cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2015 р. Справа № 909/154/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Пожежна Безпека-Захист",
вул. Б.Лепкого, буд. 51 кв. 10, м. Івано-Франківськ, 76000,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергоінвест ІВ",
вул. Леся Курбаса, буд. 4, м. Івано-Франківськ, 76000,
про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору підряду №14 від 22.07.13 в сумі 22 381,76 грн., з яких: 17 219,76 грн. - основного боргу, 4 534,27 грн. - інфляційних втрат та 627,70 грн. - 3% річних,
за участю представників сторін:
від позивача: Солоп В.П. - представник, (довіреність б/н від 10.02.15);
від відповідача: не з'явився,
встановив: Приватне підприємство "Пожежна Безпека-Захист" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергоінвест ІВ" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору підряду №14 від 22.07.13 в сумі 22 381,76 грн., з яких: 17 219,76 грн. - основного боргу, 4 534,27 грн. - інфляційних втрат та 627,70 грн. - 3% річних .
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити, з підстав викладених в позовній заяв. Крім того, надав суду заяву б/н від 24.02.15 (вх.№ 2729/15 від 24.02.15) про долучення до матеріалів справи документів. Суд долучив подані документи до матеріалів справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується ухвалою від 24.02.15 (вих.№2055-056 від 25.02.15).
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 (із змінами і доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
Між Приватним підприємством "Пожежна Безпека-Захист" (виконавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Буденергоінвест ІВ" (замовником) укладено договір підряду №14 від 22.07.13.
Відповідно до п.1 вказаного вище договору, предметом цього договору є роботи (в т.ч. виконання проекту проведення робіт та його погодження в органі Державного пожежного нагляду) по виконанню поверхневого вогнезахисного просочування дерев'яних конструкцій даху (в межах горищного простору) на об'єкті: "9-ти поверховий (шестисекційний) житловий будинок з закладами комерційного призначення по вул. О.Пчілки, 61 в м. Калуш Івано-Франківської області (друга черга будівництва). Блоки "В", "Г".
Підрядник (позивач) зобов'язується своїми силами і засобами, з своїх вогнезахисних матеріалів, за завданням замовника (відповідача) виконати роботи, що є предметом цього договору, а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити виконану роботу (п.1.2 договору).
Згідно п.1.4 договору, загальна сума договору складає 28 219,79грн. (в т.ч. ПДВ - 4 703,30грн.).
Пунктами 4.3,4.4 договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату авансу в розмірі 18 000,00грн., в т.ч. ПДВ - 3 000,00грн. - до початку виконання робіт. Остаточний розрахунок за виконані роботи замовник (відповідач) здійснює протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здавання - приймання виконаних робіт.
Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі. В підтвердження даного факту вказує на акт №264-0-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (на суму 28 219,79грн.), який 12.11.13 підписаний сторонами. Копія вказаного вище акту знаходиться в матеріалах справи і є додатком до позовної заяви.
Однак, відповідач неналежним чином виконав умови договору щодо порядку розрахунків, а саме: не в повному обсязі та не в строки провів оплату:
- 5 000,00грн. згідно платіжного доручення №66 від 01.08.13;
- 1 000,00грн. згідно платіжного доручення №67 від 02.08.13;
- 3 000,00грн. згідно платіжного доручення №79 від 07.10.13.
Матеріали справи містять копію акту звірки розрахунків від 19.12.13, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, відповідно до якого борг відповідача перед позивачем становить 19 219,79грн.
Позивач 30.04.14 надіслав на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, що підтверджується фіскальним чеком №9379 від 30.04.14 та описом вкладення до цінного лист від 30.04.14 (копії яких знаходяться в матеріалах справи).
Відповідач відповіді на вимогу не надав. Однак, 30.04.14 сплатив 2 000,00грн. Даний факт підтверджується платіжним дорученням №39 від 30.04.14.
Представник позивача наголошує, що станом сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем становить 17 219,79грн., який згідно п.4.4 договору повинен бути сплачений протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здавання - приймання виконаних робіт, тобто до 22.11.13.
За порушення грошового зобов'язання позивач, на підставі ст.625 Цивільного кодексу України, нарахував відповідачу 4 534,27 грн. - інфляційних втрат (за період з січня 2013 по січень 2015 року) та 627,70 грн. - 3% річних (за період з 01.12.13 по 31.01.15).
