Рішення

від 11.03.2015 по справі 923/265/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2015 р. Справа № 923/265/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Джафаровій М.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс", м. Херсон

до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева", м. Херсон

про стягнення 114890 грн. 11 коп.

за участю представників сторін:

від позивача - Лодига М.Т., представник за довіреністю № 4 від 16.02.2015 р.;

від відповідача - Петровський І.Й., представник за довіреністю 15/01 від 12.01.2015 р.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" (відповідач), в якому просить стягнути 96373 грн. 82 коп. основного боргу та 18516 грн. 29 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст.16, 530, ч. 2 ст. 625, ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 49, 54 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 20.02.2015 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.03.2015 р.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнає позовні вимоги та просить суд надати розстрочку виконання рішення, посилаючись на важке фінансове становище підприємства.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав, проти надання розстрочки виконання рішення заперечує.

Представник відповідача в ході судового засідання надав аналогічні пояснення викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" було укладено два договори підряду, а саме:

Договір від 08 жовтня 2013 року за № 61/013 (далі по тесту - договір № 61/013).

Відповідно до п.1.1-1.3 вказаного договору підрядник зобов'язувався виконати ремонтні роботи згідно смети попередньої ціни в повному обсязі і у строки, визначені цим договором, а замовник зобов'язувався провести авансові платежі вартості ремонтних робіт та здійснити остаточний розрахунок за виконану підрядником роботу.

Попередня вартість виконання робіт, складає 20011,33 гривень згідно смети попередньої ціни - п.2.1 договору № 61/013.

Також між сторонами у зв'язку із зміною обсягу роботи було укладено до договору № 61/013 додаткову угоду № 1 від 29 листопада 2013 року та додаткову угоду № 2 від 27 грудня 2013 року. Відповідно вказаних угод було визначено суми вартості додаткових робіт, а саме за додатковою угодою № 1 - 36 900,00 гривень, за додатковою угодою № 2 - 7 134,58 гривень.

За розділом 4 договору № 61/013 замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт у наступному порядку : перший платіж замовник здійснює шляхом передплати у розмірі 50 % на протязі 3-х днів з моменту підписання договору. Остаточний розрахунок у сумі відповідній сметі погодження кінцевої ціни, за мінусом суми передплати на протязі 3-х банківських днів віддати підписання Сторонами акту виконаних робіт.

ТОВ «Батекс-плюс» було повністю виконано свої зобов'язання за договором підряду № 61/013 та додатковим угодам до нього, а саме було здійснено в повному обсязі ремонтні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт :

- акт виконаних робіт № 1 від 05 грудня 2013 року на загальну суму 20 011,33

гривень;

- акт виконаних робіт № 2 від 31 грудня 2013 року на загальну суму 36 900,00 гривень;

- акт виконаних робіт № 3 від 15 січня 2014 року на загальну суму 7 134,58 гривень; ТОВ «Батекс-гілюс» було здійснено підрядних робіт для відповідача за договором № 61/013 та додатковими угодами до нього на загальну суму 64 046,54 гривень.

2. Договір від 27 березня 2014 року за № 146/014 (далі по тесту - договір № 146/014).

Відповідно п.1.1-1.3 вказаного договору підрядник зобов'язувався виконати корпусні роботи на т/х «СЕР.05» згідно смети попередньої ціни в повному обсязі і у строки, визначені цим договором, а Замовник зобов'язувався провести авансові платежі вартості робіт та здійснити остаточний розрахунок за виконану Підрядником роботу.

Попередня вартість виконання робіт, складає 203 940,00 гривень згідно смети попередньої ціни - п.2.1 договору № 146/014.

Також між сторонами у зв'язку із зміною обсягу роботи було укладено до договору № 146/014 додаткову угоду № 1 від 05 травня 2014 року. Відповідно вказаної додаткової угоди було визначено суми вартості додаткових робіт, а саме 87 113,40 гривень.

За розділом 4 договору № 146/014 замовник зобов'язувався здійснювати оплату робіт у наступному порядку : перший платіж Замовник здійснює шляхом передплати у розмірі 50 %. Остаточний розрахунок відбувається у два етапи у розмірі до 80% вартості після виконання усього об'єму робіт та до 100% протягом 2-двох місяців двома рівними платежами.

ТОВ «Батекс-плюс» було повністю виконано свої зобов'язання за договором підряду № 146/014 та додатковою угодою №1 до нього, а саме було здійснено в повному обсязі ремонтні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт :

- акт виконаних робіт № 1 від 13 червня 2014 року на загальну суму 204 771,55

гривень;

- акт виконаних робіт № 2 від 13 червня 2014 року на загальну суму 128 284,66 гривень; ТОВ «Батекс-плюс» було здійснено підрядних робіт для відповідача за договором № 146/014 та додатковою угодою до нього на загальну суму 333 056,21 гривень.

Відповідачем зобов'язання по договорам до теперішнього часу в повному обсязі не виконано, а саме зобов'язання по повній оплаті виконаних робіт за договорами підряду № 61/013 та № 146/014 та додатковими угодами до них.

Відповідачем на виконання своїх зобов'язань за вище вказаними договорами було здійснено наступні платежі:

І.По договору підряду № 61/013 було здійснено платежів на загальну суму 63 142,60 гривень, а саме сплачено:

- авансовий платіж у розмірі 50 % за договором № 61/013 від вартості робіт у розмірі 9 096,06 гривень;

- вартість виконаних робіт за актом № 1 у розмірі 10 011,33 гривні;

- авансовий платіж у розмірі 50 % за додатковою угодою № 1 у розмірі 16 773,02 гривні;

- вартість виконаних робіт за актом № 2 у розмірі 20 127,61 гривень;

- авансовий платіж у розмірі 50 % за додатковою угодою № 2 у розмірі 3 242,99 гривні;

- вартість виконаних робіт за актом № 3 у розмірі 3 891,59 гривень.

Таким чином, за договором підряду № 61/013 заборгованість складає 903,94 грн.

По договору підряду № 146/014 було здійснено платежів на загальну суму 237 586,33 гривень, а саме сплачено:

- авансовий платіж у розмірі 50 % за договором № 146/014 від вартості робіт у розмірі 92 700,00 гривень;

- вартість виконаних робіт за актом № 1 у розмірі 30000 гривень;

- вартість виконаних робіт за актом № 1 у розмірі 20000 гривень;

- вартість виконаних робіт за актом № 1 у розмірі 20000 гривень;

- авансовий платіж у розмірі 50 % за додатковою угодою № 1 у розмірі 39596 гривень;

- вартість виконаних робіт за актом № 1 у розмірі 35290,33 гривень.

Таким чином, за договором підряду № 146/014 заборгованість складає 95 469,88 грн. Отже, станом на 30 січня 2015 року відповідач має перед позивачем заборгованість у розмірі 96373 грн. 82 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене позовні вимоги в частині стягнення 96373 грн. 82 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

На підставі вищезазначених норм чинного законодавства позивач нарахував відповідачу за порушення виконання зобов'язань за договорами 18516 грн. 26 коп. пені за період з 21.03.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу.

Розрахунок пені здійснено вірно. Судом перевірено.

При вирішенні питання щодо доцільності надання розстрочки виконання судового рішення судом враховуються матеріальні інтереси обох сторін.

Судом також, враховується ступінь вини відповідача у виникненні даного спору.

З урахуванням вищевикладених обставин справи, з огляду на матеріальні інтереси як позивача, так і відповідача та їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, та інші обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення. З матеріалів справи не вбачається того, що відсутність розстрочки виконання судового рішення унеможливить виконання такого рішення або ускладнить його виконання, а тому суд залишив клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення без задоволення.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 96373 грн. 82 коп. основного боргу, 18516 грн. 29 коп. пені.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2297 грн. 81 коп. на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Херсонський судноремонтний завод ім.Куйбишева" (73003, м. Херсон, Карантинний острів, 1, ідентифікаційний код 38822753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Батекс плюс" (73000, м. Херсон, проспект Сенявіна, буд. 3, ідентифікаційний код 35568784) - 96373 грн. 82 коп. основного боргу, 18516 грн. 29 коп. пені та 2297 грн. 81 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.03.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова