Рішення

від 05.03.2015 по справі 908/57/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 9/9/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 908/57/15-г

За позовом Селянського (фермерського) господарства "Карпенко М.І." (70024, Запорізька область, Вільнянський р-н., с. Максимівка, вул. Феленко, 24)

до відповідача Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (70053, Запорізька обл., Вільнянський р-н., с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2)

про стягнення суми 44364,56 грн.

Суддя Боєва О.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Кравченко В.В. (дов. № б/н від 27.01.15)

Від відповідача: не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми 40714,83 грн. основного боргу, суми 16875,83 грн. пені, суми 3020,21 грн. - 3 % річних, суми 8753,69 грн. інфляційних витрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2015р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/57/15-г, судове засідання призначено на 03.02.2015р. Ухвалою суду від 03.02.2015р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24.02.2015р., потім - на 05.03.2015р.

04.03.2015р. до господарського суду (на електрону адресу) від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів.

У судове засідання 05.03.2015р. представник відповідача не з'явився. Представник позивача у засіданні суду 05.03.2015р. заперечив проти заявленого відповідачем клопотання.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, відмовив у його задоволенні у зв'язку з необґрунтованістю. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що останнім днем строку вирішення спору у даній справі є 06.03.2015р., від сторін заяв про продовження строку вирішення спору у даній справі не надходило.

05.03.2015р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В процесі розгляду справи судом було вставлено, що правильною назвою відповідача є Державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)». Зазначене вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та з договору про виконання сільськогосподарських робіт № Г від 27.06.2012р.

20.02.2015р. до суду від позивача надійшла уточнююча позовна заява, якою позивач фактично зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача суму 15714,83 грн. основного боргу, суму 16875,83 грн. пені, суму 3020,21 грн. - 3 % річних та суму 8753,69 грн. інфляційних витрат.

Заява про зменшення розміру позовних вимог не суперечить приписам ст. 22 ГПК України та прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом позову у даній справі є вимоги про стягнення з відповідача суми 15714,83 грн. основного боргу, суму 16875,83 грн. пені, суму 3020,21 грн. - 3 % річних та суму 8753,69 грн. інфляційних витрат.

Позивач підтримав позовні вимоги, зазначивши, зокрема, про наступне. 27.06.2012р. між сторонами був укладений договір про виконання сільськогосподарських робіт № Г, відповідно до умов якого, позивач зобов'язався здійснити збирання врожаю зернових на площі 300 га, а відповідач зобов'язався оплатити надані послуги у розмірі 87000 грн. Фактично позивачем було здійснено зборку врожаю на загальній площі 381,77 га, вартість наданих послуг склала 110714,83 грн., що підтверджується актом виконаних робіт № 9 від 10.07.2012р. Відповідач, в свою чергу, оплату за надані послуги здійснив частково. Несплаченою залишилась сума 15714,83 грн. У зв'язку з чим, позивач на підставі ст.ст. 526, 549, 550, 625, 629, 638 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України просить стягнути з відповідача суму 15714,83 грн. основного боргу, суму 16875,83 грн. пені, суму 3020,21 грн. - 3 % річних, суму 8753,69 грн. інфляційних витрат.

Відповідач у судовому засіданні 03.02.2015р. заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позову заяву, зазначивши, зокрема, що відповідачем було частково сплачено суму заборгованості, а також тому, що позивачем невірно складено розрахунок річних, інфляційних витрат та пені. Більш того, позивачем не надано жодних доказів виникнення основної заборгованості та підстав до її сплати.

Згідно зі ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

27.06.2012р. між СФГ "Карпенко М.І." (виконавець, позивач у справі) та ДП "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1) (замовник, відповідач у справі) був укладений договір про виконання сільськогосподарських робіт № Г, предметом якого є послуги виконавця про проведенню сільськогосподарських робіт: збирання врожаю та його перевезення на тік замовника (п. 1.1. договору).

Пунктом 2.1. договору сторони домовилися, що об'єм робіт здійснюється виконавцем на площах замовника у таких обсягах: збирання врожаю та його перевезення на площі 300 га, вартість 87000 грн. Період виконання робіт - до 01.08.2012р. (п. 2.2.).

