Рішення

від 05.03.2015 по справі 914/3990/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 р. Справа № 914/3990/14

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні гідротехнології", м. Київ до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Денза", м. Львів про:стягнення 83754,13 грн.

Головуючий суддя Артимович В.М.,

судді Гутьєва В.В., Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання Струк Н.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні гідротехнології", м. Київ, надалі - позивач, до Товариства з обмеженою відповідальністю „Денза", м. Львів, надалі - відповідач, про стягнення коштів в сумі 83754,13 грн., з яких основний борг у сумі 76688,92 грн., три відсотки річних у сумі 1153,46 грн., інфляційні втрати в сумі 75,38 грн. та пеня в сумі 5836,37 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2014 р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, судове засідання призначено на 26.11.2014 р.

26.11.2014 р. на розгляд суду представник позивача подав довідку, якою повідомляє, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує cпip, немає справи зi спору між тими ж сторонами, про той же предмет i з тих же підстав, та немає piшення цих органів з такого спору. До довідки долучив ряд документів.

08.12.2014 р. на адресу суду від позивача надійшло клопотання з проханням долучити до матеріалів справи ряд документів.

29.12.2014 р. на розгляд суду надійшло клопотання позивача про розгляд справи без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні гідротехнології". Також в даному клопотанні позивач вказав фактичну адресу відповідача.

12.01.2015 р. на адресу суду надійшла телеграма від відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю надати обґрунтовані пояснення у справі через відсутність позовної заяви та неможливості забезпечення явки представника в судове засідання.

Ухвалою суду від 12.01.2015 р. справу № 914/3990/14 призначено до колегіального розгляду. Автоматизованою системою документообігу визначено наступний склад колегії: головуючий суддя Артимович В.М., судді Гутьєва В.В., Морозюк А.Я.

27.01.2015 р. через канцелярію на розгляд суду представник відповідача подав клопотання про направлення справи за підсудністю.

Ухвалою суду від 04.02.2015 р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Денза" відмовлено; розгляд справи відкладено на 19.02.2015р.

23.02.2015 р. на розгляд суду позивач подав клопотання про розгляд справи, призначеної на 19.02.2015 р., без участі представника позивача. В поданому клопотанні також просить суд задоволити позовну заяву. До клопотання позивачем додано копії доказів поштового відправлення позовної заяви та додатків до неї 16.02.2015 р. за місцезнаходженням відповідача згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб.

04.03.2015 р. позивач подав на розгляд суду клопотання з проханням задоволити позов в повному обсязі та вказав, що відповідач навмисно не отримує копії позовної заяви з додатками, на підтвердження чого долучив роздруківку з офіційного сайту УДППЗ «Укрпошта» з відстеження поштових відправлень.

В засідання суду 05.03.2015 р. представники позивача та відповідача не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського сду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 р. за № 18 за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.11.2014 р. вбачається, що місцезнаходження відповідача є вул. Городоцька, буд 359, м. Львів, 79040. Пізніше відповідачем 27.01.2015 р. подано клопотання про направлення справи за підсудністю, так як згідно виписки від 19.12.2014 р. місцезнаходження відповідача є: 14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. М. Коцюбинське Шосе, буд. 1. Ухвалою суду від 04.02.2015 р. в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю „Денза" відмовлено відповідно до ч. 3 ст. 17 ГПК України. На вказані вище адреси судом направлялись відповідні процесуальні документи, що підтверджується долученими до матеріалів справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для справи, в їх сукупності, суд встановив наступне.

08.09.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 08/09/11-1 поставки обладнання, монтажних та пусконалагоджувальних робіт по хаммаму та сауні.

Відповідно до п. 1.1 договору позивач зобов'язувався за дорученням відповідача на умовах викладених у договорі виконати проектні роботи по влаштування хаммама та сауни, виконати монтаж, конструктивну, оздоблювальні роботи, поставки і монтаж обладнання хаммама згідно додатку № 1 до договору, виконати монтаж сауни згідно додатку № 2. Відповідач у свою чергу зобов'язувався на умовах, викладених у договорі, прийняти у позивача і оплатити поставлене обладнання та матеріали, а також результати виконаних робіт.

Загальна вартість укладеного між сторонами договору становила 793893,08 грн.

У відповідності до положень п. 5.1 даного договору на підтвердження виконаних робіт за договором та прийняття таких робіт замовником сторони складають та підписують акт виконаних робіт. Такий акт складається підрядником та підписується замовником.

Позивач надав суду копії актів приймання-передачі від 30.12.2011 р. (сауна) на суму 246984,01 грн. та від 30.12.2011 р. (хаммам) на суму 584704,91 грн., засвідчені підписами та печатками сторін. Загальна сума наданих підрядних робіт становить 831688,92 грн. Також долучено докази направлення останніх на адресу відповідача.

