Ухвала

від 26.02.2015 по справі 826/13071/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/13071/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

26 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Гром Л.М.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Провайн" про стягнення податкового боргу в сумі 216 600 грн. 57 коп. з розрахункових рахунків та за рахунок готівки платника податків.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з усіх рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Провайн» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 10-А, ідентифікаційний код 36980459) в банківських установах, що будуть виявлені під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України суму заборгованості по сплаті податку з доходів найманих працівників у розмірі 1 410 (одна тисяча чотириста десять) грн. 26 коп. В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Державна податкова інспекція у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального і матеріального права.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Провайн» зареєстроване як юридична особа 01 березня 2010 року Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Подільському районі м. Києва Головного управління Міндоходів у м. Києві як платник податків.

Згідно даних Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві, за ТОВ «Провайн» обліковується податковий борг у розмірі 216 600 грн. 57 коп., у тому числі: з податку на прибуток приватних підприємству сумі 191 388 грн. 58 коп., по авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 9 242 грн. 42 коп., з податку на доходи найманих працівників у розмірі 15 969 грн. 57 коп.

У зв'язку з несплатою відповідачем податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про його стягнення у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

В силу п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст.54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05 квітня 2001 року № 2346-III, банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

В силу п. 8.4 ст. 8 вищевказаного Закону, міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів. Внутрішньобанківський переказ виконується в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, але не може перевищувати двох операційних днів.

Пунктом 22.9 ст. 22 та п. 30.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банки виконують розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках платників, крім випадків надання платнику обслуговуючим його банком кредиту. Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Відповідно до п. 22.6 ст. 22 вищевказаного Закону, банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.

Тобто, з наведеного слідує, що суб'єкт господарської діяльності, надавши банку платіжне доручення, вважається таким, що виконав свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі.

В силу п. 129.6 ст. 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні місяці 2014 року ТОВ «Провайн» подало до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік (звітна), в якій задекларувало до сплати щомісячно протягом березня-грудня 2014 року та січня-лютого 2015 року авансові внески з цього податку.

Згідно облікової картки платника авансових внесків з податку на прибуток за 2014 рік , в ній містяться відомості про нарахування підприємству до сплати в квітні-серпні місяцях 2014 року податкового зобов'язання в сумі 4 431 грн. 00 коп. щомісячно.

Водночас, зі змісту вказаного витягу з облікової картки неможливо встановити підстави для проведення таких нарахувань в обліковій картці платника податку, оскільки відсутні відомості про опис проведених операцій.

Відповідно до податкової декларації ТОВ «Провайн» з податку на прибуток підприємства за 2013 рік, вбачається визначення відповідачем щомісячної суми авансового внеску в розмірі 1 315,00 грн.

При цьому, сплата сум авансових внесків за червень-серпень місяці 2014 року в розмірах, що задекларовані у податковій звітності, здійснені в повному обсязі, згідно платіжних доручень від 06 червня 2014 року № 1704, від 01 липня 2014 року № 1831 та від 31 липня 2014 року № 1998.

Як вбачається з вищевказаних платіжних доручень, наявність в них відміток банку про прийняття платіжних документів до виконання та про проведення відповідних операцій з переказу коштів, свідчить про виконання підприємством свого обов'язку по сплаті авансових внесків з названого податкового платежу до бюджету.

Судом встановлено, що наявність розбіжностей між даними обліку податкових платежів та податкової декларації підприємства зумовлена допущенням ТОВ «Провайн» помилок при обрахунку розміру суми авансового внеску, специфіка порядку розрахунку якого за період з березня місяця 2014 року по лютий місяць 2015 року наведена в листі Міністерства доходів і зборів України від 29 січня 2014 року № 7/99-99-19-03-01-17.

Водночас, доказів проведення камеральних та/або документальних перевірок з питань правильності і повноти визначення ТОВ «Провайн» сум авансових внесків за вказаний період та, відповідно, винесення податкового повідомлення-рішення про визначення до сплати суми заниженого податку, відповідачем не надано.

Матеріали справи свідчать, що протягом березня-квітня місяців 2014 року Державною податковою інспекцією у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві проведено документальні планові виїзні перевірки ТОВ «Провайн» з питань дотримання ним податкового, валютного та іншого законодавства.

За результатами перевірок відповідачем складено Акти від 29 квітня 2014 року № 1772/26-56-22-04-04/36980459 та від 29 квітня 2014 року № 79/26-56-17-02-09/36980459.

На підставі даних Актів, відповідачу визначено до сплати суми грошових зобов'язань з податку на прибуток підприємства, згідно податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2014 року № 0004572204 на суму 167187,00 грн. та від 16 травня 2014 року № 0004582204 на суму 858,00 грн., а також з податку з доходів найманих працівників, згідно податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року № 0008091702/86 на суму 72796,53 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Провайн» вжило заходів щодо забезпечення сплати до бюджету сум донарахованих контролюючим органом податків, шляхом подання до банку (АТ «Банк Золоті ворота» в м. Харкові, МФО 351931) наступних платіжних доручень: від 23 травня 2014 року № 1806 про сплату «податку на прибуток підприємства, згідно Акта перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29 квітня 2014 року» в сумі 176 625,00 грн., від 23 травня 2014 року № 1809 про сплату «грошових зобов'язань по Акту перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29 квітня 2014 року» в сумі 14 559,31 грн.

Вищевказані платіжні доручення були отримані банком в той же день, про що свідчать відмітки банку на таких документах підприємства та мали бути виконані банком з рахунок наданих ТОВ «Провайн» кредитних коштів за овердрафтом, згідно договору про надання кредиту за овердрафтом від 13 вересня 2013 року № 144/13-U, укладеного між ТОВ «Провайн» (Позичальником) і ПАТ «Банк Золоті ворота».

Водночас, у встановлені строки платіжні доручення ТОВ «Провайн» з невідомих причин банком виконані не були, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, у відповідності до ст. 129 Податкового кодексу України, даний факт звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі податку на прибуток в сумі 176 625,00 грн. та податку з доходів найманих працівників в сумі 14 559,31 грн.

Крім того, на підтвердження даних обставин відповідачем надано копію листа-повідомлення від 02 червня 2014 року № 137 адресованого директору Філії Банку з вимогами про виконання платіжних доручень ТОВ «Провайн» по сплаті податків і зборів; копію листа-повідомлення від 11 червня 2014 року № 141, адресованого начальнику податкової інспекції з поясненнями щодо затримки надходження податкових платежів до бюджетів і фондів та з проханням не застосовувати штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошових зобов'язань; ухвалу Господарського суду Харківської області від 03 листопада 2014 року про порушення провадження у справі № 922/4834/14 за позовом ТОВ «Провайн» до ПАТ «Банк Золоті ворота» про зобов'язання виконати умови договору.

До суду апеляційної інстанції відповідачем надано копію рішення Господарського суду Харківської області від 04 грудня 2014 року у справі № 922/4834/14 за позовом ТОВ «Провайн» до ПАТ «Банк Золоті ворота» про зобов'язання виконати платіжні доручення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Зобов'язано ПАТ «Банк Золоті ворота» виконати: платіжне доручення №1806 на суму 176 625,00 грн., призначення - 131;36980459; сплата податку на прибуток підприємств згідно акта перевірки №1772/26-56-22-04- 04/36980459 від 29 квітня 2014 року без ПДВ; платіжне доручення №1809 на суму 14 559,31 грн., призначення - 133;36980459; сплата грошових зобов'язань згідно акта перевірки № 1772/26-56-22-04-04/36980459 від 29 квітня 2014 року без ПДВ та перерахувати вказані кошти до бюджету згідно вказаних реквізитів (а.с. 190-195).

19 грудня 2014 року на підставі вищевказаного рішення, Господарським судом Харківської області видано наказ на примусове виконання рішення, з якого вбачається, що рішення набрало чинності 19 грудня 2014 року (а.с. 196).

Крім того, судом встановлено факт сплати ТОВ «Провайн» до бюджету суми податку з доходів найманих працівників у розмірі 56 827,26 грн. (що складає частину суми основного платежу з цього податку донарахованого, згідно податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2014 року № 0008091702/86), що підтверджується копією листа від 26 травня 2014 року № 117 адресованого податковому органу з проханням перерахувати помилково сплачені кошти в сумі 56 827,26 грн. з розрахункового рахунку 33110341700008 по коду платежу « 11010500» на код платежу « 11010100», без відмітки штампу канцелярії податкової інспекції про прийняття та/або доказів надсилання такого листа поштою на адресу позивача.

При цьому, даними витягу з облікової картки платника податку ТОВ «Провайн» підтверджуються відомості про зарахування до державного бюджету суми коштів в розмірі 56 826,96 грн.

Разом з тим, заявлена до стягнення сума коштів обліковується в облікових картках відповідача як податкова заборгованість та, незважаючи на звернення відповідача, позивачем виставлено ТОВ «Провайн» податкову вимогу від 06 червня 2014 року № 1545-25 на суму податкового боргу в розмірі 73 649,20 грн. (в т.ч. по податку з доходів найманих працівників в сумі 72 796,53 грн. та по податку на прибуток - 852,67 грн.).

Вказана податкова вимога контролюючим органом з підстав, визначених ст. 60 Податкового кодексу України не відкликана.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про виконання відповідачем свого обов'язку по сплаті податку на прибуток та з авансових внесків з податку на прибуток в повному обсязі, а також по податку з доходів найманих працівників в частині суми 71 386,27 грн.

Водночас, судом встановлено, що за ТОВ «Провайн» обліковується податковий борг по податку з доходів найманих працівників у розмірі 1 410,26 грн., а тому судом першої інстанції правомірно стягнуто його до бюджету.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві в частині стягнення з ТОВ «Провайн» податкової заборгованості у розмірі 1 410 грн. 26 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Гром Л.М.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Міщук М.С.

Гром Л.М.