Рішення

від 12.03.2015 по справі 910/1832/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2015Справа №910/1832/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод»

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрегатметал"

Про стягнення 36 211,99 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

від позивача: Романенко П.В. представник за довіреністю № б/н від 16.02.15.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю " Агрегатметал" (далі - відповідач) про стягнення 46 211,99 грн., а саме: 38 509,99 грн. сплачених за товар грошових коштів, 7 702,00 грн. штрафу.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що на підставі рахунку-фаткури № 3828 від 12.12.14. позивачем було сплачено відповідачу передплату за товар, який було поставлено відповідачем за видатковою накладною № РН-0000578 від 17.12.14., проте, вказаний товар було поставлено позивачу товар з істотними недоліками, внаслідок чого Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод» просить суд стягнути з відповідача 38 509,99 грн. грошових коштів сплачених за товар та 7 702,00 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.02.15. порушено провадження у справі № 910/1832/15-г та призначено її до розгляду на 19.02.15.

Представник позивача в судове засідання 19.02.15. не з'явився, проте 19.02.15. через відділ діловодства суду подав клопотання у вигляді телеграми про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 19.02.15. не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.02.15. не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 12.03.15.

В судовому засіданні 12.03.15. позивачем було подано письмові пояснення по справі, в яких він просить стягнути з відповідача на свою користь 28 509,99 грн. сплачених за товар грошових коштів та 7 702,00 грн. штрафу.

Зазначену заяву судом розцінено як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

В судовому засіданні 12.03.15. позивачем підтримано свої зменшені позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом, отже має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Вказане також викладено в п. 17 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/2351 від 20.10.2006 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Представник відповідача в судове засідання 12.03.14. повторно не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

Повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвал суду) відповідачу наявні в матеріалах справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 910/1832/15-г.

В судовому засіданні 12.03.14. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.12.14. відповідач виставив позивачу рахунок на оплату № 3828 щодо товару - Круг 36 ст. 25х2М1Ф у кількості 0,225 т, Круг 50 ст. 25х2М1Ф у кількості 1,140 т на загальну суму 38 509,99 грн.

Відповідачем було надано позивачу сертифікат якості № 4932-8А від 09.06.12.

12.12.14. платіжним дорученням № 708 позивач перерахував відповідачу 19 228,00 грн. та платіжним дорученням № 715 від 16.12.14. 19 254,99 грн. з призначенням платежу "За круг згідно рах. № 3828 від 12.12.2014 р. у т.ч. ПДВ 20% - 3209,17 грн.".

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до видаткової накладної № РН-0000578 від 17.12.14., позивач отримав від відповідача наступну продукцію: Круг 36 ст. 25х2М1Ф у кількості 0,225 т, Круг 50 ст. 25х2М1Ф у кількості 1,140 т на загальну суму 38 509,99 грн.

22.12.14. позивачем було складено акт хімічного контролю металопродукції по видатковій накладній № РН-0000578 від 17.12.14., яким встановлено, що отриманий металопрокат не відповідає марці сталі 25х2М1Ф по ГОСТ 20072-74 (фактично - сталь 20х по ГОСТ 4543-71).

По зазначеному акту хімічного контролю було складено акт вхідного контролю від 22.12.14., в якому вказано, що марка сталі товару не відповідає заявленій.

Крім того, Науково-інженерним центром з випробувань труб, балонів, іншої продукції і матеріалів Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади», 30.12.14. було складено протокол випробувань № 112-12 поставленого відповідачем позивачу товару, яким встановлено, що хімічний склад металу зразків підданих випробувань відповідає сталі марки 2х за ГОСТ 4543-71 «Прокат из легированной конструкционной стали. Технические условия».

Листом вих. № 208 від 22.12.14., направленого відповідачу, позивач довів до відома останнього, що 22.12.14. при перевірці па вхідному контролі, була виявлена невідповідність марки сталі поставлених кругів заявленій. Крім того, позивач звернувся до відповідача з проханням здійснити заміну кругів зі сталі 2х на оплачені позивачем круги зі сталі 25х2М1Ф.

23.12.14. позивач звернувся до відповідача з листом № б/н в якому просив надати довіреність на повернення поставленого відповідачем товару для того, що повернути його останньому 24.12.14. на склад відповідача в місті Дніпропетровськ.

Далі позивачем на адресу відповідача було направлено лист № б/н від 24.12.14. з повідомленням про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод» вимагає не пізніше 26.12.14. здійснити поставку товару належної якості, що відповідав би тому, що вказаний в рахунку-фактурі № 3828 від 12.12.14. і сертифікату якості № 4932-8А від 09.06.12., чи в повному обсязі повернув грошові кошти в розмірі 38 509,99 грн.

Крім того, листом від 25.12.14. позивач запропонував відповідачу направити свого представника 29.12.14. об 11:00 год. для участі в прийманні спірного товару за якістю за вказаною в листі адресою.

Листом від 29.12.14., направленого відповідачу, позивач відмовився від поставки товару за рахунком на оплату № 3828 від 12.12.14. та вимагав повернути сплачені ним грошові кошти в розмірі 38 509,99 грн.

Листом № 28 від 20.02.15. позивач повторно повідомляв відповідача про необхідність повернути грошові кошти за товар в розмірі 38 509,99 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрегатметал" листом № 230215-1 від 23.02.15. погодилось з необхідністю повернути грошові кошти в розмірі 38 509,99 грн. та вказувало на те, що в зв'язку зі складним фінансовим становищем може повернути зазначені кошт частинами.

При цьому, судом встановлено та підтверджено позивачем, що відповідач перерахував останньому грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн. (5000,00 грн. 20.02.15. та 5 000,00 грн. 10.0.15.) в погашення наявної заборгованості в розмірі 38 509,99 грн.

Решту грошових коштів в розмірі 28 509,99 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрегатметал" станом на день прийняття рішення в даній справі позивачу повернуто не було.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що відповідачем було поставлено позивачу товар, якість якого не відповідала заявленій.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Суд відзначає, що відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, жодних доказів на обґрунтування своє правової позиції у справі не надав.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

За загальним правилом відповідно до ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.

При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Також, згідно з ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

У свою чергу, відповідно до ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо ), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Оскільки рахунок-фактура, направлений відповідачем позивачу містив найменування товару, його кількість та ціну, та враховуючи здійснення попередньої оплати такого рахунку та поставка товару, слід дійти висновку, що між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 671 ЦК України, якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

За змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Також, відповідно до ст. 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам.

Відповідно до ст. 678 ЦК покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту (ст. 679 ЦК України).

Істотним недоліком вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Як відзначалось судом, відповідно до акту хімічного контролю металопродукції по видатковій накладній № РН-0000578 від 17.12.14., акту вхідного контролю від 22.12.14., протоколу випробувань № 112-12 від 30.12.14., отриманий позивачем від відповідача металопрокат не відповідає заявленій марці сталі 25х2М1Ф по ГОСТ 20072-74 (фактично - сталь 20х по ГОСТ 4543-71).

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрегатметал" дійсно було поставлено позивачу металопрокат, виготовлений з іншої марки сталі, що робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором, тобто є істотним недоліком. Вказане відповідачем не спростовано.

Виходячи з приписів зазначених норм та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що вимога про повернення позивачу сплаченої відповідачу за товар суми коштів в розмірі 28 509,99 грн. є такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення 7 702,00 грн. штрафу, обґрунтованих приписами ч. 2 ст. 231 ГК України, ч. 7 ст. 269 ГК України, суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 216, ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором (ч. 7 ст. 269 ГК України).

Приписами ч. 2 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту , або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту , штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг).

Разом з тим, позивачем не доведено та з матеріалів справи не вбачається, наявність передбачених ч. 2 ст. 231 ГК України умов щодо наявності в спірних правовідносинах однієї із сторін, що є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або наявністю порушення пов'язаного з виконанням державного контракту, або наявності фінансування виконання зобов'язання за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

Таким чином, вимоги про стягнення штрафу в розмірі 7 702,00 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрегатметал" (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, б. 16; ідентифікаційний код 39045269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровський експериментально-механічний завод» (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, селище міського типу Ювілейне, вул. Польова, б. 1; ідентифікаційний код 31419244) 28 509 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дев'ять) грн. 99 коп. - сплачених за товар грошових коштів, 1 438 (одну тисячу чотириста тридцять вісім) грн. 40 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.15.

Суддя Т.М. Ващенко