На думку позивача, станом на сьогоднішній день борг відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов договору підряду №14 від 22.07.13 становить 22 381,76 грн., з яких: 17 219,76 грн. - основного боргу, 4 534,27 грн. - інфляційних втрат та 627,70 грн. - 3% річних.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити частково та виходить з наступних підстав.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Частинами 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України).
Таким чином, вказана вище стаття встановлює загальне правило порядку оплати робіт, яке є логічним та виправданим розвитком притаманних підрядному договору ознак, де зазвичай підрядник виконує роботи своїм коштом, силами, на власний ризик. Замовник зобов'язаний сплатити підряднику обумовлену в договору ціну в повному обсязі після остаточної здачі йому результатів роботи.
Відповідно до ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Із аналізу викладених вище правових норм та умов договору випливає, що наявність обов'язку оплати у відповідача виникає протягом десяти календарних днів з моменту підписання сторонами акту здавання - приймання виконаних робіт (до 22.11.13).
За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання, виконавши роботи на загальну суму 28 219,79грн., що підтверджується актом №264-0-1-1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2013.
Судом встановлено, що відповідачем проведено розрахунки тільки частково на суму 11 000,00грн., у зв'язку з чим основний борг становить 17 219,79грн. Судом враховується, що до дій, що свідчать про визнання відповідачем боргу належить, зокрема, часткова сплата відповідачем основного боргу. Останній платіж відповідачем здійснено 30.04.14 в розмірі 2 000,00грн.
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).
В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов'язання, в частині здійснення розрахунків за виконані роботи, то вимога позивача, щодо стягнення 17 219,79грн. основного боргу, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.
Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат. Згідно з арифметичним розрахунком, проведеним судом за допомогою ІПС «Законодавство», з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в розмірі 623,18грн. (за період визначений позивачем). В стягненні 4,52грн. - 3% річних - слід відмовити.
Щодо стягнення з відповідача 4 534,27грн. інфляційних втрат суд зазначає наступне. Судом перевірено правильність нарахування позивачем інфляційних втрат за період визначений позивачем. Згідно з вірним арифметичним розрахунком проведеним судом в системі ІПС "Законодавство" з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати в сумі 4 845,59грн., яка перевищує заявлену до стягнення позивачем. Таким чином, суд вважає за правильне стягнути з відповідача 4 534,27грн. інфляційних втрат (в межах заявлених позивачем позовних вимог).
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання не виконав, порушив зобов'язання що стосуються оплати за надані послуги автоперевезення. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, щодо стягнення основного боргу в сумі 17 219,76грн., 3% річних в розмірі 623,18грн. та 4 534,27грн. інфляційних втрат. В стягненні з відповідача 4,52грн. -3% річних - слід відмовити.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст.ст.11,509,525,526,530,610,612,625,628,629,837,846,854 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
частково задоволити позов Приватного підприємства "Пожежна Безпека-Захист" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергоінвест ІВ" про стягнення заборгованості за неналежне виконання умов договору підряду №14 від 22.07.13 в сумі 22 381,76 грн., з яких: 17 219,76 грн. - основного боргу, 4 534,27 грн. - інфляційних втрат та 627,70 грн. - 3% річних .
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергоінвест ІВ", вул. Леся Курбаса, буд. 4, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 33427084) на користь Приватного підприємства "Пожежна Безпека-Захист", вул. Б.Лепкого, буд. 51 кв. 10, м. Івано-Франківськ (код ЄДРПОУ 36733934) 17 219,76 грн. (сімнадцять тисяч двісті дев'ятнадцять грн. 76коп.) - основного боргу, 4 534,27 грн. (чотири тисячі п'ятсот тридцять чотири грн. 27коп.) - інфляційних втрат, 623,18грн. (шістсот двадцять три грн. 18коп.) - 3% річних, 1 826,64грн. (одну тисячу вісімсот двадцять шість грн. 64коп.) судового збору.
Видати наказ.
В стягненні з відповідача 4,52грн. -3% річних - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 16.03.15.
Суддя Булка В.І.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 16.03.15
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 12.03.2015 |
Оприлюднено | 19.03.2015 |
Номер документу | 43097066 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Івано-Франківської області
Булка В. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні