Постанова

від 11.03.2015 по справі 805/342/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р. Справа №805/342/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

час прийняття постанови: 10:10

Постановлено у нарадчій кімнаті

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., при секретарі судового засідання Гилка Д.Т., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант»

до

Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області

про

визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0002842202 від 13.09.2013 року,

за участю представників сторін:

від позивача: Шахрай Л.А. - керівник за Наказом 1К від 23.04.2009 року

від відповідача: Пожидаєва О.О. за дов. №280 від 28.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу № 845 від 12.12.2014 року «Про проведення документальної невиїзної перевірки, визнання дій податкової протиправними щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки, скасування податкового повідомлення-рішення №0002842202 від 13.09.2013 року яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6 250,00 грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає наступне. Наказ податкової № 845 від 12.12.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» прийнято безпідставно, враховуючи те,що від відповідача жодних письмових запитів для надання пояснень та їх документальних підтверджень в розумінні п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України отримано не було, тобто відповідачем не дотримано вимоги ст.78 ПК України, які є обов'язковими при прийняті наказу про проведення позапланової перевірки, таким чином і дії по складанню акту перевірки № 884/05-15-22-02-36453431 від 22.12.2014 року, який підтверджує з думки відповідача порушення позивачем вимог податкового законодавства є протиправними. Під час проведення перевірки відповідачу надавалися всі первинні документи бухгалтерського обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Грандпроектбізнес», які містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою. Ствердження податкового органу, що ТОВ «Грандпроектбізнес» не знаходиться за своїм місцезнаходженням не відповідає дійсності,що також підтверджується відповідними документами. Тобто, на думку податкового органу ,встановлені порушення,що відображені у висновках акту перевірки, а саме порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14. п.198.3 ст.198 ПК України призвели до завищення позивачем суми податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року на суму 5000 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за відповідний період всього у сумі 5000 грн. На підставі виявлених порушень було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення з визначенням позивачу зобов'язань у сумі 5000,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції 1250,00 грн., яке і просить скасувати.

Крім того, позивач звернув увагу суду ,що відповідно до довідки №782/05-15-22-02-36453431 від 28.10.2014 року «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж-Гарант» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грандпроєктбізнес», їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2014 р. було підтверджено реальність здійснення вищезазначених господарських відносин, їх вид, обсяг, якість та розрахунки.

З вищевказаних підстав не погодившись з актом перевірки позивачем було надано на адресу податкової заперечення, які залишені без задоволення.

Враховуючи викладене, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав в судовому де пояснення, аналогічні викладеним в письмових запереченнях, в яких зазначив, що необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р. за № 168/704. До перевірки, яку проводило ДПІ, не надано належним чином складених актів виконаних робіт, як підтвердження фактичного виконання послуг ТОВ «Грандпроектбізнес». ДПІ у м. Краматорську було направлено на адресу ТОВ «Грандпроєктбізнес» лист стосовно надання інформації та копій документів про фінансово-господарську діяльність за липень 2014 року - відповідь не отримано, також було здійснено вихід за юридичною адресою ТОВ «Грандпроєктбізнес» за результатами якого встановлено,що вказане підприємство та посадові особи за податковою адресою відсутні. Враховуючи наведене, встановлені порушення позивачем окремих норм Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту з ПДВ за липень 2014 року на суму 5000,00 грн., що призвело до заниження суми ПДВ до сплати за відповідний період всього у сумі 5000,00 грн. За висновками акту перевірки прийнято податкове - повідомлення рішення, яким нараховане зобов'язання зі сплати ПДВ у сумі 5000,00 грн. та нараховані фінансові санкції в сумі 1250,00 грн. Враховуючи наведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач-Товариство з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант» зареєстроване в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 23.04.2009 року, включене до ЄДРПОУ за номером 36453431, позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100298636 серія НБ № 216423 від 20.08.2010 року . Знаходиться на обліку платників податків в ДПІ м. Краматорськ з 24.04.2009 року за №475 (арк. справи 54-82).

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорськ Головного управління Міндоходів у Донецькій області діє на підставі положення про Міністерство доходів і зборів України та керуючись Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Щодо законності проведення перевірки відповідачем суд вказує наступне.

Серед прав, наданих податковим органам, п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, передбачено здійснення документальної позапланової перевірки платника податків. Про проведення документальної позапланової перевірки керівником органу державної податкової служби приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно ст.86 Податкового кодексу України результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами державної податкової служби, які проводили перевірку та платниками податків. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Акт-це службовий документ, який підтверджує факт проведення невиїзної документальної перевірки. Тобто податковий орган при відображені виявлених порушень у своєму службовому документі-акті, здійснює свої повноваження, передбачені Податковим кодексом України.

29.08.2014 року за вих. 15325/10/05-15-22-02 на адресу керівника ТОВ «Престиж-Гарант» направлено лист,щодо надання інформації та копії документів про фінансово-господарську діяльність підприємства щодо взаємовідносин з ТОВ «Грандпроєктбізнес» за липень 2014 року.

09.09.2014 року за вих. № 09-1/09-14 позивачем на ім'я начальника ДПІ м. Краматорськ надано інформацію,що запитувалась та підтверджуючи документи, в тому числі й оформлені акти виконаних робіт за договором.

В матеріалах справи наявний наказ ДПІ у м. Краматорськ «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» від 12.12.2014р. № 845 (арк. справи 11-13), який отримано особисто позивачем .

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у м. Краматорськ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант» з питань дотримання вимог податкового законодавства за липень 2014р. по господарських відносинах з платником податків ТОВ «Грандпрєктбізнес» .

З 12.12.2014р.по 18.12.2014 року ДПІ у м. Краматорськ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання податкового законодавства за липень 2014 року по взаємовідносинам з контрагентом позивача - ТОВ «Грандпроєктбізнес» та складено акт про результати перевірки від 22.12.2014р. № 884/05-15-22-02-36453431 (арк. справи 14-20).

За результатами перевірки заступником керівника податкового органу 20.01.2015р. згідно із п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України за порушення передбачені п.п.14.1.81,п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000062202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5000,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1250,00 грн. (арк. справи 27).

В акті перевірки зазначено, що до Головного оперативного відділу ДПІ у м. Краматорську передано запит на встановлення реальності господарської операції проведеної ТОВ «Престиж-Гарант» з платником податків ТОВ «Грапроєктбізнес» у липні року та інформації про наявність (відсутність) ознак фіктивності у вищенаведеного підприємства. До перевірки не надано належним чином складених актів виконаних робіт, як підтвердження фактичного виконання послуг ТОВ «Грандпроєктбізнес», т.я. виконання умов договорів підтверджується первинними документами та фіксується у бухгалтерському обліку підприємства. Відповідно до інформаційної бази АІС «Податковий блок» у ТОВ «Грапроєктбізнес» кількість працівників становить 1 особа, основний від діяльності - установлення та монтаж машин і устаткування, в результаті виходу за місцезнаходженням підприємства встановлено відсутність вказаного підприємства за юридичною адресою,що підтверджується актом від 01.08.2014р. До оперативного відділу ДПІ у м. Краматорську передано запит на встановлення місцезнаходження платника податків 04.08.2014 року, платнику податків ТОВ «Грапроєктбізнес» направлено запит про надання інформації щодо взаємовідносин з ТОВ «Престиж-гарант» за липень 2014 року. До теперішнього часу, інформація, що запитувалась на адресу ДПІ не надана. Тобто податковий кредит ТОВ «Престиж-Гарант», який сформовано за липень 2014 року не підтверджується податковими зобов'язаннями постачальника ТОВ «Грандпроєктбізнес».

Крім того, відповідно вищезазначеного акту ТОВ «Грнадпроєктбізнес» не має можливості фактичного здійснювати господарські операції через відсутність трудових ресурсів, тобто надання правової інформаційно-консультаційної допомоги з питань пов'язаних з діяльністю підприємства.

Згідно Акту виходу за податковою адресою ТОВ «Грандпроектбізнес» від 01.08.2014 р. № 312/05-15-22-03-34877332 зроблено висновок,що за податковою адресою м. Слов'янськ , вул. Свободи, 13 ні підприємство, ні його посадові особи не знаходяться,господарську діяльність не здійснюють.

Як вбачається з акту перевірки № 884/05-15-22-02-36453431 від 22.12.2014р., позивач включив до суми податкового кредиту з податку на додану вартість суму 5000,00 грн. за договором про надання послуг від 01.02.2014р. № 31, укладеним з ТОВ «Грандпроєктбізнес».

За результатами проведення перевірки встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п. 198.3, ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та занижено податок на додану вартість.

12.01.2015 року позивачем на адресу відповідача направлено заперечення на акт перевірки.

16.01.2015 року позивачу надано відповідь на заперечення, за якими висновки акту залишені без змін.

Так, актом перевірки та, під час розгляду справи судом, встановлено, що між ТОВ «Престиж-Гарант» та ТОВ «Грандппроєктбізнес» укладено договір про надання послуг від 01.02.2014р. № 31, згідно з яким ТОВ «Грандппроєктбізнес» зобов'язується надавати юридичні послуги та інформаційно-консультаційну допомогу з юридичних питань, пов'язаних з діяльністю підприємства протягом року. Згідно п.2.1.4 вказаного договору, виконавець зобов'язується складати акт про надання послуг ( ар.спр.28-31). В матеріалах справи в наявності акт здачі-прийняття робіт №2 від 02.07.2014 року на загальну вартість робіт ( послуг) з ПДВ на 30000,00 грн., акт здачі-прийняття робіт №3 від 09.07.2014 року на загальну вартість робіт ( послуг) з ПДВ на 9000,00 грн., акт здачі-прийняття робіт № 4 від 21.07.2014 року на загальну вартість робіт ( послуг) з ПДВ на 4000,00 грн.(ар.спр.32-34).

За вказаною угодою позивач включив до податкового кредиту податок на додану вартість за липень 2014 року на загальну суму 5507,00 грн., згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014р., яка прийнята податковим органом без зауважень.

ТОВ «Грандпроєктбізнес» зареєстровано у якості юридичної особи згідно витягу з ЄДРПОУ від 10.03.2015 року за кодом ЄДРПОУ 34877332 , яке на час формування витягу не знаходиться в процесі банкрутства та ліквідації. Крім того судом досліджені копії установчих документів зазначеного товариства: статут ТОВ «Грандпроєктбізнес», де вказано місцезнаходження юридичної особи адресу м. Слов'янськ, вул.Свободи, буд.13, Виписка з ЄДРПОУ від 31.07.2014 р. де місцезнаходження юридичної особи вказано адресу м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд.13; витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за № 19628772 від 27.03.2014 р. за адресою м. Слов'яськ, вул. Свободи, буд.13, витяг з реєстру платників податку на додану вартість № 1405154500029, виданого ДПІ у м. Краматорську. ТОВ «Грандпроєктбізнес» знаходиться на обліку платників податків у ДПІ м.Краматорськ з 13.02.2007 року за № 188. Також досліджено останню податкову звітність,надану підприємством за грудень 2014 року з податку на додану вартість, в якій податкова адреса вказана м. Слов'янськ, вул. Свободи, буд.13.

Позивачем отримано податкову накладну від ТОВ «Грндпроєктбізнес» від 02.07.2014р. № 2 на загальну суму 30 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 5 000,00 грн. (арк. справи 35) позивач сформував податковий кредит та відобразив його у декларації за липень 2014р.

Для здійснення оплати суми зобов'язань позивачем на адресу отримувача ТОВ «Грандпроєктбізнес» була сплачена платіжними дорученням №7 від 02.07.2014 року на суму 30000,00 грн., №8 від 09.07.2014 року на суму 9000,00 грн., №13 від 21.07.2014 року на суму 4000,00 грн., які були сплачені на підставі Договору №31 про надання правової та інфоромаційно - консультаційної допомоги від 01.02.2014 року. Факт здійснення оплати також підтверджується випиской по особовим рахункам з 01.07.2014р. по 31.07.2014р., надано АТ «Сбербанк Росії»/а.с.36-38, 83-87/.

Також, в матеріалах справи знаходиться Довідка ДПІ у м. Краматорську від 28.10.2014 року за № 782/05-15-22-02-36453431 про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Престиж-Гарант» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Грандпроєктбізнес» їх реальності та повноти відображення в обліку за липень 2014 року. Згідно зробленого у вказаній довідки висновку звіркою документально підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Грандпроєктбізнес», їх вид,обсяг,якість та розрахунки /а.с.43-44/.

Таким чином, дослідивши всі докази в їх сукупності, суд не приймає твердження відповідача щодо правомірності прийнятого податкового повідомлення рішення та виявлених порушень норм Податкового кодексу України при виконанні позивачем умов договору про надання послуг.

З 1 січня 2011 року відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума,на яку платник податків на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного(податкового) періоду.

Відповідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

У відповідності із п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.11 підрозділу 2 розділу 20 «Перехідних положень» Податкового кодексу України Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено фактичним здійсненням операцій з придбання товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ".

Відповідно до статті 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Згідно п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за N 168/704 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи є документами первинного бухгалтерського обліку та оформлені відповідно до вимог Закону України № 996 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ".

Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідальність за наслідками неналежного виконання контрагентом своїх обов'язків щодо несвоєчасного декларування податку на додану вартість не повинна бути покладена на добропорядних платників податку.

Відповідно до ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що встановлена податковим органом відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям не може бути підставою для висновку про нереальність господарської операції. Відповідачем не надано жодних доказів, які свідчать про намір позивача при укладанні спірного договору діяти з метою уникнення оподаткування фінансово-господарських результатів виконання цього договору, незаконного привласнення податку на додану вартість, нарахованого в ціні продажу робіт (послуг), із завідомим усвідомленням неперерахування суми ПДВ до Державного бюджету України.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на реальний характер операцій з отримання послуг позивачем, суд дійшов до висновку, що позивач мав право включати суму ПДВ, та суму вартості послуг по господарських операціях із ТОВ «Грандпроєктбізнес» до складу податкового кредиту та витрат відповідно. Безпідставність збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем обумовлює й безпідставність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковим повідомленням-рішенням.

Суд також звертає увагу, що можлива відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності у контрагента позивача, а саме відсутність трудових ресурсів та незнаходження його за податковою адресою не може бути підставою для висновку про вчинення ТОВ «Престиж-Гарант» порушень норм Податкового кодексу України та нереальності господарських операцій.

Натомість, позивачем надано достатній об'єм документів, на підставі яких можливо зробити висновок про зв'язок витрат по придбанню послуг за вказаним договором із його господарською діяльністю та фактичне використання отриманого товару у його власній господарській діяльності.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення №0000062202 від 20.01.2015 року - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000062202 від 20.01.2015 року Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області яким збільшення суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 5000,00 грн. та нараховане штрафні (фінансові) санкції в сумі 1250,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж-Гарант» судовий збір у розмірі 182,70 (сто вісімдесят дві) грн. 70коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 11 березня 2015 року.

Повний текст постанови складений 13 березня 2015 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Троянова О.В.