Рішення

від 04.03.2015 по справі 910/740/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04.03.2015Справа №910/740/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛМ-АГРО»  до Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» про розірвання договору                                                                                           Суддя   Нечай О.В. Представники сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився.                                        ОБСТАВИНИ СПРАВИ:               На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛМ-АГРО» (далі – позивач) до Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (далі – відповідач) про розірвання договору. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/740/15-г, розгляд справи призначено на 04.02.2015 р. 23.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про видачу копії ухвали. 29.01.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи. У судове засідання 04.02.2015 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. про порушення провадження у справі             № 910/740/15-г позивач виконав частково. У судове засідання 04.02.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/740/15-г відповідач не виконав. У зв'язку з тим, що представник відповідача у судове засідання 04.02.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем та частковим виконанням позивачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 19.01.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/740/15-г, розгляд справи було відкладено на 04.03.2015 р. У судове засідання 04.03.2015 р. представники не з'явились. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,         ВСТАНОВИВ: 24 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством Банк «Морський» (далі - банк, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛМ-АГРО» (далі - позичальник, позивач) було укладено Кредитний договір № 1350512-КЮ (далі - Кредитний договір) згідно п. 1.1 якого банк надає позичальнику на умовах даного договору, а позичальник зобов'язується приймати, використовувати, повертати банку грошові кошти, надані в формі відновлювальної кредитної лінії для ведення фінансової, господарської та іншої статутної діяльності, в тому числі на поповнення оборотних коштів, з кредитним лімітом в сумі 3 000 000,00 (три мільйони гривень 00 копійок) гривень (далі - кредит) і сплатити відсотки за користування кредитом в порядку і на умовах, визначених даним договором. Позивач зазначає суду про те, що враховуючи ту обставину, що позичальник вів свою діяльність на території Автономної Республіки Крим, та ситуацію, яка склалась на території АР Крим, обставини, якими позивач керувався при укладенні Кредитного договору, істотно змінились, так як Національним банком України було анульовано банківську ліцензію ПАТ Банк «Морський», тому, якби позивач міг це передбачити, він не укладав би зазначений договір. Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд розірвати Кредитний договір. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Судом встановлено, що позивачем було укладено Кредитний договір з метою фінансування своєї поточної діяльності. 06 травня 2014 року постановою Правління Національного банку України "Про відкликання та анулювання банківських ліцензій та генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій окремих банків і закриття банками відокремлених підрозділів, що розташовані на території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя" № 260 (далі - Постанова № 260) відкликано та анульовано банківську ліцензію та генеральну ліцензію на здійснення валютних операцій ПАТ Банк "Морський" та припинено участь даного банку у системі електронних платежів Національного банку України. Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківська ліцензія - документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність. Частиною 1 ст. 19 Закону України «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, зобов'язана протягом року з дня державної реєстрації подати Національному банку України в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України, документи для отримання банківської ліцензії. Таким чином, відсутність у юридичної особи банківської ліцензії унеможливлює здійснення нею банківської діяльності на території України, так як приписами згаданого закону визначено, що банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Позивач зазначає суду про те, що в момент укладення Кредитного договору сторони виходили з того, що така істотна зміна обставин, як анулювання ліценції Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» не настане, а відтак наявні правові підстави для розірвання Договору в судовому порядку, на підставі ст. 652 Цивільного кодексу України.           Згідно з частинами 1 та 2 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. З огляду на вищенаведене, суд погоджується з позицією позивача щодо того, що обставини, якими керувались сторони при укладенні Кредитного договору, суттєво змінились, у зв'язку з настанням подій, які не могли бути передбачені сторонами при укладенні зазначеного договору, оскільки відповідачу після анулювання ліцензії заборонено здійснювати банківську діяльність на території України, що є підставою для розірвання Кредитного договору. Крім того, статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду. Проте, надсилання іншій стороні пропозиції про розірвання договору в разі виникнення такої необхідності є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує, та не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову до відповідача про розірвання договору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від               19 вересня 2011 року № 3-74гс11. Відповідно до ч. 1 ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Згідно з ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про розірвання Кредитного договору підлягають задоволенню. Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача. Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,   ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Розірвати Кредитний договір № 1350512-КЮ від 24 травня 2012 р., укладений між Публічним акціонерним товариством Банк «Морський» (99001, м. Севастополь, вулиця Брестська, будинок 18, корпус А; ідентифікаційний код: 20748213) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАЛМ-АГРО» (97546, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с.м.т. Миколаївка, вулиця 54-ї батареї, будинок 2А; ідентифікаційний код: 34582504). 3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Банк «Морський» (99001, м. Севастополь, вулиця Брестська, будинок 18, корпус А; ідентифікаційний код: 20748213) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАЛМ-АГРО» (97546, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с.м.т. Миколаївка, вулиця 54-ї батареї, будинок 2А; ідентифікаційний код: 34582504) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.                 Повне рішення складено 10.03.2015 р.          Суддя                                                                                                             О.В. Нечай