Рішення

від 03.03.2015 по справі 922/497/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р.Справа № 922/497/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Гончаровою В.В.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція", м. Харків до Комунального закладу "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр", м. Харків про стягнення коштів в сумі 1 677 188,63 грн. за участю сторін:

позивача - Русаковський Д.О., Філатов П.А.

відповідача - Павлова В.В.,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2015 року до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Реконструкція" (надалі - позивач) та просить стягнути з Комунального закладу "Обласний організаційно - методичний театрально -концертний центр" (надалі - відповідач) суму основного боргу у розмірі 730031,44 грн., штраф за прострочення оплати виконаних робіт у сумі 730031,44 грн., втрати від інфляції у сумі 153238,09 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань в сумі 59662,57 грн., 3 % річних - 21960,95 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду за № 19/13 від 23.12.2013 року в частині розрахунків за виконані роботи.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 16.02.2015 року до 03.03.2015 року до 10:15 години.

02.03.2015 року до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача: заборгованість за зобов'язанням у розмірі 711272,44 грн.; штраф у розмірі 711272,44 грн.; втрати від інфляції у розмірі 175117,65 грн.; три відсотки річних у розмірі 21396,63 грн., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання у розмірі 58129,47 грн., загалом просить суд стягнути з відповідача 1677188,63 грн.

Суд, дослідивши заяву та додані до неї документи, вислухавши представників позивача, а також враховуючи те, що, відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, а до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви, приймає надану заяву до провадження та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

03.03.2015 року до суду від представника відповідача надійшла заява, в якій він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області.

Відповідно до ст. 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, відмовляє в задоволенні заяви, оскільки відповідачем суду не доведено, як рішення ц цієї справи може вплинути на права та обов'язки зазначеної особи.

03.03.2015 року представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає частково, просить суд зменшити розмір штрафу до 1,00 грн. та просить суд позовні вимоги задовольнити частково, а саме: сума основного боргу - 711272,44 грн., штраф - 1,00 грн., втрати від інфляції 149367,21 грн., три відсотки річних 21396,63 грн., в іншій частини позовних вимог - відмовити.

Суд, дослідивши відзив та додані до нього документи, долучає їх до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники підтримали позов у повному обсязі (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та просили суд його задовольнити.

Представник відповідача визнав позов частково.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

23 грудня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Реконструкція " (виконавець) та Комунальним закладом "Обласний організаційно-методичний театрально - концертний центр" (замовник) було укладено договір підряду №19/13 (а.с.10-12).

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1. договору, підрядник зобов'язується виконати капітальний ремонт комунального закладу "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр" за адресою: м. Харків, вул. сумська, 25, а замовник зобов'язується прийняти вказані роботи, після їх виконання та підписання обома сторонами актів виконаних робіт, у строки та на умовах, ухвалених цим договором.

Статтею 875 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із п. 2.1 договору, вартість робіт за цим договором становить 730031,44 грн.

Відповідно до ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Пунктом 8.1 договору передбачено, що даний договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013 року, або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Частиною 1 статті 853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до попередньо розроблених кошторисів, підрядник здійснив капітальний ремонт комунального закладу «ООМТКЦ», який підтверджуються актом прийняття виконаних робіт № 1-19/13 від 23 грудня 2013. Акт прийняття виконаних робіт, який підписаний як позивачем так і відповідачем, між якими укладений договір підряду від 23 грудня 2013 року за №19/13, свідчить про те, що позивач дійсно виконав роботи передбачені в цих актах, у відповідності до кошторисної документації, договору підряду та передавши їх відповідачу, при цьому останній не мав жодних претензій щодо якості, дефектів та недоліків у виконаних роботах, внаслідок чого в останнього виникло грошове зобов'язання пов'язане з оплатою цих робіт.

Згідно із п. 3.2.4 вищевказаного договору підряду оплату виконаних робіт замовник здійснює на протязі 30 днів після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт. Виходячи с цього, граничним строком оплати є 22 січня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Втім, відповідач не оплатив вартість виконаних робіт, згідно договору підряду від 23 грудня 2013 року за № 19/13, внаслідок чого сума заборгованості становить 711272,44 грн.

З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем, в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, передбачених умовами договору підряду № 19/13 від 23.12.2013 року щодо оплати виконаних позивачем будівельних робіт, обґрунтовано нарахована заборгованість на загальну суму 711272,44 грн.

Згідно умов договору підряду від 23 грудня 2013 року №19/13, а саме п. 6.3 договору, визначено, що в разі несвоєчасної оплати виконаних підрядником робіт, замовник виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплачених своєчасно робіт по договору за кожний день прострочення. У випадку, коли прострочення оплати виконаних робіт складає більш ніж 3 (три місяця), замовник виплачує підряднику штраф в розмірі 30% від вартості неоплачених робіт. У випадку, якщо прострочення оплати виконаних робіт складає більше 6 (шість місяців) місяців, замовник виплачує підрядчику штраф у розмірі 50% від вартості неоплаченої робот. У випадку, якщо прострочення оплати виконаних робіт складає більше 12 (дванадцять місяців) місяців, замовник виплачує підряднику штраф у розмірі 100% від вартості неоплачених робіт.

Строк в межах якого нараховуються штрафні санкції встановлено ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а саме, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем нарахована пеня у розмірі 58129,47 грн. та штраф у розмірі 711272,44 грн.

Втім, відповідачем до суду була подана заява про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій. Суд, розглянувши заяву, дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Умовами ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачена можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пленум Вищого господарського суду України в п. 3.17.4 Постанови від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснює, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 223 Господарського кодексу України. У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Відповідач є комунальним закладом, фінансування якого здійснюється з обласного бюджету, тобто, є розпорядником бюджетних коштів. Згідно із визначенням, наведеним у п. 47 ст.1 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів - бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету. Згідно рішення №1320304600047 від 04.07.2013 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, відповідача внесено до реєстру неприбуткових установ (організацій).

Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років, узятих на облік органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання за спеціальним фондом бюджету виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджету.

Частиною 5 ст. 48 Бюджетного кодексу України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

З метою забезпечення здійснення контролю органами Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) при взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками і одержувачами коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні, удосконалення механізмів використання бюджетних коштів та управління бюджетними коштами було прийнято Порядок обліку зобов'язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 року (надалі - «Порядок»).

Згідно із п. 2.2 цього Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати взяття бюджетного зобов'язання подають до відповідного органу Казначейства Реєстр бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1.

Відповідно до п. 2.4 цього Порядку розпорядники бюджетних коштів протягом 7 робочих днів з дати прийняття ними до виконання бюджетного фінансового зобов'язання, подають до відповідного органу Казначейства Реєстр фінансових зобов'язань за формою згідно з додатком 2, а також оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання.

Статтею 49 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядник бюджетних коштів після отримання товарів, робіт і послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання приймає рішення про їх оплату та надає доручення на здійснення платежу органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі:

1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання бюджету;

2) наявності затвердженого в установленому порядку паспорта бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

3) наявності у розпорядників бюджетних коштів відповідних бюджетних асигнувань.

На виконання положень вищевказаного Порядку відповідачем вчасно подавалися до Управління Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Реєстри бюджетних зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 1 до Порядку та Реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів за формою згідно з додатком 2 до Порядку. Однак, саме Управлінням Державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова так і не було перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 711 272,44 грн. у якості оплати за виконані роботи за договором підряду.

При цьому, як вбачається із тексту позовної заяви ТОВ «Реконструкція», не оплата відповідачем виконаних робіт за договором підряду не призвела до значних збитків позивача.

Отже, враховуючи наведене, враховуючи той факт, що відповідач є бюджетною установою галузі культури, фінансується з обласного бюджету і не має у власному розпорядженні грошових коштів, те, що відповідач повністю виконав усі умови, встановленні чинним законодавством для вчасного виконання зобов'язань за договором підряду, беручи до уваги невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) збиткам позивача, суд вважає за можливе частково задовольнити заяву відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій, а саме: зменшення нарахованих пені та штрафу на 90%.

Таким чином, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 71127,24 грн. штрафу та 5812,94 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 21396,63 грн. 3% річних та 175117,65 грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 179, 181 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву про зменшення позовних вимог від 02.03.2015 року.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального закладу "Обласний організаційно-методичний театрально-концертний центр" (61057, м. Харків, вул. Сумська, 25, код ЄДРПОУ 38773662, р/р 35421101086289 УДКСУ в Дзержинському районі, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Реконструкція" (61058, м. Харків, вул. Данилевського, 27, кв. 11, код ЄДРПОУ 30989435, р/р 26008016814507 ВАТ "Укрексімбанк" м. Харків, МФО 351618) - 711272,44 грн. основного боргу, 71127,24 грн. штрафу, 5812,94 грн. пені, 175117,65 грн. втрат від інфляції, 21396,63 грн. три відсотки річних та 33543,78 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

В решті позову - відмовити.

Повне рішення складено 06.03.2015 р.

Суддя Л.С. Лаврова