Рішення

від 24.02.2015 по справі 161/690/15-ц

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 161/690/15-ц

Провадження № 2/161/1016/15

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пушкарчук В.П.,

при секретарі - Патій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смерті 09.08.2011 року зроблено актовий запис за № 1254. Після його смерті відкрилася спадщина за законом. Зокрема, до спадкової маси увійшла земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер 0710100000:42:011:0074, яка належала спадкодавцю на підставі рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року № 12/43 "Про передачу громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 безоплатно у спільну часткову власність та надання в користування на умовах оренди земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1

Згідно рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року частка спадкодавця у спільній частковій власності становить 1/3 від загального розміру земельної ділянки. Аналогічні розміри часток земельної ділянки отримали позивач та підповідач.

На підставі рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року, 02.12.2011 року позивач та відповідач отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 306525 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею за № 07102001000726 на ім'я померлого ОСОБА_3 був виданий вже після його смерті, що виключає державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

Позивач вважає, що його батько ОСОБА_3 за свого життя набув право власності на 1/3 земельної ділянки та лише з поважних причин, якою стала його смерть не зміг зареєструвати за собою це право, а отже його частка підлягає поділу між спадкоємцями за першої черги в рівних долях.

Проте, такому поділу перешкоджає відсутність в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, зареєстрованого права власності спадкодавця на земельну ділянку та дії відповідача, які полягають у не бажанні останньої оформити право власності на спадкове майно.

На підставі наведеного, просить суд, визнати за ним право власності на 1/6 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання подав заяви про слухання справи у його відсутності, просив суд позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання подала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги визнає та не заперечує проти його задоволення.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності осіб, що не з'явилися, по наявним матеріалам справи.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивача ОСОБА_3, про що в Книзі реєстрації смерті 09.08.2011 року зроблено актовий запис за № 1254 (а.с. 5).

Після його смерті відкрилася спадщина за законом. Зокрема, до спадкової маси увійшла земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10га, яка розташована по АДРЕСА_1 кадастровий номер № 0710100000:42:011:0074, яка належала спадкодавцю на підставі рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року № 12/43 "Про передачу громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_1 безоплатно у спільну часткову власність та надання в користування на умовах оренди земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_1

Згідно рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року частка спадкодавця у спільній частковій власності становить 1/3 від загального розміру земельної ділянки. Аналогічні розміри часток земельної ділянки отримали позивач та відповідач.

На підставі рішення Луцької міської ради від 20.07.2011 року 02.12.2011 року позивач та відповідач отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 306525 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею за № 07102001000726 на ім'я спадкодавця ОСОБА_3 був виданий вже після його смерті, що виключає державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України визначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Луцької міської ради від 20.07.2011 року № 12/43, померлому ОСОБА_3 передана 1/3 частка у праві спільної часткової власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, яка розташована по АДРЕСА_1, кадастровий номер 0710100000:42:011:0074.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав власності на земельні ділянки проводиться на підставі державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом.

Крім рішення про надання у власність спадкодавця земельної ділянки, в матеріалах справи наявний державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 306525 зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності та право постійного користування землею за № 07102001000726 на ім'я спадкодавця.

Таким чином, є підстави вважати, що набуттю спадкодавцем права власності на частину земельної ділянки перешкодила об'єктивна та поважна причина, якою була його смерть, що не виключає переходу права власності на цю частину земельної ділянки до його спадкоємців.

Аналогічний висновок міститься у абз. 3 п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав". Зокрема у ньому зазначено наступне, якщо право власності спадкодавця не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правовстановлюючими є документи, що підтверджують підставу для переходу права власності в порядку правонаступництва, а також документи спадкодавця, що підтверджують виникнення у нього права власності на нерухоме майно (стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Батьки та дружина спадкодавця на час відкриття спадщини є померлими, що підтверджується відповідними копіями свідоцтв про смерть батьків та дружини спадкодавця та містяться в матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 1, 3, 4, 118, 119, 174, 209, 213-215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 116, 125 ЗК України, ст.ст. 16, 1216, 1223, 1225, 1261, 1267 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а саме: на 1/6 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,10 га, кадастровий номер 0710100000:42:011:0074, яка розташована по АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду В.П. Пушкарчук