Рішення

від 02.03.2015 по справі 369/11772/14-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/11772/14-ц

провадження 2/369/58/15

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.2015 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Сохань Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного підприємства «Фармакосметик» про захист прав споживача та розірвання договорів, -

в с т а н о в и в :

У листопаді 2014 року позивач звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що у неділю 31 серпня 2014 року між нею та ПП «Фармакосметик» укладено договір про надання послуг по естетичній косметології, вартість послуг становила 41 600 грн. Для часткової оплати послуг того ж дня та в тому ж місці між нею та ПАТ «Альфа Банк» укладено кредитний договір, за яким вона мала отримати кредит в розмірі 24 960 грн. У понеділок 01 вересня 2014 року вона звернулась до банку із заявою про відмову від кредитного договору. 09 вересня 2014 року вона отримала від ПАТ «Альфа Банк» листа, в якому не заперечувалось її право на відмову від договору, але вказувалось на необхідність повернення грошових коштів, що були перераховані на рахунок ПП «Фармакосметик». Оскільки вона кошти не отримувала, не давала розпоряджень щодо перерахунку коштів на рахунки ПП «Фармакосметик», тому вимоги банку вважає незаконним та такими, що суперечать чинному законодавству та порушують її права. Надані косметичні засоби викликали в нею алергічну реакцію, не мали відповідних маркувань, не роз'яснили щодо повноти інформації. Тому ПП «Фармакосметик» також порушили її права, у зв'язку з чим, вона 03 вересня 2014 року направила претензію на їх адресу з наміром розірвати договір.

Просила суд визнати розірваним договір споживчого кредиту №401649842 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк»; визнати розірваним договір про надання послуг по естетичній косметології №МЛН0808/09/10 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Фармакосметик»; судові витрати покласти на відповідачів.

При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги. Просив суд розірвати договір споживчого кредиту №401649842 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ «Альфа Банк»; розірвати договір про надання послуг по естетичній косметології №МЛН0808/09/10 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Фармакосметик»; судові витрати покласти на відповідачів.

У судове засідання позивач та його представник не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Представник позивача подав суду заяву про розгляд справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримав, просив задоволити в повному обсязі.

У судове засідання представник ПАТ «Альфа Банк» та представник ПП «Фармакосметик» не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

При розгляді справи судом встановлено, що 31 серпня 2014 року між ПП «Фармакосметик» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг по естетичній косметології №МЛН08-08/09/10.

П. 1.2 договору передбачено, що виконавець зобов'язується надати клієнтові послуги, а саме, комплекс процедур в спа-салоні з 11.00 до 20.00 (у вартість абонемента не входять послуги медичного призначення, надання консультацій з харчування, дієти, і тому подібне) згідно обраного клієнтом абонементу, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити послуги згідно договору.

За ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вартість послуги за цим договором становить 41 600 грн. (п. 4.1 договору).

У відповідності до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

П. 6.2 договору також передбачено право на розірвання договору шляхом односторонньої відмови.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про захист прав споживачів» гарантує право споживача на належну якість продукції шляхом зобов'язання виконавця передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Вимоги до продукції щодо її безпеки для життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Щодо окремих груп продукції зазначені вимоги встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами. На товари, що ввозяться на територію України, повинен бути передбачений законодавством документ, який підтверджує їх належну якість.

За ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація споживачеві повинна надаватися згідно із законодавством про мови. Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

Відповідно до встановлених вимог державними стандартами ДСТУ 5010:2008 на кожній одиниці тари з парфумерно-косметичного засобу виробу має міститись інформація, в тому числі особливі застережні заходи.

Ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника - розірвання договору.

Неможливість в подальшому користування засобами, наданими відповідачем, підтверджується довідкою, виданою 09 вересня 2014 року поліклініка м. Вишневого.

03 вересня 2014 року ОСОБА_1 направила претензію ПП «Фармакосметик» щодо розірвання договору про надання послуг. Даний лист отриманий відповідачем, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням, що міститься в матеріалах справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, тому вимоги про розірвання договору про надання послуг підлягають задоволенню.

Також судом встановлено, що 31 серпня 2014 року між ПАТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №401649842. За даним договором ОСОБА_1 був наданий кредит в розмірі 24 960 грн., строком до 01 вересня 2017 року, та сплатою відсотків за користування коштами в розмірі 0,01% річних. Кредит був наданий для оплати товарів шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок ПП «Фармакосметика».

01 вересня 2014 року ОСОБА_1 подала звернення до ПАТ «Альфа Банк» відділення Київське №2 щодо неперерахування коштів по кредитному договору та розірвання договору.

09 вересня 2014 року ПАТ «Альфа Банк» направило листа про необхідність повернення коштів, перерахованих на ПП Фармакосметик, тому розірвання договору можливу лише у разі погашення існуючої заборгованості.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем та споживачем, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язується повернути їх разом з нарахованими відсотками. Не вважається пропонуванням споживчого кредиту застереження про можливість надання його під час придбання продукції.

Договір про надання споживчого кредиту укладається у письмовій формі, один з оригіналів якого передається споживачеві. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору був переданий споживачеві, покладається на кредитодавця. Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцеві будь-які збори, відсотки комісії або інші вартісні елементи кредиту, що не були зазначені у договорі.

Кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У договорі про надання споживчого кредиту зазначаються: сума кредиту; детальний розпис сукупної вартості кредиту для споживача (у процентному значенні та грошовому виразі) з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг (реєстратора, нотаріуса, страховика, оцінювача тощо), пов'язаних з одержанням, обслуговуванням, погашенням кредиту та укладенням договору про надання споживчого кредиту; дата видачі кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші умови наданyя кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова ставка за кредитом; умови дострокового розірвання договору; інші умови, визначені законодавством.

Забороняється у будь-який спосіб ускладнювати прочитання споживачем тексту детального розпису сукупної вартості споживчого кредиту, зазначеного у договорі про надання споживчого кредиту або у додатку до такого договору, у тому числі шляхом друкування його кеглем, меншим за кегль шрифту основного тексту, злиття кольору шрифту з кольором фону.

Споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору.

Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором.

Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.

Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-які інші збори у зв'язку з відкликанням згоди.

Право відкликання згоди не застосовується щодо: споживчих кредитів, забезпечених іпотекою; споживчих кредитів на придбання житла; споживчих кредитів, наданих на купівлю послуги, виконання якої відбулося до закінчення строку відкликання згоди.

Підставою для відмови банку в розірванні договору є вимога банку повернути кошти перераховані на рахунок ПП «Фармакосметик». За клопотанням представника позивача, судом було витребувано у банку документи, на підставі яких був здійснений перерахунок грошових коштів. На час розгляду справи банком надано копії кредитного договору, графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту, анкета-заява на отримання кредиту, специфікація товару, рахунок-фактура, копія паспорту позивача. Разом з тим, відповідач не надав суду інформації коли саме були перераховані грошові кошти на рахунок приватного підприємства, не надали доказів на спростування тверджень позивача, що нею кредитні кошти не отримувались та не надавались заяви на перерахунок кредитних коштів у відповідності до чинної інструкції про безготівкові розрахунки. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відмовилась від кредитного договору до моменту передання коштів та до моменту оформлення платіжного документу, тому вимога про розірвання кредитного договору підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються витрати на користь осіб, що їх понесли.

Оскільки позовні вимоги задоволені, при подачі позову позивачка була звільнена від сплати судового збору, суд стягує з відповідачів на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Враховуючи викладене, керуючись Законом України «Про захист прав споживачів», ст.ст.23, 1166, 1167 ЦК України ст.ст. 10, 11, 15, 60, 88, 208, 209, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» та Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», приватного підприємства «Фармакосметик» про захист прав споживача та розірвання договорів задоволити.

Розірвати кредитний договір №401649842 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Альфа Банк».

Розірвати договір про надання послуг по естетичній косметології №МЛН0808/09/10 від 31 серпня 2014 року, укладений між ОСОБА_1 та приватним підприємством «Фармакосметик»

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, 01001 м. Київ, вул. Десятинна, 4/6) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Стягнути з приватного підприємства «Фармакосметик» (код ЄДРПОУ 39328909, 01032 м. Київ, вул. Льва Толстого, буд. 57, поверх 27) на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич