Рішення

від 13.03.2015 по справі 756/18215/14-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

13.03.2015 Справа № 756/18215/14-ц

унікальний № 756/18215/14-ц

провадження № 2/756/1466/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Маринченко М.М.,

при секретарі Приголовкіну В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Вега-999», ОСОБА_3 про солідарне стягнення коштів, трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «Вега-999» та ОСОБА_3 про солідарне стягнення коштів, трьох відсотків річних та інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 6306 грн.75 коп.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року у справі за її позовом до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку, земельної ділянки та споруд, призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ПП «Вега-999». 09 грудня 2010 року позивач на вимогу ПП «Вега-999» здійснила повну оплату вартості проведення експертизи в розмірі 4500 грн. 05 лютого 2011 року позивач та представник ПП «Вега-999» з'явились на об'єкт проведення дослідження для проведення обстеження, проте ОСОБА_3 створив перешкоди в огляді будинку та подвір'я, не пустивши експерта та позивача, повів себе агресивно, внаслідок чого експерт відмовився виконувати роботу в таких умовах. 18 квітня 2014 року ПП «Вега-999» повернула матеріали справи до суду без висновку експерта, з супровідним листом, в якому повідомлялось про неможливість проведення експертизи у зв'язку з тим, що позивач не забезпечила експерту доступ до об'єкту експертного дослідження.

Голосіївським районним судом м. Києва при винесенні рішення від 18 жовтня 2011 року про задоволення позову ОСОБА_1 не вирішено питання про розподіл судових витрат, зокрема не стягнуто з відповідача витрати, понесені позивачем на проведення судової експертизи.

Ухвалою того ж суду від 28 грудня 2011 року позивачу відмовлено у задоволенні заяви про винесення додаткового рішення по справі про стягнення з ОСОБА_3 вартості судової експертизи, посилаючись на те, що експертиза не проводилась. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2012 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач зверталась до ПП «Вега-999» з вимогою від 04 квітня 2012 року про повернення сплаченої суми, проте вказану заборгованість повернуто не було.

Враховуючи викладене, оскільки позивач оплатила вартість робіт по проведенню експертизи, а ПП «Вега-999» вказані роботи виконано не було з вини відповідача ОСОБА_3, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно сплачену нею вартість проведення експертизи в розмірі 4500 грн. Також, на підставі положень ст.625 ЦК України позивач нарахувала за період з грудня 2010 року по грудень 2014 року 3% річних в розмірі 551 грн. 25 коп. та 1255 грн. 50 коп. інфляційного збільшення суми боргу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, причини неявки не повідомили. Відповідно до ст.224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачів. Позивач проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в ході розгляду справи №2-6818/10 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ будинку в натурі, ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року у вказаній справі призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено ПП «Вега-999», а оплату за проведення експертизи покладено на ОСОБА_1

Позивач здійснила оплату послуг ПП «Вега-999» за проведення будівельної експертизи в повному обсязі в сумі 4500 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера №93 від 09 грудня 2010 року.

18 квітня 2011 року ПП «Вега-999» надіслало повідомлення про неможливість надання висновку судової будівельно-технічної експертизи, в якому вказало, що оскільки позивач у справі не забезпечив на час проведення обстеження доступ до об'єкта дослідження (спірного нерухомого майна), експерти не змогли провести дослідження об'єкту нерухомості, необхідні для надання експертного висновку.

При цьому з матеріалів справи, зокрема заяви позивача у цивільній справі Голосіївського районного суду м. Києва № 2-6818/10 про застосування примусових заходів під час проведення судової експертизи, вироку Голосіївського районного суду м. Києва від 03 червня 2013 року у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України, а також пояснень позивача, вбачається, що неможливість проведення обстеження об'єкта нерухомості експертом пов'язана з тим, що відповідач ОСОБА_3 не дозволив експерту оглянути частину приміщення, яку він займав, повів себе брутально та агресивно, прогнавши при цьому експерта з подвір'я.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 задоволено, при цьому питання щодо стягнення з відповідача витрат по проведенню експертизи не вирішено. Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 28 грудня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 березня 2012 року, позивачу відмовлено у винесенні судом додаткового рішення про відшкодування витрат на проведення експертизи в розмірі 4500 грн. Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивач не заявляла вимогу про відшкодування витрат на проведення експертизи, а також тим, що оскільки позивач не забезпечила доступ до об'єкта проведення експертизи, вказана експертиза не проводилась, відтак відсутні підстави для стягнення її вартості з відповідача.

Відповідно до положень ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 1212 ЦК України визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як встановлено судом, на підставі ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 28 жовтня 2010 року у справі №2-6818/10 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у позивача та відповідача - ПП «Вега-999» виникли зобов'язання щодо оплати вартості експертизи та щодо проведення призначеної судом експертизи відповідно.

Позивач виконала своє зобов'язання щодо оплати вартості експертизи в повному обсязі в сумі 4500 грн.

Разом з тим відповідач - ПП «Вега-999» покладених на нього зобов'язань щодо проведення експертизи не виконав.

За таких обставин, враховуючи, що ПП «Вега - 999» не надало послуг по проведенню експертизи, оплачених позивачем, відсутні підстави для набуття відповідачем грошових коштів у розмірі 4500 грн., отриманих в якості оплати вказаної послуги.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення з ПП «Вега-999» 4500 грн., сплачених позивачем в якості плати за проведення експертизи на підставі ухвали суду, підлягають задоволенню.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення вказаної суми також солідарно з відповідача ОСОБА_3, оскільки вказане питання вирішено Голосіївським районним судом м. Києва в ході розгляду цивільної справи № 2-6818/10, який відмовив у покладенні на ОСОБА_3 відшкодування витрат за проведення експертизи, оскільки експертизу проведено не було.

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідачів солідарно нарахованих позивачем на підставі ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційних втрат, оскільки згадана стаття ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання, тоді як повернення здійсненої оплати за невиконані роботи не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.625 ЦК України і на вказану суму 3% річних та інфляційні втрати не нараховуються.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача Приватного підприємства «Вега-999» на користь позивача слід стягнути понесені нею судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 243 грн. 60 коп.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 11, 525, 526, 625, 1212 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Вега-999» (ідентифікаційний код 30607603) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 4500 (чотири тисячі п'ятсот) грн. та понесені судові витрати у розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Апеляційну скаргу на заочне рішення суду може бути подано позивачем до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.М.Маринченко