У пункті 3.2. сторони визначили, що оплата послуг зі збирання врожаю зернових та його перевезення за 1 га становить 290 грн.

Згідно з п. 3.3. договору розрахунок з виконавцем здійснюється у безготівковій або в іншій не забороненій законом формі. Остаточний розрахунок - по закінченню збиральних робіт на площі 300 га.

Після закінчення робіт сторони складають акт про виконані роботи. Цей акт є невід'ємною частиною даного договору (п.3.4. договору).

Відповідно до п. 4.3. договору замовник зобов'язався своєчасно і у повному обсязі оплатити надані виконавцем послуги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав послуги про збиранню врожаю зернових - пшениці, на земельній ділянці загальною площею 381,77 га., на суму 110714,83 грн. Виконання позивачем робіт підтверджується актом здачі-приймання робіт № 9 від 10.07.2012р., складеного обома сторонами. В матеріалах справи також міститься копія рахунку на оплату № 13 від 10.07.2012р. на суму 110714,83 грн.

Однак відповідач свої грошові зобов'язання за договором та в установлений строк належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату наданих позивачем послуг. У зв'язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість за виконані позивачем роботи в розмірі 15714,83 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Правовідносини сторін врегульовано договором про виконання сільськогосподарських робіт № Г від 27.06.2012р., який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Приписами ст. 629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми основного боргу не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за виконані сільськогосподарські роботи зі зборки врожаю в розмірі 15714,83 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 15714,83 грн. основного боргу є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 16875,83 грн. за період з 10.07.2012р. по 29.12.2014р., при цьому, пеня нарахована на суму 40714,83 грн.

Пунктом 5.1. договору сторонами визначено, що за несвоєчасні розрахунки сторони несуть відповідальність у вигляді штрафних санкцій у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно ж до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Аналогічний припис містить п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши розрахунок пені, суд вважає за необхідне скорегувати його в частині визначення періоду, обмеживши нарахування пені шістьома місяцями. Так, пеня повинна нараховуватися за період з 11.07.2012р. (наступний день від дня коли зобов'язання мало бути виконане) по 10.01.2013р., сума пені, при цьому, становить 3070,75 грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 3070,75 грн. пені за період з 11.07.2012р по 10.01.2013р.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3020,21 грн. - 3 % річних за період з 10.07.2012р. по 29.12.2014р. та суму 8753,69 грн. інфляційних витрат за період з липня 2012р. по грудень 2014р. Нарахування річних та інфляційних також здійснено на суму 40714,83 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних суд вважає за необхідне скорегувати його в частині визначення періоду. Так, за загальний період з 11.07.2012р. (наступний день від дня коли зобов'язання мало бути виконане) по 29.12.2014р. сума 3% річних становить 3016,88 грн.

Отже з відповідача підлягає стягненню сума 3016,88 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, суд вважає за необхідне скоригувати в частині визначення періоду нарахування інфляційних втрат з урахуванням положень пункту 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» яким визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція.

Так, правильним є нарахування інфляційних за період з серпня 2012р. по грудень 2014р. При цьому, суд згідно з п.1.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 не виходить за межі визначеного позивачем максимального розміру інфляційних нарахувань. Таким чином до стягнення підлягає сума 8753,69 грн. інфляційних втрат.

Отже, в цілому, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 49 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство Дружелюбівського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області (№1)" (70053, Запорізька обл., Вільнянський р-н., с. Дружелюбівка, вул. Олімпійська, 2; код ЄДРПОУ 08680046) на користь Селянського (фермерського) господарства "Карпенко М.І." (70024, Запорізька область, Вільнянський р-н., с. Максимівка, вул. Феленко, буд. 24; код ЄДРПОУ 30567718) суму 15714 (п'ятнадцять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 83 коп. основного боргу, суму 3070 (три тисячі сімдесят) грн. 75 коп. пені, суму 3016 (три тисячі шістнадцять) грн. 88 коп. - 3% річних, суму 8753 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят три) грн. 69 коп. інфляційних втрат, суму 1258 (одна тисяча двісті п'ятдесят вісім) грн. 35 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Суддя О.С. Боєва

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Повне рішення підписано 12.03.2015р.