Постанова

від 05.03.2015 по справі 807/161/15

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2015 рокум. Ужгород№ 807/161/15

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р. О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення заборгованості в сумі 6693,09 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення заборгованості в сумі 6693,09 грн.

04.03.2015 до суду від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, за наявними у справі матеріалами, в якій також зазначає, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечення проти позову не подав, у судове засідання повторно не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищезазначене та у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України оскільки немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Розглянувши подані позивачем документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сільськогосподарський виробничий кооператив "Україна" (далі - відповідач) зареєстроване позивачем як платник страхових внесків, згідно ч. 3 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, який набув чинності з 01.01.2004.

Відповідно до п.1 ст. 14 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV роботодавці - юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру - являються страхувальниками, тому згідно ст. 15 Закону вони є платниками страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України та зобов'язані сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пп.1 п.8 Прикінцевих положень Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

У відповідності до п.2 ч. 9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно несплачених (неперерахованих) страхових внесків фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів , розрахована за кожний день прострочення платежу.

Розрахунок фінансових санкцій та пені здійснюється на підставі облікових даних картки особового рахунку підприємства (п.9.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663), яка формується за даними звітів платника розрахованих та поданих самостійно.

Оскільки підприємство вчасно не сплатило самостійно нараховані страхові внески за відповідний базовий звітний період не пізніше через 20 днів із дня закінчення цього періоду, визначені ч. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV, то згідно п.2 ст. 106 Закону вони стали вважатися простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою).

Відповідно до п.9 ст. 106 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV до підприємства були застосовані штрафні санкції на загальну суму 5712,59 грн. та нараховано пеню в загальній сумі 980,50 грн., про що винесено рішення № 198 від 30.11.2004, № 41 від 14.01.2005, № 718 від 13.09.2005, № 743 від 13.09.2005, які надіслано відповідачу з повідомленням про вручення та які боржником не сплачені.

Враховуючи те, що ст. 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV визначено поняття страхових внесків, як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше, а ст. 106 Закону встановлено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам, які мають недоїмку із страхових внесків, вимогу про її сплату (вимога є виконавчим документом), управління Пенсійного фонду в Тячівському районі Закарпатської області направило таку платнику.

Ненадходження вказаної суми до бюджету Пенсійного фонду перешкоджає виконанню одного з основних завдань Фонду - забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для повного та своєчасного фінансування виплати пенсій.

На час розгляду даної адміністративної справи відповідач заборгованість не сплатив.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" про стягнення заборгованості в сумі 6693,09 грн. - задовольнити.

2.Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу "Україна" (вул. Грушевського, буд. 72, с. Нересниця, Тячівський район, Закарпатська область, 90540, р/р 2321425441627, МФО 812 в УДК в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 03748456) на користь управління Пенсійного фонду України в Тячівському районі Закарпатської області (вул. Робітнича, буд. 18, м. Тячів, Закарпатська область, 90500, код ЄДРПОУ 20449713) заборгованість в сумі 6693,09 (шість тисяч шістсот дев'яносто три гривні дев'ять копійок) грн.

3.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд, який ухвалив постанову. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч. 4 ст. 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Р.О. Ващилін