Рішення

від 03.03.2015 по справі 922/12/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р.Справа № 922/12/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросторс", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд", м. Харків про стягнення 73 006,62 грн. за участю представників сторін:

позивача - Старжинська О.О., дов. № 21 від 23.12.2014 року;

відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євросторс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (надалі - Відповідач) 73006,62грн. основного боргу; судові витрати просить покласти на Відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про переведення боргу № 330/12 від 20.12.2012 року, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою від 12.01.2015 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні на "05" лютого 2015 року о 11:15.

05.02.2015 року сторін було повідомлено про перенесення судового засідання у справі № 922/12/15 з "05" лютого 2015 року на "03" березня 2015 року о 10:30 у зв'язку з відпусткою судді Жигалкіна І.П.

В судовому засіданні 03.03.2015 року представник Позивача підтримав заявлений позов, просить суд його задовольнити в повному обсязі.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про порушення провадження у справі та повідомлення про перенесення її розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 28.01.2015р. (а.с. 27).

Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. З ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 2.6. Інструкції з діловодства в господарських судах України, погодженої листом Вищого господарського суду України від 19.02.2013 р. та затвердженої наказом Державної удової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28, а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, вислухавши присутніх представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

20 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" (Первісний боржник), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКОН-ТРЕЙД" (Новий боржник, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТОРС" (Кредитор, Позивач) укладено договір про переведення боргу № 330/12 (надалі - Договір про переведення боргу).

За умовами укладеного Договору про переведення боргу Первісний боржник переводить, а Новий боржник приймає грошовий борг у розмірі 73153 грн. 11 коп. (сімдесят три тисячі сто п'ятдесят три грн. 11 коп.), що виник на підставі Договору поставки № 229/09/10 від 03 вересня 2010 року (Основний договір), укладеного між Первісним боржником та Кредитором (п.1).

Відповідно до п.3 Договору про переведення боргу Кредитор зменшує дебіторську заборгованість Первісного боржника одночасно збільшуючи дебіторську заборгованість Нового боржника на суму, вказану в п. 1 Договору.

Згідно до п.10 Договору про переведення боргу, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.

31 січня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДСІМ" (Первісний кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІКОН-ТРЕЙД" (Новий кредитор, Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЄВРОСТОРС" (Боржник, Позивач) укладено Угоду про уступку права вимоги (надалі - Угода про уступку права вимоги).

За умовами вищевказаної Угоди про уступку права вимоги Первісний кредитор уступає, а Новий кредитор приймає на себе право вимоги, належне Первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки № 229/09/10 від 03.09.2010 р. (Основний договір), укладеним між Первісним кредитором і Боржником (п.1.1.).

За цією Угодою Новий кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника сплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цієї Угоди (п.1.2.).

Відповідно до п.2.1. Угоди, уступка права вимоги, передбачена цією Угодою, за зобов'язанням Боржника від Первісного кредитора до Нового кредитора визначена Сторонами в сумі 146,49 грн.

Пунктом 3.2. Угоди про уступку права вимоги визначено, що з моменту підписання цієї Угоди незалежно від виконання зобов'язання Боржником Новому кредитору у Первісного кредитора виникає право вимоги до Нового кредитора в сумі 146,49 грн., а Новий кредитор зобов'язаний виконати зобов'язання по сплаті цієї суми Первісному кредитору протягом 10 календарних днів з дати отримання від Первісного кредитора відповідної письмової вимоги.

Згідно з п.3.3. Угоди про уступку права вимоги, Новий кредитор зобов'язаний протягом 10 календарних днів із дати виконання на його користь зобов'язання Боржником письмово повідомити Первісного кредитора про таке виконання з зазначенням дати, суми і форми виконання із додаванням завірених Новим кредитором копій документів, що підтверджують таке виконання.

В п.7.1. Угоди про уступку права вимоги сторони дійшли згоди про те, що ця Угода набуває чинності з моменту її підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою.

Таким чином, як зазначає Позивач, Відповідач частково, на суму 146,49 грн., погасив прийнятий борг у сумі 73153,11 грн. за Договором про переведення боргу, шляхом заліку уступки права вимоги по Угоді про уступку права вимоги.

На письмову вимогу Позивача вих. № 17 від 25.09.14 р. (а.с.12) погасити залишок боргу згідно Договору про переведення боргу у сумі 73006,62 грн. на протязі 10 календарних днів, яка отримана Відповідачем 02.10.2014 року (повідомлення про вручення поштового відправлення, а.с. 14) Відповідач відповіді не надав та борг не погасив.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором про переведення боргу склала 73006,62 грн., що також підтверджується Актом звірки розрахунків за період з 01.11.2013р. по 25.11.2013р., підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с. 11), і до цього часу залишається несплаченою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Статтею 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень ст. 513 цього Кодексу. Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язання вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення оплати за спірною господарською операцією Відповідач суду не надав та не спростував відсутність заборгованості за договором про переведення боргу № 330/12 від 20.12.2012 року на суму 73006,62 грн.

Таким чином Відповідач порушив умови укладеного з Позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи несплату Відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі 73006,62 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими Відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 513, 520, 521, 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Лікон-Трейд" (61052, м. Харків, вул. Малиновського, буд. 3; код ЄДРПОУ 37874381; в тому числі р/р 26008000133067 в ХАФ ПАТ "Укрексімбанк", МФО 351618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросторс" (61066, м. Харків, пров. 1-й Плідний, буд. 49; код ЄДРПОУ 22696367; в тому числі р/р 26009199000005 в Харківському ГРУ КБ «Приватбанк», МФО 351533) 73006,62 грн. основного боргу та 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.03.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін