Постанова

від 13.03.2015 по справі 815/1138/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1138/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Кравченка М.М.,

розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» про стягнення заборгованості у розмірі 167657,04 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності, -

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» про стягнення заборгованості у розмірі 167657,04 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

Відповідач зареєстрований та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, як платник податків.

У відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість в загальному розмірі 167657,04 грн.

03.03.2014 року позивач виніс податкову вимогу № 137-25, яку було направлено відповідачеві.

Станом на 18.02.2015 року податкова заборгованість в загальному розмірі 167657,04 грн. відповідачем не сплачена, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах у випадках, передбачених законом, якщо такі вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб.

Ухвалою суду від 19.02.2015 року було відкрите скорочене провадження по адміністративній справі в якій відповідачеві було запропоновано надати на адресу суду заперечення проти позову та докази, які у нього є або заяву про визнання позову у десятиденний строк з дня одержання даної ухвали безпосередньо до канцелярії суду або шляхом надіслання поштою.

Копію ухвали суду від 19.02.2015 року суд направив відповідачеві.

Відповідач копію ухвали суду від 19.02.2015 року отримав 28.02.2015 року, що підтверджується звітом за результатами пошуку штрихкодового ідентифікатора в пошуковій системі Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта».

Станом на 10.03.2015 року на адресу суду не надійшли від відповідача заперечення на позов або заява про визнання позову.

Відповідно до ч.5 ст.183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача. До суду не надійшло заперечень від відповідача. Справа розглядається за місцезнаходженням відповідача.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі та враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд дійшов висновку щодо достатності підстав для прийняття законного і обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» зареєстроване та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, як платник податків з 30.08.1992 року за № 30/511.

Відповідно до п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з п.п.16.1.3., 16.1.4. п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.36.1 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 ст.36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Суд встановив, що у відповідача перед бюджетом є податкова заборгованість у загальному розмірі 167657,04 грн., згідно з довідкою про суми податкового боргу станом на 11.12.2014 року.

Зазначена заборгованість у відповідача виникла в результаті несплати грошових зобов'язань за податковим повідомленням-рішенням № 0000192310 від 14.03.2011 року у сумі 167682,25 грн. з урахуванням переплати у сумі 25,51 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області склала та направила на адресу відповідача податкову вимогу № 137-25 від 03.03.2014 року на суму 167657,04 грн.

Згідно з п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На час розгляду справи відповідачем сума заборгованості в розмірі 4250,00 грн. не сплачена.

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пп.20.1.33 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Тобто, суд вважає, що право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти виникає у контролюючого органу в разі одночасної наявності двох умов: наявність у платника податків податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

Відповідно до інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» відомості відсутні.

Відповідно до п.10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Пунктом 10.2 зазначеної інструкції передбачено, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Також, п.10.3 вказаної інструкції визначає, що арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пункт 10.6 зазначеної інструкції вказує, що залежно від наявності/відсутності коштів на рахунку клієнта, на кошти якого накладено арешт, банк здійснює такі дії: якщо на рахунку є кошти в сумі, що визначена документом про арешт коштів, то банк арештовує їх на цьому рахунку та продовжує виконання операцій за рахунком клієнта. Документ про арешт коштів банк обліковує на відповідному позабалансовому рахунку; якщо на рахунку клієнта недостатньо визначеної документом про арешт коштів суми коштів, то банк арештовує на цьому рахунку наявну суму коштів, обліковує цей документ на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про недостатність коштів для його виконання; якщо на рахунку клієнта немає коштів для забезпечення виконання документа про арешт коштів, то банк обліковує його на відповідному позабалансовому рахунку і не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє орган, який надіслав документ про арешт коштів, про відсутність коштів для його виконання.

Суд зазначає, що під час дії документа про арешт коштів банк відповідно до ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність» зупиняє видаткові операції за рахунком клієнта та здійснює арешт усіх надходжень на рахунок клієнта до забезпечення суми коштів, що зазначена в документі про арешт коштів, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів.

На підставі зазначених норм, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача податкової заборгованості в загальному розмірі 167657,04 грн. та накладення арешту на кошти та інші цінності є обґрунтованими та такими, що належать до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які посилався в обґрунтування позовних вимог і вони належать до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 94, 159-163, 183-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» (код ЄДРПОУ 13759270) заборгованість в загальному розмірі 167657 (сто шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят сім),04 грн. на користь Державного бюджету України.

3. Накласти арешт на кошти та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАНТ» (код ЄДРПОУ 13759270), що знаходяться у банках, які обслуговують платника податків на суму заборгованості у розмірі 167657 (сто шістдесят сім тисяч шістсот п'ятдесят сім),04 грн.

4. Постанова належить до негайного виконання.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя М.М. Кравченко