Рішення

від 16.03.2015 по справі 159/788/15-ц

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/788/15-ц

Провадження № 2/159/401/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Ковель 16 березня 2015 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Окостень І.В.,

при секретарі Конашук М.А.,

з участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Дрозднівської сільської ради Ковельського району про визнання права власності на спадкове нерухоме майно,

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися у суд із указаним позовом, який обґрунтували тим, що є спадкоємцями ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. За рішенням суду за ними визнано право власності на спадковий будинок, що в АДРЕСА_1 - ? за ОСОБА_1 і ? за ОСОБА_2 Позивачі позбавлені можливості оформити спадщину на інше майно спадкодавця, зокрема на землю. За життя померлий успадкував земельну ділянку загальною площею 0,56га, що складається із двох земельних ділянок різного призначення (0,12га і 0,44га) і знаходиться у АДРЕСА_1 але реєстрацію права власності не провів. Зважаючи на порядок користування землею, який склався після смерті спадкодавця, а також на те, що земля поділена за різним цільовим призначенням, позивачі просили визнати за ними право власності в порядку спадкування таким чином: за позивачем ОСОБА_1 - на присадибну ділянку житлової забудови, площею 0,12га, кадастровий номер 0722182000020020004, за позивачем ОСОБА_2 - на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 0,44га, кадастровий номер 0722182000020020005.

У судовому засіданні 04 березня 2015 року позивачі підтримали заявлений позов, просили його задовольнити. Пояснили, що земельна ділянка житлової забудови розташована під успадкованим ними будинком, а сільськогосподарського призначення - поряд з будинком. В наступне судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явися, подав заяву про продовження слухання справи у його відсутності.

Відповідач в судове засідання представника не направив, подав заяву про слухання справи у відсутності останнього та відсутність заперечень щодо задоволення позову.

Заслухавши пояснення позивачів, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з таких підстав.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 року Виконавчим комітетом Дрозднівської сільської ради Ковельського району Волинської області, встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 70 років у с. Гончий Брід Ковельського району.

Померлий є чоловіком позивача ОСОБА_1 і батьком позивача ОСОБА_2, що убачається із копій свідоцтв про шлюбу серії НОМЕР_2 від 08 липня 1969 року, рішення Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року та пояснень сторін.

Згідно зі ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 1223, ст. 1261 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом, зокрема, у першу чергу, мають діти спадкодавця та пережиле подружжя.

Із встановлених обставин та наведених норм закону випливає, що позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 є спадкоємцями ОСОБА_3.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців він не заявив про відмову від неї.

Позивачі прийняли спадщину після ОСОБА_3, оскільки постійно проживали разом з ним на час відкриття спадщини, що слідує із відміток про місце реєстрації у паспортах. Позивач ОСОБА_1 в установлені законом строк і порядку відмовилася від спадщини на користь сина - позивача ОСОБА_2, що убачається з матеріалів спадкової справи на ім'я ОСОБА_3, заведеної Ковельською державною нотаріальною конторою. Також із спадкової справи слідує, що інші спадкоємці відмовилися від спадщини на користь позивача ОСОБА_2

Таким чином, єдиним спадкоємцем, який прийняв спадщину після ОСОБА_3 і не відмовився від неї, є тільки позивач ОСОБА_2

За життя ОСОБА_3 успадкував після ОСОБА_4 земельну ділянку, розташовану у АДРЕСА_1 площею 0,56га в межах згідно з планом та призначена: присадибна ділянка - 0,12га, кадастровий номер 0722182000020020004, і ведення особистого підсобного господарства - 0,44га, кадастровий номер 0722182000020020005. Такі обставини стверджуються свідоцтвом про право на спадщину, виданим 23 грудня 2010 року державним нотаріусом Ковельської державної нотаріальної контори, та державним актом на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_4

На час оформлення права на спадщину ОСОБА_3 закон, зокрема ст. 1299 ЦК України (в редакції, чинній до 04 серпня 2013 року), визначав обов'язок спадкоємця зареєструвати право на спадщину на нерухоме майно в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна.

Відомості про це майно у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та у Реєстрі прав власності на нерухоме майно - відсутні, що стверджується інформаційними довідками із указаних реєстрів. Тобто, за життя ОСОБА_3 не провів державну реєстрацію успадкованої землі і його спадкоємці позбавлені можливості оформити право на спадщину на цю землю у нотаріуса.

Указана земельна ділянка, загальною площею 0,56га, поділена за цільовим призначенням: 0,12га - це присадибна ділянка, кадастровий номер 0722182000020020004, а 0,44га - для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 0722182000020020005.

За встановлених у справі обставин ці земельні ділянки мав би успадкувати тільки позивач ОСОБА_2 Разом з тим, за рішенням Ковельського міськрайонного суду від 17 вересня 2012 року право власності на будинок, що в АДРЕСА_1 визнано в такому прядку за позивачами: ? частини за ОСОБА_1 як на частку у майні, що набуте за час шлюбу, 1/4 частини за ОСОБА_1 - в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 і ? частини за ОСОБА_2 - в порядку спадкування після ОСОБА_3

Як слідує з пояснень позивачів, будинок розташований на присадибній земельній ділянці площею 0,12га, кадастровий номер 0722182000020020004.

Зважаючи на таке, визнання права власності на землю, на якій розташований будинок, повинно відповідати положенням земельного законодавства.

Частинами 1, 4 ст. 120 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Тобто, закон визначає принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. Тому, земельна ділянка площею 0,12га, кадастровий номер 0722182000020020004, підлягає визнанню за позивачами на праві власності пропорційно до часток у праві власності на будинок, що розташований на цій земельній ділянці: 3/4 частини землі за ОСОБА_1 і ? частини за ОСОБА_2

Особливого порядку переходу права на земельну ділянку сільськогосподарського призначення законом у даному випадку не визначено, тому за встановлених у справі обставин земельна ділянка площею 0,44га для ведення особистого підсобного господарства, кадастровий номер 0722182000020020005 підлягає визнанню на праві власності за позивачем ОСОБА_2

Згідно з витягом з технічної документації з нормативної грошової оцінки грошова оцінка присадибної ділянки складає 38784грн., а для ведення особистого підсобного господарства - 8841,76грн.

Враховуючи характер спору та за відсутності заперечень відповідача щодо задоволення заявленого позову, судові витрати у справі залишаються за позивачами.

На підставі ст. ст. 1216, 1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України, ст. 120 Земельного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/4 частини, а за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частини земельної ділянки із земель житлової забудови, площею 0,12га, кадастровий номер 0722182000020020004, що розташована у АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на цілу земельну ділянку земель сільськогосподарського призначення, площею 0,44га, кадастровий номер 0722182000020020005, що розташована у АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:І. В. Окостень