У відповідності до розділу 4 договору роботи оплачуються замовником у наступному порядку: 287500,00 грн. сплачується протягом 3-х днів з моменту підписання договору; 287500,00 грн. сплачується протягом 2-х календарних тижнів з моменту підписання договору; 180000,00 грн. сплачується протягом 3-х днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по влаштуванню конструктиву хаммама; 38893,08 грн сплачується протягом 3-х днів з моменту підписання акту прийому-передачі виконаних робіт по третьому етапу і закінченню пусконалагоджувальних робіт.

Відповідач не провів оплату в повній сумі відповідно до умов договору, а здійснив часткові платежі, а саме: 12.09.2014 р. перераховано кошти в сумі 287500,00 грн., що підтверджується банківською випискою БВ-0000121 від 12.09.2011 р., 10.10.2011 р. перераховано кошти в сумі 287500,00 грн., що підтверджується банківською випискою БВ-0000138 від 10.10.2011 р., а 10.11.2011 р. перераховано кошти в сумі 180000,00 грн., що підтверджується банківською випискою БВ-0000157 від 10.11.2011 р.

Позивач також надав копії податкових накладних від 12.09.2011 р. на суму 287500,00 грн., від 10.10.2011 р. на суму 287500,00 грн., від 10.11.2011 р. на суму 180000,00 грн. та від 30.12.2011р. на суму 76688,92 грн.

Відповідно до вищенаведеного, заборгованість відповідача становить 76688,92 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1153,46 грн. три відсотки річних, 75,38 грн. інфляційні нарахування та 5836,37 грн. пені.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вже зазначено судом, акти приймання-передачі були підписані сторонами та скріплені печатками сторін, а тому відповідно до розділу 5 договору зауваження до якості та результату робіт у відповідача відсутні. Отож, як вбачається з матеріалів справи загальна вартість виконаних підрядних робіт (з врахуванням вартості матеріалів) становить 831688,92 грн. Відповідачем частково оплачені вказані роботи та перераховано позивачу кошти в сумі 755000,00 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками.

Приписами ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем підрядних робіт на суму 831688,92 грн., виходячи з вищевикладених норм законодавства та умов договору, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем в сумі 76688,92 грн.

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи підтверджується вищезазначеними актами приймання виконаних робіт, податковими накладними та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом в частині суми боргу, суд вважає доведеними позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані позивачем роботи у розмірі 76688,92 грн.

Аналізуючи матеріали справи, зокрема договір, який надає право сторонам збільшити ціну договору, враховуючи підписання сторонами актів виконаних робіт, видачу позивачем податкових накладних, часткову оплату підрядних робіт, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою змінили ціну договору в сторону її збільшення.

Згідно п. 6.2 договору у випадку несвоєчасного розрахунку, передбаченого вказаним договором, замовник зобов'язаний сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми неповернених грошових коштів за кожен день прострочення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищенаведених норм та п. 6.2 договору позивач просить також стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 1153,46 грн., втрати від інфляції в сумі 75,38 грн. та пеню в сумі 5836,37 грн.

Як вбачається з розділу 4 договору роботи по актах виконаних робіт щодо сауни та хаммаму оплачуються протягом трьох днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно п. 1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 р. за № 14 день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Як вбачається зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом здійснено перерахунок нарахованої позивачем пені та встановлено, що розрахунок здійснено невірно, а тому з відповідача слід стягнути пеню в сумі 5803,90 грн.

Слід зазначити, що інфляційні та річні є окремим видом цивільних зобов'язань, які існують в силу прострочення боржником терміну виконання грошового зобов'язання та є за своєю правовою природою відшкодуванням матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши розрахунок суми інфляційних нарахувань, суд вважає, що розрахунок втрат від інфляції підлягає до задоволення в сумі 75,38 грн.

Також судом здійснено перерахунок трьох процентів річних і встановлено, що з відповідача підлягають стягненню три проценти річних в сумі 1147,15 грн.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов таким, що підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням від 04.11.2014 р. в сумі 1827,00 грн.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України, стягнувши з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 1826,15 грн.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2, 4-3, 4-5, 4-7, 12, 33, 34, 38, 43, 49, 75, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні гідротехнології", м. Київ, задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Денза" (14000, Чернігівська область, м. Чернігів, вул. М. Коцюбинське Шосе, буд. 1, ідентифікаційний код 31811682) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сучасні гідротехнології" (03150, м. Київ, вул. Горького, буд. 165, кв. 125, ідентифікаційний код 33053515) 76688,92 грн. основного боргу, 75,38 грн. інфляційних нарахувань, 1147,15 грн. три процентів річних, 5803,90 грн. пені, 1826,15 грн. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст.ст. 116, 117 ГПК України після набрання рішенням законної сили.

Головуючий cуддя Артимович В.М.

Суддя Гутьєва В.В.

Суддя Морозюк А.Я.