Рішення

від 13.03.2015 по справі 903/31/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 березня 2015 р. Справа № 903/31/15

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом приватного підприємства "Укрриба" до товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір" про стягнення 21725,92 грн.

В судовому засіданні 13.03.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Укрриба" звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір" про стягнення 74 433,26 грн.

Позов мотивувало тим, що між 16.08.2011 р. між приватним підприємством "Укрриба" та товариством з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір" укладено договір купівлі-продажу.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 93 148,87 грн, що підтверджується видатковими накладними №1440 від 29.05.2014 р. на суму 23 210,00 грн., № 1480 від 02.06.2014 р. на суму 16 000,00 грн., №1528 від 05.06.2014 р. на суму 22 530,00 грн., № 1595 від 12.06.2014 р. на суму 13 810,00 грн., № 1681 від 19.06.2014 р. на суму 7 060,00 грн., №1759 від26.06.2014 р. на суму 10 538,87 грн., наявними в матеріалах справи. Відповідач частково проплатив товар на суму 40 441,53 грн.

Свої зобов'язання за договором позивач виконав, а саме поставив товар відповідачу про що свідчать видаткові накладні, проте станом на день подачі позову останній своїх зобов'язань належним чином не виконав.

Беручи до уваги викладене, позивач просив стягнути з відповідача 74 433,26 грн., з яких: 52 707,34 грн. сума основної заборгованості, 931,48 грн. штраф, 10 518,03 грн. пеня, 1 270,65 грн. 3% річних та 9 005,76 грн. інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду від 20.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

28.01.2015 р. ухвалою господарського суду відкладено розгляд справи, для надання можливості відповідачу сплатити суму заборгованості.

18.02.2015 р. ухвалою господарського суду розгляд справи відкладено у зв'язку з часткового сплатою заборгованості відповідачем та для надання можливості повної оплати заборгованості.

05.03.2015 р. ухвалою господарського суду розгляд справи відкладено для надання можливості врегулювати питання між сторонами щодо стягнення штрафних санкцій

10.03.2015 р. позивач подав клопотання про припинення провадження в частинні стягнення основного боргу та просив суд стягнути з останнього 21 725,92 грн. з них: 931,48 грн. штрафу, 10 518,03 грн. пені, 1 270,65 грн. 3% річних, 9 005,76 грн. інфляційних втрат.

Суд розцінив подане клопотання, як зменшення розміру позовних вимог, а тому має місце нова ціна позову, а саме: 21 725,92 грн. з них: 931,48 грн. штраф, 10 518,03 грн. пеня, 1 270,65 грн. 3% річних, 9 005,76 грн. інфляційні втрати.

12.03.2015 р. ухвалою господарського суду розгляд справи відкладено у зв'язку із неявкою представника позивача в судове засідання та з врахуванням заявленого усного клопотання представником відповідача про відкладення розгляду справи.

13.03.2015 р. в судове засідання представники сторін не з'явились, про причини неявки письмово суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутністю представників сторін, за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що між приватним підприємством "Укрриба" та товариством з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір" укладений договір купівлі-продажу № 09/24 від 16.08.2011 р. (а.с. 10-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору, між сторонами зобов'язання виникли з договору від 16.08.2011 р.

Згідно п. 1.1. даного договору, позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар в узгодженій кількості, номенклатурі та асортименті, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар і оплатити його в порядку і в строки встановлені цим договором.

На виконання умов даного договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 93 148,87 грн., що підтверджується видатковими накладними № 1440 від 29.05.2014 р. на суму 23 210,00 грн., № 1480 від 02.06.2014 р. на суму 16 000,00 грн., № 1528 від 05.06.2014 р. на суму 22 530,00 грн., № 1595 від 12.06.2014 р., № 1681 від 19.06.2014 р., № 1759 від 26.06.2014 р. (а.с. 12-17).

Згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.11.2014 р. по 08.12.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем становила 52 707,34 грн., що і не заперечувала в судових засіданнях представник відповідача.

Під час розгляду справи відповідач оплатив суму основної заборгованості в сумі 52 707,34 грн., що підтверджується банківськими виписками (а.с. 61-68), що свідчить про відсутність основної заборгованості у відповідача.

У відповідності із ст. 193 ГК та ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку із неналежним виконанням умов договору позивач нарахував відповідачу штрафні санкції.

Щодо розрахунків 3% річних в сумі 1270,65 грн. 3% річних, 9 005,76 грн. інфляційні втрат варто зазначити, що вони судом перевірені, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до умов договору п. 7.2. у випадку несвоєчасного виконання покупцем грошових зобов'язань за цим договором, покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.

У відповідності до умов договору (п.7.2.) позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 10 518,03 грн., варто зазначити, що дана сума судом перевірена, підставна та підлягають до стягнення з відповідача.

Згідноп.7.3. у випадку порушення строків оплати партії товару більш ніж за 30календарних днів покупець оплачує продавцю штраф у розмірі 1% від вартості поставленого товару. Відповідно до укладеного між сторонами договору позивач нарахував відповідачу штраф у розмірі 931,48 грн., варто зазначити розрахунок судом перевірений, підставний та підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід віднести на відповідача, однак оскільки 12.03.2015 р. представник відповідача в судовому засіданні подала оригінал платіжного доручення № 646 від 12.03.2015 р. про оплату витрат позивача пов'язаних із сплатою судового збору в розмірі 2 000,00 грн. (а.с. 69), а тому в суду відсутні правові підстави для їх повторного стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст. 202, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625, 526, 599 Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Гостинний двір" (вул. Набережна, 25, м. Луцьк, Волинська область 43021, код ЄДРПОУ 30733525) на користь приватного підприємства "Укрриба" (вул. Кам'янецька, 25/2а, м. Львів, Львівська область 79034, код ЄДРПОУ 33863182) 21 725,92 грн. (двадцять одну тисячі сімсот двадцять п'ять гривень і дев'яносто дві копійки), (з них: 931,48 грн. штраф., 10 518,03 грн. пеня, 1 270,65 грн. 3% річних, 9 005,76 грн. інфляційні втрати).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 13.03.2015

          Суддя                                                                                           І. О. Гарбар