Рішення

від 12.03.2015 по справі 907/106/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.03.2015 Справа № 907/106/15

За позовом ТОВ „Старвуд-Закарпаття", с. Шенборн Мукачівського району

До відповідача 1 Ганза Форест Продактс Інк., Єірпорт Роуд, Міссіссауга, Онтаріо, Канада

До відповідача 2 Приватного підприємства „Вандея Тандем", м. Ужгород

Про стягнення заборгованості на суму 1981980,44 грн.

Головуючий Суддя О. С. Йосипчук

За участю представників сторін:

від позивача - Ковальова М. В., представник по дов. від 12.01.2015р. № 1

від відповідача1 - не з"явився

від відповідача2 - не з"явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Старвуд-Закарпаття", с. Шенборн Мукачівського району звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Ганза Форест Продактс Інк (Hansa Forest Products Inc), 200-5925 Єірпорт Роуд, Міссісауга, Онтаріо L4V1W1, Канада та до приватного підприємства „Вандея Тандем", м. Ужгород про стягнення суми 118482,81 дол. США заборгованості по оплаті за поставлену продукцію, що еквівалентно сумі 1981980,44 грн. за національним курсом НБУ.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, зазначає про порушення відповідачем1 строків оплати придбаної продукції та наявності договору поруки у відповідача2, за яким така особа поручилась перед позивачем за відповідача1 в частині забезпечення своєчасності проведення розрахунків за умовами укладеного сторонами контракту №5-Р-2014. Заперечує стосовно доводів відповідача2 в частині пропущення строків пред'явлення вимоги з посиланням на умови договору поруки. Разом з тим, додаткових доказів в обґрунтування своїх доводів не подав.

Відповідач1 в судове засідання не з'явився, однак у попереднє засідання, що проводилося 05.03.2015р., подав господарському суду клопотання (від 20.02.2015р.) про розгляд справи без його участі, у зв'язку з неможливістю з'явитися в судове засідання.

Відповідач2 в судове засідання також не з'явився та не повідомив суд про причини неприбуття, незважаючи на те, що ухвалою суду у цій справі від 05.03.2015р. явку уповноважених представників сторін в судове засідання було визнано обов'язковою.

Разом з тим, у судовому засіданні, що проводилося 05.03.2015р., представник відповідача2 заперечив з приводу заявлених до нього позовних вимог в повному обсязі з огляду на недоведення позивачем існування обставин, на які він покликається як на основу заявлених до нього позовних вимог, а саме вважає, що позивачем не дотримано умов, викладених в договорі поруки, у зв"язку з чим, на момент пред'явлення вимоги відповідачу2 порука припинилась ( письмий відзив на позов від 17.02.2015р.).

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст. 15 ГПК України спори за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Відповідно до ст. V, VI Європейської конвенції Про зовнішньоторговельний арбітраж (Женева,21.04.1961р., ратифіковано Українською РСР 25.01.1963р. та підтверджено Україною 24.11.1993р. та 04.01.1994р.) правовідносини поручительства між українськими підприємствами знаходяться поза межами компетенції третейського арбітражу, тому така справа підвідомча державному суду.

Даний спір підсудний Господарському суду Закарпатської області в силу ст. 15 ГПК України, яка надає позивачу право вибору місця розгляду справи при наявності двох відповідачів. Дане право позивач реалізував при поданні позову.

Окрім того, застосування до спірних правовідносин норм національного законодавства України обумовлено Додатковою угодою №5 від 27.06.2014р. до Контракту № 5Р-2014.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, в тому числі, неналежним виконанням відповідачем 2, як поручителем, Договору поруки від 15.12.2014р., який укладений на забезпечення виконання Контракту №5Р-2014 від 16.05.2014р. та просить стягнути заборгованість солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

В свою чергу, у спірному Договорі поруки відсутня така угода сторін, як передача на розгляд і остаточне вирішення до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України всіх розбіжностей і спорів по даному Договору поруки.

Тобто, спір між двома юридичними особами резидентами України, підлягає розгляду в господарських судах України.

Оскільки до початку розгляду справи по суті сторонами не було заявлено про припинення провадження по справі, а відповідач2 має місцезнаходження в Україні, суд вважає, що даний спір може бути розглянутий Господарським судом Закарпатської області.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.ст. 20, 21, 22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 12.03.2015р. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідач2, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

16 травня 2014 року між ТОВ "Старвуд Закарпаття" (далі - позивач) та Фірмою Ганза Форест Продактс Інк", Канада (далі - відповідач1) було укладено Контракт № 5Р-2014 (далі - Контракт).

За умовами контракту позивач, як продавець, зобов'язувався продати, а відповідач, як покупець, зобов'язувався прийняти та оплатити товар на суму 1050000дол. США.

14 листопада 2014 року позивачем було здійснено часткову поставку товару, а саме: пилопродукція з деревини: паркетна дошка для покриття підлоги, незібрана, у вигляді профільованого погонажу з гребенями та пазами у здовж країв з бука пареного, 1, 2, 3 сорту, вагою 21000кг, загальною вартістю 23920,45 дол. США.

Митне оформлення зазначеної вище партії товару позивачем мало місце 14.11.2014 року, що підтверджується вантажно - митною декларацією ЕК 10 АА №305090000/2014/019701 та рахунком - фактурою №35(Р)від 13.11.2014р.

Також, цього ж дня позивачем було здійснено часткову поставку товару, а саме: пилопродукція з деревини: паркетна дошка для покриття підлоги, незібрана, у вигляді профільованого погонажу з гребенями та пазами у здовж країв з бука пареного, 1, 2, 3 сорту, вагою 20800кг, загальною вартістю 23951,73 дол. США.

Митне оформлення зазначеної вище партії товару позивачем мало місце 14.11.2014 року, що підтверджується вантажно - митною декларацією ЕК 10 АА №305090000/2014/019702 та рахунком - фактурою №34(Р) від 13.11.2014р.

Крім цього, 30 грудня 2014р. позивачем також було здійснено часткову поставку товару, а саме:

- пилопродукція з деревини: паркетна дошка для покриття підлоги, незібрана, у вигляді профільованого погонажу з гребенями та пазами у здовж країв з бука пареного, 1, 2, 3 сорту, вагою 20100кг, загальною вартістю 23632,05 дол. США.

Митне оформлення зазначеної вище партії товару позивачем мало місце 30.12.2014 року, що підтверджується вантажно - митною декларацією ЕК 10 АА №305090000/2014/022655 та рахунком - фактурою №37(Р) від 16.12.2014р.

- пилопродукція з деревини: паркетна дошка для покриття підлоги, незібрана, у вигляді профільованого погонажу з гребенями та пазами у здовж країв з бука пареного, 1, 2, 3 сорту, вагою 19800кг, загальною вартістю 23397,63 дол. США.

Митне оформлення зазначеної вище партії товару позивачем мало місце 30.12.2014 року, що підтверджується вантажно - митною декларацією ЕК 10 АА №305090000/2014/022651 та рахунком - фактурою №36(Р) від 16.12.2014р.

- пилопродукція з деревини: паркетна дошка для покриття підлоги, незібрана, у вигляді профільованого погонажу з гребенями та пазами у здовж країв з бука пареного, 1, 2, 3 сорту, вагою 20000кг, загальною вартістю 23580,95 дол. США.

Митне оформлення зазначеної вище партії товару позивачем мало місце 30.12.2014 року, що підтверджується вантажно - митною декларацією ЕК 10 АА №305090000/2014/022654 та рахунком - фактурою №38(Р) від 30.12.2014р.

Пунктом 4.2 додатку № 6 від 09.01.2015р. до Контракту № 5-Р-2014 від 16.05.2014р. передбачено, що покупець проводить оплату вартості товару протягом 20-ти днів з моменту поставки товару шляхом перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Грошові кошти за попередні поставки товару сплачуються покупцем до 19.01.2015р.

Відповідачі всупереч умовам контракту та з порушенням своїх договірних зобов'язань вартість поставленого товару не сплатили. Позивач стверджує, що заборгованість Фірми "Ганза Форест Продактс Інк" перед позивачем складає 118482,81 дол. США.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання виконав, товар відповідачу1 на суму 118482,81 дол. США поставив, що підтверджується відміткою митниці на вантажно-митних деклараціях, а відповідач1, за отриманий ним товар, кошти позивачу не сплатив.

Позивач 22 грудня 2015року вих.№3 звернувся з претензією - вимогою до відповідача1 оплатити вартість поставленого йому товару. Претензія відповідачем1 залишена без уваги, розрахунки не проведені, а тому з боку відповідача1 має місце неналежне виконання своїх зобов'язань щодо оплати поставленого товару на загальну суму 118482,81 дол. США.

Належне виконання Відповідачем1 своїх зобов'язань по вказаному вище Контракту було забезпечено договором поруки від 15.12.2014 року, відповідно до якого Приватне підприємство „Вандея Тандем" (далі - відповідач2), виступив поручителем по зобов'язаннях відповідача1 та зобов'язався нести солідарно відповідальність перед позивачем за своєчасне та належне виконання відповідачем1 своїх зобов'язань щодо розрахунків по контракту №5Р-2014 від 16.05.2014 року та додатків до нього.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно суму 118482,81 дол. США заборгованості по оплаті за поставлену продукцію, що еквівалентно сумі 1981980,44 грн. за національним курсом НБУ на день пред'явлення позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

У відповідності з частиною першою статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Із частини другої та третьої статті 32 Закону України "Про міжнародне приватне право", вбачається, що у разі відсутності вибору права до змісту правочину застосовується право, яке має найбільш тісний зв'язок із правочином. Якщо інше не передбачено або не випливає з умов, суті правочину або сукупності обставин справи, то правочин більш тісно пов'язаний з правом держави, у якій сторона, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту правочину, має своє місце проживання або місцезнаходження. У разі відсутності згоди сторін договору про вибір права, що підлягає застосуванню до цього договору, застосовується право відповідно до частин другої і третьої статті 32 цього Закону, при цьому стороною, що повинна здійснити виконання, яке має вирішальне значення для змісту договору, є продавець - за договором купівлі-продажу (частина перша статті 44 Закону України "Про міжнародне приватне право").

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу купівлі-продажу та поставки товару на підставі Контракту, згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, частини 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 та 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Обов'язок покупця оплатити повну вартість поставленого йому товару, випливає також із змісту ст.ст. 53 та 59 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів (є чинною для України 01.02.1991 року), якими передбачено обов'язок покупця оплатити вартість товару та прийняти поставку.

Таким чином, строк виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого товару настав та підлягав виконанню.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем1, поставленого йому товару загальною вартістю 118482,81 дол. США. Відповідач1 доказів на спростування доводів позивача не подав, заперечень з цього приводу не висловив.

За таких обставин, позов щодо стягнення з відповідача1 заборгованості за Контрактом є доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволенню.

Щодо вимог, які стосуються відповідача 2, то суд зазначає наступне.

Між Позивачем (Кредитор) та Відповідачем2 (Поручитель) було укладено договір поруки від 15.12.2014р. (далі договір поруки), згідно з яким Відповідач2 взяв на себе обов'язок відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов'язань Відповідача1 (Боржник), що виникли з контракту №5Р-2014 від 16.05.2014р.

Згідно з п. 4.1 договору поруки у разі невиконання Боржником своїх зобов'язань щодо оплати товару, поставленого за Контрактом, у строк до 21.01.2015р., Кредитор має право протягом десяти днів звернутися з вимогою про виконання таких зобов'язань до Поручителя. У випадку, якщо така вимога у встановлений даним пунктом строк не буде пред'явлена, порука вважається припиненою.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем направлено претензію-вимогу про невиконання контракту від 16.05.2014р. №5Р-2014 відповідачу2 03.02.2015р., тобто з пропуском встановленого п. 4.1 договору поруки десятиденного строку на звернення з вимогою про оплату поставки пиломатеріалів поручителем - відповідачем2, оскільки такий строк закінчився 02.01.2015р., тому з цієї дати між позивачем та відповідачем2 припинилися зобов'язання поруки по згаданому договору.

Отже, на момент пред'явлення вимоги та звернення з позовом до суду у позивача відсутні законні підстави для стягнення з відповідача2 спірної суми коштів за невиконання умов Контракту відповідачем1.

Позивач не надав суду доказів того, що він звертався до відповідача 2 з відповідними вимогами протягом строку встановленого у п. 4.1 договору поруки, у зв'язку з чим зобов'язання поручителя, які випливали з укладення та виконання таких договорів, вважаються припиненими та позивачем не спростованими.

Враховуючи викладені вище обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача1 суми 118482,81 дол.США заборгованості по оплаті за контрактом №5Р-2014 від 16.05.2014р. є обґрунтованими, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи і підлягають задоволенню, а у задоволенні позовних вимог до відповідача2 слід відмовити у зв'язку із припиненням зобов'язань відповідача2 за договором поруки.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 2 частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014, № 719-VII, з 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1218 грн.

Відповідно до п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 05.03.2015р. було відстрочено товариству з обмеженою відповідальністю „Старвуд-Закарпаття", с. Шенборн Мукачівського району сплату судового збору за подачу позовної заяви до прийняття рішення у справі, судовий збір у розмірі 39639,62 грн.. підлягає стягненню з відповідача1 в дохід державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Ганза Форест Продактс Інк (Hansa Forest Products Inc), 200-5925 Єірпорт Роуд, Міссісауга, Онтаріо L4V1W1, Канада на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Старвуд-Закарпаття" (89600, с. Шенборн, вул. Мукачівська, 2 Мукачівського району, код ЄДРПОУ 34563759) суму 118482,81 дол. США заборгованості по оплаті за поставлену продукцію, що еквівалентно сумі 1981980,44 грн. за національним курсом НБУ.

Видати наказ.

3. Стягнути з Ганза Форест Продактс Інк (Hansa Forest Products Inc), 200-5925 Єірпорт Роуд, Міссісауга, Онтаріо L4V1W1, Канада в доход Державного бюджету (отримувач коштів - Управління державної казначейської служби України у м. Ужгороді Закарпатської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38015610, банк отримувача - ГУДКСУ у Закарпатській області, код банку отримувача (МФО) - 812016, рахунок отримувача - №31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, найменування суду - господарський суд Закарпатської області) суму 39639,62 грн. судового збору.

Видати наказ.

4. В задоволенні позовних вимог до відповідача 2 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено і підписано 13.03.2015р.

Суддя О. С. Йосипчук