Рішення

від 11.03.2015 по справі 904/699/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.15р. Справа № 904/699/15

За позовом Закритого акціонерного товариства "УКРАВТОГАЗ", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

до Комунального підприємства "САНСЕРВІС", м.Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 11 928,98 грн.

Суддя Мілєва І.В.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача:Каплун В.В., довіреність від 05.03.2015р.

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство "Укравтогаз" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Сансервіс" про стягнення 11 928,98 грн., з яких: 10 316,46 грн. - інфляційні втрати, 1 612,52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 105-КР/207 від 16.11.2012р., в частині своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 05.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 23.02.2015р.

23.02.2015р. позивач подав до суду клопотання, в якому просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвокату у розмірі, надав квитанцію про сплату 3 000 грн.

23.02.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р.

11.03.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав частково, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення стягнення інфляційних втрат у розмірі 2555,93 грн.

У судове засідання з'явився представник відповідача.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 23.02.2015р., в якому відображені відомості про явку сторін.

23.02.2015р. позивач подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.41).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

16.11.2012р. між Закритим акціонерним товариством „Укравтогаз" (продавець) та Комунальним підприємством „Сансервіс" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів №105-КР/207 (далі - договір).

Відповідно до умов цього договору продавець приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність нафтопродукти ( далі - товар) за довірчими документами (пластикові, паперові талони та паливні скетч-карти), а покупець зобов'язується сплатити та прийняти товар (п.1.1. договору).

Сума договору складається з суми вартості партій товарів, проданих продавцем на протязі строку дії цього договору. (п.2.3. договору).

Розрахунки за цим договором проводяться покупцем на підставі рахунка продавця на оплату товару протягом 21 календарного дня з моменту отримання накладної на товар шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок продавця (п.4.1. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення його печатками сторін та діє до 31.12.2012р. (п.8.1. договору).

28.12.2012р. сторони договору підписали додаткову угоду № 1 (а.с. 13), в якій п. 8.1. договору виклали в наступній редакції: "Цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та скріплення його печатками та діє до 31.12.2013р. включно".

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2014р. (суддя Кармазіна Л. П.) по справі № 904/2940/14 за позовом Закритого акціонерного товариства "Укравтогаз" до Комунального підприємства "Сансервіс" про стягнення 105 924,50 грн. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Сансервіс" на користь Закритого акціонерного товариства "Укравтогаз" суму основного боргу у розмірі 65419,50 грн. 08.07.2014р. на виконання рішення суду видано наказ.

Предметом розгляду вказаної справи була заборгованість, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати отриманого товару за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 105-КР/207 від 16.11.2012р.

Відповідно до п. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Позивач стверджує, що відповідач здійснив оплату заборгованості в повному обсязі лише 29.08.2014р., про що надав банківські виписки (а.с. 20-22).

Відповідно до п. 1.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. з урахуванням пункту 30.1. ст.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1. ст. 8 цього закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10316,46 грн. та 3% річних у розмірі 1 612,52 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

11.03.2015р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позивач заперечує проти задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2555,93 грн., надає до суду контррозрахунок інфляційних втрат, в яких вказує, що стягненню підлягає сума у розмірі 7 760,53 грн.

Судом проведено перерахунок з урахуванням рекомендацій, викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997р. №62-97р та у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013р. При цьому судом встановлено, що сума інфляційних втрат є навіть більшою, ніж заявлена позивачем до стягнення, однак суд не виходить за межі позовних вимог позивача.

Відповідач позовні вимоги в частині нарахування та стягнення 3% річних у розмірі 1612,52 грн. визнав.

Право відповідача визнати позов повністю або частково передбачено ст. 22 Господарського процесуального кодексу України .

Згідно зі ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Дії відповідача не суперечать законодавству, не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

З урахуванням наведеного, господарський суд приймає визнання відповідачем позову в частині стягнення 3% річних у розмірі 1 612,52 грн.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 11 928,98 грн., з яких: 10 316,46 грн. - інфляційні втрати, 1 612,52 грн. - 3% річних.

23.02.2015р. позивач подав до суду клопотання про стягнення з відповідача витрат на послуги адвоката, додав квитанцію про сплату 3 000 грн. Матеріали справи містять: договір про надання юридичних послуг № 29012015 від 29.01.2015р. (а.с. 42), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 1563 від 19.06.2006р. (а.с. 44) та квитанцію до прибутково-кассового ордеру № 17022015 від 17.02.2015р. про сплату 3 000,00 грн. по договору № 21012015 від 29.01.2015р.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що заборгованість відповідача доведена рішенням суду по іншій справі, а по даній справі необхідно було зробити лише розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що не потребує великого досвіду та кваліфікації; адвокатом було складено позовну заяву та прийнято участь в одному судовому засіданні 23.02.2015р. (у судовому засіданні 11.03.2015р. представник позивача не був присутній, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.41)), суд вважає, що гонорар у розмірі 3000 грн. не є розумним та не враховує витрачений адвокатом час.

Тому, з урахуванням складності справи, підготовлених адвокатом процесуальних документів (позовна заява) та участі в одному судову засіданні, суд вважає, що з відповідача підлягають стягненню витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1000,00грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 1827,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства "Сансервіс" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Дзержинського, буд. 15, прим. 15, ідентифікаційний код 30644336) на користь Закритого акціонерного товариства "Укравтогаз" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Горького, буд.10, ідентифікаційний код 32955869) 11 928,98 грн. , з яких: 10 316,46 грн. - інфляційні втрати, 1 612,52 грн. - 3% річних, про що видати наказ.

Стягнути з Комунального підприємства "Сансервіс" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Дзержинського, буд. 15, прим. 15, ідентифікаційний код 30644336) на користь Закритого акціонерного товариства "Укравтогаз" (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Горького, буд.10, ідентифікаційний код 32955869) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827,00 грн. , витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1000,00 грн , про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його оголошення, а у разі якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення -з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2015

Суддя І.В. Мілєва