Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/2413/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/2413/15-г За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А1 Груп"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К"

Про стягнення 5 180,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Оліференко І.В. (дов. від 08.12.2014)

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 11.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариства з обмеженою відповідальністю "А1 Груп" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К" (відповідач) заборгованості в розмірі 5 180,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання у частині поставки товару, відповідно до усного договору поставки, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 5 100 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2015 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/2413/15-г, розгляд справи призначено на 25.02.2015.

Представник позивача, 20.02.2015 через канцелярію Господарського суду міст Києва, подав документи на виконання вимог узвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 25.02.2015, з'явився представник позивача.

В судове засідання, призначене на 25.02.2015, представник відповідача, не з'явився, витребувані судом докази не подав, причин неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 25.02.2015.

В судове засідання, призначене на 11.03.2015, представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 11.03.2015 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем було укладено усний договір поставки обладнання, внаслідок чого відповідачем був виставлений рахунок № 65 від 27.08.2014.

Позивачем 28.08.2014 було здійснено 100 % передоплату за товар в розмірі 10 360 грн. на підставі наданого відповідачем рахунку на оплату №65 від 27.08.2014 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), що підтверджується платіжним дорученням №493 від 28.08.2014 (чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

10.10.2014 відповідач здійснив часткову поставку обладнання, на загальну суму 5 180 грн., що підтверджується видатковою накладною № 50 від 10.10.2014.

Як зазначає позивач, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо поставки товару невизначений за домовленістю сторін, у зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача з вимогою від 03.11.2014 (належним чином засвідчена копія вимоги та оригінал поштової квитанції містяться в матеріалах справи) про поставку товару.

18.12.2014 позивач надіслав відповідачу претензію № 143 від 16.12.2014 з вимогою повернути кошти за недопоставлене обладнення.

Водночас, як зазначено позивачем та неспростовано відповідачем, останній на вимогу не відреагував, товар не поставив.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, свого обов'язку щодо здійснення поставки за відповідачем не виконано.

Відповідно до ст.. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Про відмову відповідача від виконання свого обов'язку свідчить бездіяльність останнього щодо поставки товару позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

З урахуванням наведених положень, виходячи з факту оплати товару позивачем за рахунком на оплату, строк виконання зобов'язання щодо поставки товару станом на час вирішення спору є таким, що настав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів виконання зобов'язання в добровільному порядку відповідачем не надано.

За таких обстави, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 5 180 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "К ЕНД К" (03138, м. Київ, вулиця Каменярів, будинок 28-А; ідентифікаційний код: 36629748) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А1 Груп" (03110, м. Київ, вулиця М.Кривоноса, будинок 5/1; ідентифікаційний код: 33945495) 5 180 (п'ять тисяч сто вісімдесят ) грн. 00 коп. - основного боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - суму судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.03.2015

Суддя М.О. Лиськов