Ухвала

від 12.03.2015 по справі 914/4018/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.03.2015 р. Справа№ 914/4018/14

За позовом: Підприємства «Центр соціально-трудової реабілітації інвалідів м. Києва» (03150, м. Київ, вул. Боженко, 86-б; ідент.код 30382690)

до Відповідача-1: Приватного підприємства «Два «Я» - Універсал» (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, офіс 604; ідент.код 34857651),

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Лізинговий Дім» (79057, м. Львів, вул. Коновальця, 103, офіс 605; ідент.код 31730064),

Відповідача-3: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (33001, АДРЕСА_1; ідент.код НОМЕР_1), -

Третя особа (на стороні Відповідачів), що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдрук» (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 86а; поштова адреса: м. Рівне, вул. Ясна, 3; ідент.код 32331559), -

про витребування майна.

Cуддя: Шпакович О.Ф.

Секретар: Прокопів І.І.

Представники:

Позивача: Походзяєв С.О. - Довіреність від 08.01.2013;

Відповідача-1: Лебідко Ю.І. - Довіреність від 10.10.2011;

Відповідача-2: не з'явився;

Відповідача-3: ОСОБА_4 - Довіреність від 06.02.2013;

Третьої особи: Жуковський О.В. - Довіреність від 22.02.2013.

03.03.2015 Відповідачем-3 (інтереси якого представляє ОСОБА_4) подано Заяву про відвід судді Шпакович О.Ф. у справі №914/4018/14.

Підставами відводу судді зазначено:

-«жодної довіри до цього складу суду представник не йме»;

-існують обставини, «що викликають сумнів у неупередженості судді», оскільки здійснено «прийняття до провадження позову, поданого з численними порушеннями процесуального закону» (ст.ст.54 (п.п.3-5), 55 (п.2), 63 (п.5) ГПКУ), а саме: прийнято позов, у якому не зазначена його ціна та вартість спірного майна; позов прийнято до кількох відповідачів з однорідними вимогами щодо кожного; позов прийнято без жодного доказу, що підтверджує вимоги;

-27.01.2015 Представнику «стали відомі обставини, які … досконало доводять відверту упередженість» судді, так як у судовому засіданні він «був здивований, навіть шокований упередженим ставленням до Представника ФОП ОСОБА_1 на користь Позивача, з яким, очевидно, зв'язують суддю якісь неформальні стосунки, бо інакше не можна знайти логічне виправдання великій кількості порушень норм процесуального права, які були допущені у даному судовому засіданні», а саме: суддя, «всупереч положенням ГПКУ та Кодексу суддівської етики.., надала можливість представнику Позивача подати ряд копій матеріалів … саме у судовому засіданні.., навіть не оголосила перерву в судовому засіданні та без заслуховування думки інших учасників судового процесу прийняла ці документи»; «продовжуючи здійснювати дії, що ганьблять високий статус судді господарського суду та відверто плямують авторитет Господарського суду Львівської області в цілому, в цьому ж судовому засіданні суддя періодично при дослідження матеріалів справи (де були її закладки) надавала представнику Позивача документи, де «просила» представника Позивача прямо в судовому засіданні завірити належним чином прості ксерокопії документів, які були долучені Позивачем до позову»;

-«я, як представник Відповідача-3, всіляко намагався схилити суддю до дотримання закону, але намарно»;

-«всупереч ст.ст.4-2, 4-3 ГПКУ, замість того, щоб створити Сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суддя позбавила представника Відповідача-3 можливості здійснити своє право; очевидно, з цією метою вона ухилилася від виконання обов'язку, передбаченого у ст.74 ГПКУ»;

-«підтвердженням факту порушення суддею засад змагальності Сторін є також незрозумілі перепони, вчинені суддею при оголошенні Відзиву Відповідача-3 на позовну заяву; головуюча суддя не дала можливості оголосити його у повному обсязі під надуманим приводом, що цей Відзив наданий у письмовій формі … та долучений до матеріалів справи, однак суддя не поставила його на обговорення»;

-«у ході суперечки, яка виникла, суддя допускала некоректні висловлювання на мою адресу, з чим миритися не можна»;

-«суддя не спрямувала судовий розгляд на вирішення спірних питань, серед яких основним є питання щодо встановлення належного відповідача, зазначення доказів, що підтверджують позов, наприклад: докази відсутності у позивача «витребуваного майна» тощо, а надалі, всупереч положенням ГПКУ, суддя за власною ініціативою, при спонуканні представника Позивача, призначає нічим не обґрунтовану судову товарознавчу експертизу офсетної машини для встановлення дійсного технічного стану та вартості спірного майна з посиланням на ст.41 ГПКУ»;

-«судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто, у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватись лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів Сторін щодо необхідності такого призначення; натомість суддя ухилилась від дослідження зазначених обставин та поспіхом, порушуючи закон, безпідставно та не враховуючи категоричні та обґрунтовані мої заперечення, все-таки призначила експертизу та постановила в Ухвалі питання експерту, які просто не підлягають обговоренню, на що до речі є об'єктивна відповідь - відмова Київського НДІСЕ»;

-«сумнівно, щоб суддя цього не усвідомлювала; залишається одна правдоподібна версія - суддя свідомо йде на порушення норм ГПКУ, вважаючи, що таким чином виправдає дії перед Позивачем, які напевне, здійснюють на неї тиск, прямо чи опосередковано»;

-«Представник Відповідача-3 не має жодного сумніву в тім, що його заяву буде відхилено без жодних пояснень»;

-«вважаю, що суддя також порушила присягу судді (про що підготовлено відповідні звернення)»;

-«суддя, при прийнятті позовної заяви, підготовці справи до розгляду, порядку ведення засідання, постановленні відверто неправосудної ухвали про призначення експертизи, забула урахувати те, що наразі вона чинить своє кривосуддя в геть іншій державі - державі, в якій вона не матиме змоги ховатися за спиною впливових «родичів або протеже»; оголошена новою Україною боротьба з тотальною корупцією неминуче відіб'ється на суддівському майбутньому судді Шпакович О.Ф.»;

-«Представник Відповідача-3 подає цю заяву, не маючи жодного сподівання на сумління особи, яка її розглядатиме, але, при цьому,впевнений, що під час люстрації суддів, вона матиме не останнє значення для доведення невідповідності судді займаній посаді»;

-«Представник Відповідача-3 вірить у те, що зовсім скоро один з кращих в Україні місцевих господарських судів позбавиться всіх тих суддів, які плюндрують основні засади судочинства, спотворюють уявлення суспільства про судову владу та своєю ницою, ганебною поведінкою плямують чесне ім'я своїх колег».

Враховуючи наведені Відповідачем-3 (його Представником) обставини на обґрунтування заявленого відводу судді, правові підстави для задоволення заяви про відвід, передбачені нормою ч.1 ст.20 ГПКУ, - відсутні, що підтверджується наступним:

1)Факт порушення Позивачем, при поданні позову, вимог ст.ст.54 (п.3 ч.2), 55 (п.2 ч.1) ГПКУ щодо обов'язкового визначення ціни позову (вартості спірного майна) не зумовлює безпідставності прийняття судом позовної заяви до розгляду. Підстави для повернення позовної заяви згідно з нормами ст.63 ГПКУ, у даному випадку, були відсутні.

Ухвалою суду від 13.11.2014 (якою порушено провадження у справі №914/4018/14) зобов'язано Позивача надати документи, що визначають вартість спірного майна (з метою встановлення судом ціни позову).

2)Факт зазначення у позовній заяві трьох Відповідачів та відсутності належної конкретизації Позивачем змісту позовних вимог щодо кожного з них (згідно з нормою п.4 ч.2 ст.54 ГПКУ) не міг бути безумовною підставою для повернення судом позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.63 ГПКУ, оскільки обставини щодо наявності (відсутності) спірного майна у Відповідачів підлягали встановленню у ході судового процесу.

Докази наявності спірного майна у Відповідачів витребувано судом у Позивача Ухвалою від 13.11.2014.

У судовому засіданні 16.12.2014 Представником Позивача повідомлено суд про відсутність у Підприємства будь-якої інформації про те, у кого з трьох Відповідачів фактично знаходиться спірне майно. При цьому, зазначено, що Відповідачами укладались між собою та Третьою особою різні договори щодо друкарської машини, за якими і належить встановлювати належного Відповідача.

3)Ствердження Відповідача-3 (його Представника) про порушення судом п.5 ч.2 ст.54 ГПКУ та прийняття позову без жодного доказу, що підтверджує позов, - безпідставне, оскільки до позовної заяви було додано певні докази, а їх оцінка здійснюється судом виключно на підставі вимог ст.43 ГПКУ: у ході розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Правові підстави для повернення позовної заяви без розгляду, передбачені нормою п.3 ч.1 ст.63 ГПКУ, у даному випадку, - були відсутні.

4)Ствердження Відповідача-3 (його Представника) про наявність «неформальних стосунків» судді і Позивача - цілковита вигадка та плід лише уяви Відповідача-3 (його Представника).

Крім цього, таке ствердження базується виключно на суб'єктивному негативному сприйнятті судді, який, на думку Відповідача-3 (його Представника), поводиться не так, як йому уявляється належним.

Зокрема, зазначений Відповідачем-3 (його Представником) факт з'ясування судом у Позивача, у судовому засіданні 27.01.2015, питання про причини незасвідчення поданих світлокопій певних документів (у ході якого Представником надано пояснення в усній і письмовій формі) є лише дією суду щодо встановлення факту наявності (відсутності) у Позивача належних і допустимих доказів, які підлягають поданню згідно з вимогами ч.2 ст.36 ГПКУ (у матеріалах справи повинні бути або оригінали, або належним чином засвідчені копії документів). Зазначене і зумовило необхідність надання судом Представнику Позивача можливості засвідчення світлокопій наданих з позовом судових рішень, прийнятих в інших справах (інакше суду б довелось самостійно робити копії таких судових рішень).

Також, зазначений Відповідачем-3 факт прийняття судом від Позивача, у судовому засіданні 27.01.2015, додаткового документу (Листа №5 від 14.04.2013 ФОП ОСОБА_6) є зумовленою конкретними обставинами дією суду з прийняття від Сторони спору додаткового доказу, який, за ствердженням Представника, підтверджував зазначені Позивачем, у наданих Письмових поясненнях від 26.01.2015, дані про вартість спірного майна (Письмові пояснення надано без будь-якого доказу).

Необхідність здійснення судом зазначених дій у судовому засіданні 27.01.2015 зумовлювалась фактом спливу у цей день строку розгляду спору, встановленого нормами ч.ч.1, 3 ст.69 ГПКУ, і, при цьому, будь-який факт упередженого відношення суду до Учасників процесу був повністю відсутнім.

Звинувачення Відповідача-3 (його Представника) стосовно наявності у матеріалах справи «закладок» судді - безпідставне, оскільки жодна норма процесуального (та матеріального) права не позбавляє суддю права, при здійсненні дослідження документів, наданих Учасниками процесу, позначати їх закладками для полегшення пошуку серед матеріалів справи, а також - для здійснення на них записів стосовно тих питань, які підлягають додатковому з'ясування.

Також, важливо, що зазначений Відповідачем-3 (його Представником) факт вживання суддею, при зверненні до Представників Сторін, слова «прошу» є лише знаком ввічливого звернення (що притаманно належно вихованим людям), жодного іншого значення таке звернення - не має.

Важливо також і те, що Відповідач-3 (його Представник), зазначаючи про його намагання "схилити суддю до дотримання закону", не конкретизував таких дій, що унеможливлює суду надання відповідного обгрунтування. При цьому, суд зазначає, що таке ствердження не відповідає дійсності.

5)Ствердження Відповідача-3 (його Представника), що суд позбавив його можливості «здійснити своє право» - безпідставне, оскільки будь-який факт «позбавлення» судом можливості здійснення Сторонами їх процесуальних прав, - відсутній.

Крім цього, Відповідачем-3 (його Представником) не конкретизовано: у чому саме полягало «позбавлення» судом можливості «здійснити право» та яке саме право не зміг здійснити Відповідач-3 через такі дії суду.

Також, цілковито безпідставними є ствердження Відповідача-3 (його Представника) про недотримання судом вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПКУ щодо створення Учасникам процесу необхідних умов для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства. При цьому, важливо, що обгрунтування Відповідачем-3 (його Представником) факту «нестворення» судом необхідних умов - відсутнє.

Фактично, судом створено усім Учасникам процесу необхідні умови для встановлення дійсних обставин спору і правильного застосування законодавства.

6)Ствердження Відповідача-3 (його Представника) про порушення судом засад змагальності Сторін, - у зв'язку з вчиненням «перепон» при оголошенні Відзиву Відповідача-3, - безпідставне, оскільки Відповідачу-3 (його Представнику) судом надано можливість висловити (у судовому засіданні) усі свої пояснення і заперечення (щодо позовних вимог), а «обговорення» відзиву нормами ГПКУ - не передбаченою.

7)Відповідачем-3 (його Представником) зазначено про певні «некоректні» висловлювання суду на його адресу, - без належної конкретизації таких «некоректних» висловлювань, яка б надала можливість суду проаналізувати відповідне ствердження Відповідача-3.

Суд стверджує відсутність факту будь-яких «некоректних» висловлювань стосовно Учасників процесу.

Крім цього, недоречним та таким, що не відповідає дійсності, є ствердження Відповідача-3 (його Представника) про «суперечку» судді з ним, оскільки фактично здійснювався процес з'ясування суддею певних питань, що виникали у судовому засіданні (а не велись "суперечки").

8)Ствердження Відповідача-3 (його Представника), що суд не спрямував судовий розгляд на вирішення спірних питань: щодо встановлення належного відповідача, зазначення доказів, які підтверджують позов, - безпідставне, оскільки судом, Ухвалами від 13.11.2014 та 16.12.2014, витребувано в Учасників процесу додаткові докази у справі, необхідні для встановлення дійсних обставин спору, а оцінка доказів здійснюється судом відповідно до вимог ст.43 ГПКУ. Крім цього, розгляд спору по суті розпочато судом ще у судовому засіданні 16.12.2014 (у якому Відповідач-3 та його Представник були відсутніми).

Безпідставним є і ствердження Відповідача-3 (його Представника) про необґрунтоване призначення (судом) судової товарознавчої експертизи, необхідність проведення якої належно обґрунтовано в Ухвалі суду від 27.01.2015, якою одночасно зупинено провадження у справі. У випадку наявності у Відповідача-3 обгрунтованих заперечень стосовно призначення судової експертизи, у нього наявним було право, передбачене нормами ст.ст.79 (ч.5), 106 (п.6 ч.1) ГПКУ, на оскарження Ухвали суду (з належним обґрунтуванням своїх заперечень). Проте, Ухвалу - не оскаржено, але, при цьому, Відповідачем-3 надається довільна оцінка такому судовому рішенню.

Ствердження Відповідача-3 (його Представника) про визначення судом неналежних питань для експерта, - з обґрунтуванням його фактом відмови Київським НДІСЕ від проведення експертизи, - безпідставне, оскільки Експертною установою відмовлено у проведенні експертизи виключно у зв'язку з відсутністю належних фахівців, так як зазначено: «Проведення таких досліджень здійснюють акредитовані випробувальні лабораторії у відповідній галузі. Вказані питання виходять за межі компетенції експертів Інституту».

Питання експерту сформульовано судом, виходячи із дійсної необхідності отримання висновків стосовно тих обставин і питань, які неможливо встановити за наявними у справі доказами.

9)Ствердження Відповідача-3 (його Представника), що суддя «свідомо йде на порушення норм ГПКУ, вважаючи, що таким чином виправдає свої дії перед Позивачем, які, напевне, здійснюють на неї тиск, прямо чи опосередковано» - безпідставне та є плодом уяви Відповідача-3 (його Представника), яка опирається виключно на його негативному суб'єктивному сприйнятті судді, що не має нічого спільного з процесом здійснення правосуддя та фактичними (дійсними) обставинами.

Крім цього, такі ствердження Відповідача-3 (його Представника) - це відвертий наклеп.

Також, цілковитою вигадкою є ствердження Відповідача-3 (його Представника) про те, що суддя «ховається за спиною впливових осіб», оскільки судді Шпакович О.Ф. немає жодної необхідності «ховатись» від будь-кого чи за будь-ким. Крім цього, судді особисто невідомі будь-які «впливові особи», а Відповідачем-3 (його Представником) належної конкретизації - не надано.

10)Ствердження Відповідача-3 (його Представника) про невідповідність судді займаній посаді, яка «плюндрує основні засади судочинства» та «своєю ницою, ганебною поведінкою плямує чесне ім'я своїх колег», є лише плодом уяви Відповідача-3 (його Представника), що базується виключно на негативному суб'єктивному сприйнятті судді, та намаганням чинити психологічний тиск на суддю у ході здійснення ним правосуддя.

Отже, Відповідачем-3 (його Представником) не наведено жодних дійсних обставин, які б могли викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді справи. Фактично, у Заяві про відвід судді ним зазначено цілковиті нісенітниці.

Крім цього, важливим є і факт відсутності існування будь-яких обставин, які могли б зумовити певну упередженість судді при розгляді справи №914/4018/14. Здійснення судом дослідження обставин спору та з'ясування усіх питань, що виникають у ході розгляду справи по суті, є виключно виконанням суддею своїх посадових обов'язків.

Оскільки викладені у Заяві (від 03.03.2015) уявні, неіснуючі обставини та факт негативного суб'єктивного сприйняття Відповідачем-3 (його Представником) судді (що розглядає справу №914/4018/14) не є правовою підставою для здійснення відводу судді, а підстави для відводу, передбачені нормою ч.1 ст.20 ГПКУ, фактично - відсутні, тому, безпідставно заявлена Відповідачем-3 вимога про відвід судді задоволенню - не підлягає.

У випадку наявності обставин, передбачених нормою ч.1 ст.20 ГПКУ, судом було б безумовно виконано обов'язок, встановлений нормою ч.2 ст.20 ГПКУ, щодо заявлення самовідводу. Корупційні дії суддею Шпакович О.Ф. - не вчиняються.

Крім цього, важливо, що зазначена Заява Відповідача-3 (його Представника) спрямована виключно на перешкоджання здійсненню суддею правосуддя, - шляхом вчинення психологічного тиску.

Також, важливо, що у судовому засіданні 27.01.2015 судом здійснювалось фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, яке забезпечує відтворення дій судді та Учасників процесу.

Виходячи з наведеного та керуючись нормами ст.ст. 20, 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, - суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про відвід судді - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Шпакович О.Ф.