Постанова

від 24.02.2015 по справі 822/72/15

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/72/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріПисаренко О.Р. за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому про стягнення суми виплачених пенсій у розмірі 280,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідачем не прийнято до відшкодування суми виплачених пенсій Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі за серпень 2014, що підлягає включенню до акту щомісячної звірки витрат, утворилась заборгованість Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому перед Управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі у розмірі 280,82 грн., а тому позивач просить суд стягнути із відповідача вказану заборгованість.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених в адміністративному позові просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених в запереченні просив в задоволенні позовних вимог управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, враховуючи наступне.

Суд встановив, що до стягнення пред'явлено суму допомоги на поховання, виплаченої сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, в частині, що підлягає відшкодуванню відповідно до п.4 Порядку в розмірі 280,82 грн. Дана сума не прийнята до відшкодування суми виплачених пенсій Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі за серпень 2014.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 2008 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальна, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими поховання; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням визначені у статті 25 Основ. Усі види страхування, крім медичного, включають в себе допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" № 1105-XIV Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

У статті 21 цього Закону визначені соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом. Так, у разі настання страхового випадку Фонд у встановленому законом порядку має, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до частини восьмої статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року № 826, регулює питання відшкодування Фондом таких витрат страхувальнику або сім'ї застрахованого, чи іншій особі, яка здійснювала поховання потерпілого, на організацію поховання та пов'язаних з цим ритуальних послуг. Витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, перелік яких наведено Кабінетом Міністрів України (пункт 2 цього Порядку). Організація поховання працівника, який загинув на виробництві або помер у лікарні під час лікування отриманої на виробництві травми, проводиться страхувальником (пункт 5 зазначеного Порядку).

Згідно з абзацом другим ч. 9 ст. 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Зі змісту ч. 4 ст. 26 Основ, ч. 2 ст. 24 Закону № 1105-XIV вбачається: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.

Аналіз норм Закону № 1105-XIV, який визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві осіб, та зазначеного вище Порядку, затвердженого на виконання частини восьмої статті 34 цього Закону, дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Слід зазначити також, що положення пункту 4 Порядку, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати ПФУ витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону №1105-XIV. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.

Застосовуючи зазначені норми законодавства до даних обставин справи, суд дійшов висновку, що допомога на поховання відшкодовується Фондом соціального страхування від нещасних випадків тільки в разі настання смерті за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджується висновками спеціальних медичних закладів.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є недоведеними та належним чином не обґрунтовані, а відтак у задоволенні позовних вимог слід відмовити, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження причинного зв'язку смерті із отриманим каліцтвом.

Крім того суд зазначає, що така позиція суду узгоджується з висновком Верховного Суду України викладеним в справі № 21-108а13 від 23.04.2013 року.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 122,138, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі Хмельницької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Хмельницькому про стягнення заборгованості в розмірі 280 (двісті вісімдесят) грн. 82 коп. - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2015 року

Суддя /підпис/В.В. Матущак "Згідно з оригіналом" Суддя