Рішення

від 25.02.2015 по справі 910/28357/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2015Справа №910/28357/14

За позовом Житлово-будівельного кооперативу "Екскаваторщик - 1"

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр-Макс"

Про стягнення 140 000,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Боровська Я.О. - представник

Від відповідача не з?явився

Суть спору:

Житлово - будівельний кооператив «Екскаваторщик-1» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр-Макс" про стягнення 140 000,00 грн.

Ухвалою суду від 19.12.2014 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 910/28357/14 та призначено розгляд справи на 21.01.2015.

В судове засідання 21.01.2015 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав додаткові матеріали по справі.

В судове засідання 21.01.2015 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 19.12.2014 не виконав.

Ухвалою суду від 21.01.2015 відкладено розгляд справи на 25.02.2015

18.02.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано заяву про забезпечення позову

25.02.2015 відділом діловодства суду від представника позивача отримано додаткові документи по справі.

В судове засідання 25.02.2015 представник позивача з'явився надав суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, просив суд задовольнити позовні вимоги враховуючи заяву про зменшення розміру.

В судове засідання 25.02.2015 представник відповідача повторно не з'явився, причини неявки суду не повідомив, вмотивованих заяв та клопотань до суду не направив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 25.02.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу .України судомо оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «Екскаваторщик-1» як об'єднання громадян, створений фізичними особами з метою забезпечення їх житлом у будинку № 14-А по проспекту Леся Курбаса в м. Києві. Згідно з рішенням виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 березня 1972 року № 442 «Про введення в експлуатацію жилих та інших будинків громадського призначення в м. Києві» жилий будинок по вул. 50-річчя Жовтня, 14а (перейменована у проспект Леся Курбаса, 14а) за будівельною експлікацією №284 у мікрорайоні житлового масиву "Микільська Борщагівка" в Жовтневому районі прийнятий в експлуатацію в березні місяці 1972 року. Підтвердженням цього є акт- розпорядження від 22 грудня 1972 року, який також визначає вартість будинку та витрат, понесених при будівництві на момент підписання акта.

ЖБК «Екскаваторщик-1» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту, Закону України «Про кооперацію», Цивільного, Житлового, Земельного кодексів та інших нормативно-правових актів України.

На даний час в експлуатації ЖБК «Екскаваторщик-1», як зазначає позивач перебувають два житлових будинки за адреою: м. Київ, пр-т. Л. Курбаса, 14-А та м. Київ, вул. Тулузи, 18.

Реалізуючи права, 01.05.2011 року між ЖБК «Екскаваторщик-1» та ТОВ «Аллюр- Макс» укладений Договір 9 оренди приміщення за адресою: м. Київ, пр-кт Л.Курбаса, 14-А.

Відповідно до Договору оренди приміщення ТОВ «Аллюр-Макс» сплачувало за оренду приміщення кошти в розмірі 4 000.00 грн. на місяць, що підтверджується рахунками-фактурами та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) між ЖБК «Екскаваторщик-1» та ТОВ «Аллюр-Макс».

01.11.2011р. без розірвання Договору №9 оренди приміщення, ТОВ «Аллюр-Макс» неправомірно уклало Договір оренди № 1 цього ж приміщення з ОСББ «Екскаватор».

Враховуючи відсутність належних прав і повноважень у ОСББ «Екскаватор» на здачу нежитлового приміщення по пр-ту Л. Курбаса, 14-А та незаконність укладено Договору оренди № 1 між ТОВ «Аллюр-Макс» та ОСББ «Екскаватор», що призвело порушення прав та інтересів ЖБК «Екскаваторщик-1» на здачу приміщень, ЖБК «Екскаваторщик-1» звернулось з позовом про визнання недійсним Договору оренди № 1 від 01.11.2011р. нежитлового приміщення по пр -ту Л.Курбаса, 14-А, укладений між ОСББ «Екскаватор» та ТОВ «Аллюр-Макс».

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.11.14 по справі № 910/21236/13 вирішено визнати недійсним Договір оренди № 1 від 01 листопада 2011, укладений між Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Екскаватор» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аллюр-Макс» (ідентифікаційний код 30550128, адреса: 03148, м. Київ, вул. Героїв космосу, будинок 17).

Позивач, зазначає, що договірні відносини між ЖБК «Екскаваторщик-1» та ТОВ «Аллюр-Макс» фактично існують по сьогоднішній день, оскільки належного документу про розірвання Договору № 9 між сторонами не укладалось.

Відповідачем вище зазначений факт не спростовано.

Позивачем в судовому засіданні 25.02.2015 подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої зазначив, що за період від 01.01.2012 по 01.10.2014 заборгованість становить 132 000,00 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим у нього. виникла заборгованість у розмірі 132 000,00 грн.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення 132 000 грн. боргу.

Відносно заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать слід зазначити наступне.

Положеннями ст. 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Оцінка обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову повинна здійснюватися з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд не задовольняє вищезазначену вимогу в звязку із її необгрунтованістю та не доведеністю.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати за на правову допомогу в розмірі 2300, 00 грн.

Відповідно до абз. 3 пункту 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права" у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Враховуючи вищевказане, суд вважає, що заява позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з оплатою з надання правової допомоги підлягає задоволенню в розмірі 2300 грн.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49,75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аллюр-Макс" (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, 17, код ЄДРПОУ 30550128) на користь Житлово-будівельного кооперативу "Екскаваторщик-1" (03162, м. Київ, проспект Леся Курбаса, 14-А, код ЄДРПОУ 22885482) заборгованість у розмірі 132 000 (сто тридцять дві тисячі) грн., судовий збір у розмірі 2632 (дві тисячі шістсот тридцять дві) грн., витрат на правову допомогу у розмірі 2300 (дві тисячі триста ) грн.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.03.2015.

Суддя Л.В. Прокопенко