TOB «КОЛАНД» віднесено до складу податкового кредиту спірні суми ПДВ у зв'язку з придбанням товару у TOB «БК «Ростбуд» та ремонтних робіт у ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», тоді як ці постачальники у додатку №5 до декларацій з ПДВ відповідних періодів по взаєморозрахункам з перевіряємим підприємством не декларували та не сплачували податкових зобов'язань. Вказані висновки зроблені податковим органом за даними бази «Контрагенти» (автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України), по яким встановлено відхилення більше 1 тисячі гривень за перевіряємий період, оскільки сума ПДВ за даними контрагентів позивача становила 0 грн.

Згідно наданих до суду представником відповідача відомостей з «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (т.3 а.с.126-129,131), вбачається, що:

- за травень 2010 року по контрагенту позивача ПП «Естет-буд» наявні відхилення суми ПДВ у розмірі 40250 грн. на дату звірки 29.03.2012 року; за червень 2010 року по ПП «Естет-буд» наявні відхилення суми ПДВ у розмірі 66783,34 грн. на дату звірки 08.04.2013 року; за липень 2010 року по ПП «Естет-буд» наявні відхилення суми ПДВ у розмірі 79575 грн. на дату звірки 08.04.2013 року; за листопад 2010 року по контрагенту позивача TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» (код 35991684) наявні відхилення суми ПДВ у розмірі 66690 грн. на дату звірки 16.04.2013 року;

- за вересень 2012 року по контрагенту позивача ТОВ "БК "Ростбуд" (ідентифікаційний код 37276519) відхилення суми ПДВ (сума податкового кредиту 7885,8 грн.) на дату звірки 08.04.2013 року становлять « 0» грн.

Отже, як вбачається з викладеного, в акті перевірки позивача посадовими особами податкового органу було відображено недостовірні відомості по наявності відхилень по сумі ПДВ по контрагенту TOB «БК «Ростбуд», та відповідно, безпідставно зазначено, що на підставі проведеного співставлення між задекларованими податковими зобов'язаннями контрагента TOB «БК «Ростбуд» та задекларованим податковим кредитом ТОВ «КОЛАНД» встановлено, що відповідно до наданого для перевірки додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2012 року, TOB «КОЛАНД» у складі податкового кредиту відобразило податкові накладні, отримані від ТОВ «БК «Ростбуд», яке в свою чергу, не відобразило ці податкові накладні в сумі своїх податкових зобов'язань, тобто фактично не підтвердило даний податковий кредит.

Водночас, стосовно наявності відхилень по сумах ПДВ, які відображені позивачем у складі податкового кредиту та контрагентами позивача ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ» у складі податкових зобов'язань, суд зазначає наступне.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Відповідно до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Якщо контрагенти позивача не виконали своїх зобов'язань по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

Із наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем. Жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

Окрім того, суд зазначає, що діючим законодавством, не передбачено і не визначено обов'язку підприємства встановлювати ланцюг суб'єктів підприємницької діяльності, з якими контрагенти такого підприємства мали договірні відносини, а також підприємству не надано право вимагати від його контрагентів такої інформації, проте, як вбачається з акту перевірки, право позивача на отримання податкового кредиту поставлено в залежність від дотримання контрагентами позивача вимог податкового законодавства.

З урахуванням викладеного, суд не приймає до уваги твердження перевіряючих в акті перевірки щодо підстав висновку про завищення позивачем податкового кредиту, через те що ДПІ не знаходить підтвердження податковими зобов'язаннями контрагентів ПП «Естет-буд» та TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», оскільки невиконання податкових зобов'язань контрагентами позивача не може бути підставою для застосування відповідальності до позивача, так як саме ним податкове законодавство не порушувалось.

При прийнятті рішення суд враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Разом з цим, при розгляді справи суд також враховує і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 р. (заява №3991/03) у справі "Булвес" АД проти Болгарії зазначив наступне: "Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Також, суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальник був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом встановлено, що і позивач, і його контрагенти на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість та були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як юридичні особи.

Водночас, роблячи висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам із контрагентом ТОВ «ТД «Теплотрейд» (ідентифікаційний код 36057580), відповідач взяв до уваги акт Роздільнянської МДПІ №110-108/22-00/36057580 від 17.10.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «ТД «Теплотрейд» (податковий номер 36057580) з питань правових відносин з контрагентами за період з 01.10.2009 року по 30.09.2012 року (т.3 а.с.104-116), в якому, як вказує відповідач, зазначається, що згідно АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» не встановлено взаємовідносини TOB «Теплотрейд» з ПП «КОЛАНД». Згідно АІС «Бест-звіт» у періоді, що підлягає звірці, TOB «ТД «Теплотрейд» віднесено до складу податкового кредиту у вересні та жовтні 2011 року суми ПДВ по взаємовідносинам ПП «Союз Р.О.».

З цього приводу суд зазначає наступне.

По-перше, згідно наданих до суду представником відповідача відомостей з «Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» (т.3 а.с.130), вбачається, що за вересень 2011 року по контрагенту позивача ТОВ «ТД «Теплотрейд» (ідентифікаційний код 36057580) відхилення суми ПДВ (сума податкового кредиту 3743,11 грн.) на дату звірки 17.11.2011 року становлять « 0» грн., оскільки позивачем відображена сума ПДВ у складі податкового кредиту у розмірі 3743,11 грн., а ТОВ «ТД «Теплотрейд» сума ПДВ у складі податкових зобов'язань у розмірі 3743,11 грн. Таким чином, зазначення податковим органом у акті про те, що згідно АІС «Система співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», зокрема, у період вересень 2012 року, не встановлено взаємовідносини TOB «ТД «Теплотрейд» з ТОВ «КОЛАНД» не відповідає дійсності.

По-друге, як вже зазначалось судом, жодна норма Податкового кодексу України, жоден законодавчий акт не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснюють контролюючі органи.

По-третє, отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення у звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулися, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не є документами, які мають преюдиціальне значення.

По-четверте, з огляду на положення ч.4 ст. 70 КАС України, ч.4 ст. 72 КАС України суд при вирішенні даної справи не приймає до уваги посилання в акті перевірки на порушення кримінальної справи за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ПП «Союз P.O.» (код ЄДРПОУ 36677587), з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.2 cт.208 КК України, оскільки з боку відповідача не надано будь-яких матеріалів кримінальної справи, вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності контрагента позивача або його посадових осіб.

Отже, враховуючи відсутність вироку по вказаній кримінальній справі, що набрав би законної сили, сам по собі факт порушення кримінальної справи за фактом організації створення фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, в т.ч. ПП «Союз P.O.», яке було контрагентом TOB «ТД «Теплотрейд», не може бути безперечним та належним доказом нікчемності угод між TOB «ТД «Теплотрейд» та позивачем, виконання яких підтверджується вказаними вище та дослідженими судом доказами.

Водночас, стосовно посилання в акті перевірки на те, що угоди, укладені між позивачем та ТОВ «ТД «Теплотрейд» мають ознаки нікчемності та не спричиняють реального настання правових наслідків, суд вважає необхідним зазначити наступне.

В даному випадку договір поставки відповідає вимогам ст. 203 ЦК України, недійсність такого договору прямо законом не встановлена, а також даний договір судом недійсним не визнавався, а отже є чинним.

При цьому, слід зазначити, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «ТД «Теплотрейд», за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що позивачем сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угоди, яка суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемною, судом не встановлено.

Крім того, необхідно також зазначити, що в акті перевірки від 05.08.2013 року про результати планової виїзної перевірки позивача, на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, у розділі 3.1.2 «Валові витрати» зазначається, що перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2009 року по 30.09.212 року не встановлено їх завищення або заниження, і зокрема, вказується, що за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» показників за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року у загальній сумі 7104893 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції придбання матеріалів для подальшого використання у виконанні робіт, послуги субпідрядних організацій, тощо. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року в сумі 7104893 грн. на підставі таких документів: договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311 «Поточний рахунок у національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі запаси», 3772 «Розрахунки з іншими дебіторами» 685 «Розрахунки з різними кредиторами», 791 «Результат операційної діяльності» не встановлено завищення або заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

За період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року, з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року перевіркою відображених у рядку 05.1 СВ Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)» показників за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року у загальній сумі 5957971 грн. та за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року у загальній сумі 10114992 грн. встановлено, що суб'єкт господарювання здійснював операції придбання матеріалів для подальшого використання у виконанні робіт, послуги субпідрядних організацій, тощо.

Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011 року по 31.12.2011 року в сумі 5957971 грн. та за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року в сумі 10114992 грн. на підставі таких документів: договори, видаткові накладні, виписки банку, платіжні доручення, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 311 «Поточний рахунок у національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 20 «Виробничі запаси», 91 «Загальновиробничі запаси», 37 «Розрахунки з іншими дебіторами», 791 «Результат операційної діяльності» не встановлено заниження або завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 05.1 СВ Декларацій «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)».

Отже, за господарськими операціями позивача із ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «БК «Ростбуд» і ТОВ «ТД «Теплотрейд», по яким позивач відносив спірні суми до податкового кредиту, відповідачем не встановлено будь-яких порушень в частині віднесення позивачем витрат на придбання матеріалів і робіт, за цими же самими господарськими операціями. Більш того, в акті перевірки зазначено, що у перевіряємий період позивач здійснював операції з придбання матеріалів для подальшого використання у виконанні робіт та отримував послуги субпідрядних організацій, що на думку суду, свідчить про те, що відповідач визнає фактичність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «БК «Ростбуд» і ТОВ «ТД «Теплотрейд» у перевіряємому періоді.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, враховуючи вищезазначене, судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, та зв'язок між фактом придбання позивачем товару та отриманням робіт, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку. Як наслідок суд приходить до висновку про фактичність господарських операції щодо придбання позивачем товару у ТОВ «БК «Ростбуд», ТОВ «ТД «Теплотрейд» та отримання робіт у ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», а також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті.

Враховуючи викладене, оцінивши докази у справі, з огляду на зазначені вище норми законодавства та враховуючи обставини справи, суд вважає, що позивачем цілком правомірно у відповідності до ст.198 Податкового кодексу України та вимог ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено суми, сплачені в ціні придбаного товару та отриманих робіт за вищевказаними договорами, укладеними із ПП «Естет-буд», TOB «ТІСА-ІНВЕСТ», ТОВ «БК «Ростбуд», ТОВ «ТД «Теплотрейд» до складу податкового кредиту та порушень законодавства, що регулює вказані питання, судом не встановлено. Таким чином, суд приходить до висновку, що визначення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість ТОВ «КОЛАНД» є протиправним, а отже і накладення штрафних (фінансових) санкцій на підставі цих порушень є також протиправним.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого статтею 71 частини 2 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності свого рішення, не надав до суду беззаперечних та переконливих доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, що призвели до заниження податку на додану вартість, а отже не довів правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0002742250 є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги ТОВ «КОЛАНД» підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити відповідно до положень ст.94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 103, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛАНД» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області від 19.08.2013 року № 0002742250.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 13.03.2015 року.

Cуддя О.М. Соколенко

13 березня 2015 року.


Суд	Одеський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	13.03.2015
Оприлюднено	19.03.2015
Номер документу	43094529
Судочинство	Адміністративне

Соколенко О. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 13.03.2015 по справі 815/5970/14ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —815/5970/14

Постанова від 13.03.2015

Постанова
від 13.03.2015 по справі 815/5970/14
ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД