Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/2698/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/2698/15-г Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД»

про стягнення заборгованості в розмірі 63 702 грн. 70 коп.

Представники:

від Позивача: Жураківська О.В. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості в розмірі 63 702 грн. 70 коп.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 11.10.2010 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київпастранс» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» (Сторона 2) було укладено Договір №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, відповідно до умов якого Сторона 1 надає Стороні 2 послуги з розміщення реклами на опорах та контактній мережі, які перебувають у господарському віданні КП «Київпастранс», а саме надає в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів. 01.03.2013 року між Комунальним підприємством «Київреклама» та Комунальним підприємством «Київпастранс» на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 був укладений договір №1/ТР-13 про заміну первісного кредитора у зобов»язанні, відповідно до якого замінено первісного кредитора на нового кредитора з правом вимоги, що належить первісному кредитору на підставі Договору. Як зазначає Позивач, Відповідач в порушення умов Договору не здійснив оплату за розміщення реклами на транспорті за період з 01.08.2014 р. по 01.12.2014 р. на загальну суму 56 760 грн. 00 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» 3% річних у розмірі 427 грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 2 659 грн. 44 коп. та пеню в розмірі 3 855 грн. 37 коп.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/2698/15-г, судове засідання призначено на 25.02.2015 р.

25.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження по справі від 12.02.2015 року, які долучені до матеріалів справи.

25.02.2015 року судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.03.2015 року розгляд справи №910/2698/15-г призначено на 11.03.2015 року.

03.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло повідомлення про сплату заборгованості за основним боргом Відповідачем перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» у сумі 56 760 грн. 00 коп.

11.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло повідомлення про відсутність заборгованості за основним боргом Відповідача перед Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» у сумі 56 760 грн. 00 коп. разом з Актом звірки взаєморозрахунків від 10.03.2015 року.

11.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло Клопотання про зменшення розміру позовних вимог щодо суми основної заборгованості в розмірі 56 760 грн. 00 коп. у зв»язку з її погашенням та просив Суд стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 427 грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 2 659 грн. 44 коп. та пеню в розмірі 3 855 грн. 37 коп.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд зазначає, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. (п.3.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції")

Враховуючи вищевикладене, Суд приймає Клопотання Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» до розгляду.

В судовому засіданні 11 березня 2015 року представник Позивача підтримав зменшені позовні вимоги та просив Суд їх задовольнити в повному обсязі. В судовому засіданні представник Позивача подав Заяву, в якій зазначив, що у зв»язку з технічною помилкою в позовній заяві невірно зазначена сума 3% річних, що підлягає до стягнення, замість 6 942 грн. 70 коп., вірною є сума в розмірі 427 грн. 89 коп., яку Суд приймає до розгляду.

Представник Відповідача в судове засідання не з»явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року у справі № 910/2698/15-г.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» є 03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 47.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/2698/15-г направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД», зазначену на веб-сайті Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр».

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 11 березня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

11.10.2010 року між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київпастранс» (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» (Сторона 2) було укладено Договір №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва, відповідно до умов якого Сторона 1 надає Стороні 2 послуги з розміщення реклами на опорах та контактній мережі, які перебувають у господарському віданні КП «Київпастранс», а саме надає в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів.

Відповідно до п.1.2 Договору Сторона 2 використовує надані місця для розміщення рекламних засобів відповідно до Порядку розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва, затвердженого в установленому порядку і умов цього Договору та здійснює оплату наданих послуг.

Згідно з п.4.3 Договору оплата за цим Договором здійснюється за кожен місяць наданих послуг в 3 денний термін з моменту отримання рахунку - фактури, але не пізніше 15 числа місяця, що йде за тим, в якому були надані послуги.

Загальна вартість (ціна) цього Договору складається із сум вказаних в рахунках, виставлених на підставі фактично наданих послуг з розміщення рекламних засобів на спорудах, що знаходяться в господарському віданні КП «Київпастранс» на підставі цього Договору та Додаткових угод. (п.4.6 Договору)

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне або неповне внесення пати на виконання умов цього Договору Сторона 2 оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення (не оплати) від суми простроченого (неоплаченого) платежу за кожен день прострочення.

У п.6.1 Договору встановлено, що Договір підписаний уповноваженими представниками Сторін та скріплений печатками діє з дати підписання протягом 5 років.

01.03.2013 року між Комунальним підприємством «Київреклама» (Первісний кредитор) та Комунальним підприємством «Київпастранс» (Новий кредитор) на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 року №37/6253 був укладений договір №1/ТР-13 про заміну первісного кредитора у зобов'язанні, відповідно до якого Первісний кредитор відступив, а Новий кредитор набув прав Первісного кредитора за Договором №14/32-11 від 11 жовтня 2011 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач в порушення умов Договору здійснив оплату за розміщення реклами на транспорті з порушенням строків оплати за період з 01.08.2014 р. по 01.12.2014 р. на загальну суму 56 760 грн. 00 коп. Враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» 3% річних у розмірі 427 грн. 89 коп., інфляційні у розмірі 2 659 грн. 44 коп. та пеню в розмірі 3 855 грн. 37 коп. з урахуванням Клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 11.03.2015 року, яке прийнято Судом до розгляду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва від 11.10.2010 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва від 11.10.2010 року Позивач надав Відповідачу в тимчасове користування місця для розміщення рекламних засобів, а Відповідач в свою чергу використав надані місця для розміщення рекламних засобів відповідно до Порядку розміщення реклами на транспорті комунальної власності м. Києва. Позивачем були виставлені рахунки на оплату за період серпень 2014 року - грудень 2014 року на загальну суму 56 760 грн. 00 коп.

Як встановлено Судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» за Договором №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва від 11.10.2010 року була сплачена заборгованість у розмірі 56 760 грн. 00 коп. за надані послуги Комунальному підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» з порушенням строків здійснення оплати, що підтверджується копіями виписок з банківського рахунку Позивача та Актом звірки взаєморозрахунків від 10.03.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

При зверненні до суду з урахуванням Клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 11.03.2015 року, яке прийнято Судом до розгляду, Позивач просив стягнути з Відповідача на його користь 3% річних за загальний період прострочки з 16.08.2014 р. по 21.01.2015 р. у розмірі 427 грн. 89 коп. та інфляційні у розмірі 2 659 грн. 44 коп.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013 року).

Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочки Відповідачем сплати за надані послуги за Договором №14/32-11 про розміщення реклами на транспорті комунальної власності міста Києва від 11.10.2010 року за загальний період прострочки з 16.08.2014 р. по 21.01.2015 р. вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню та до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає 3% річних у розмірі 427 грн. 89 коп., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання Відповідачем його грошового зобов'язання за загальний період з 16.08.2014 року по 21.01.2015 року.

Суд, перевіривши розрахунок інфляційних, як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання боржником його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних за період серпень 2014 р. - січень 2015 р. у розмірі 2 659 грн. 44 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також Позивач просив Суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 3 855 грн. 37 коп.

Згідно приписів ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96 р. № 543-96-ВР (з змінами), платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.4 Договору передбачено, що за несвоєчасне або неповне внесення пати на виконання умов цього Договору Сторона 2 оплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення (не оплати) від суми простроченого (неоплаченого) платежу за кожен день прострочення.

За таких підстав, Суд дійшов висновку, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню та до стягнення з Відповідача підлягає пеня у розмірі 3 855 грн. 37 коп. за загальний період прострочки виконання Відповідачем його договірного грошового зобов'язання з 16.08.2014 року по 21.01.2015 року.

Таким чином, з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» підлягає стягненню 3% річних у розмірі 427 грн. 89 коп., інфляційні в розмірі 2 659 грн. 44 коп. та пеня у розмірі 3 855 грн. 37 коп.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РОЛЛЕР ЕД» (03151, м.Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 47, Ідентифікаційний код юридичної особи 37514678) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (04070, м.Київ, БОРИЧІВ УЗВІЗ, будинок 8, Ідентифікаційний код юридичної особи 26199714) 3% річних у розмірі 427 (чотириста двадцять сім) грн. 89 (вісімдесят дев'ять) коп., інфляційні у розмірі 2 659 (дві тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн. 44 (сорок чотири) коп., пеню у розмірі 3 855 (три тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) грн. 37 (тридцять сім) коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 13 березня 2015 року.

Суддя О.В. Чинчин