Рішення

від 16.03.2015 по справі 904/714/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.03.15 Справа № 904/714/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІФТРЕММОНТАЖ СЕРВІС", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗАВОД ГРАНУЛЬОВАНИХ КОРМІВ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3769, 45 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Скиба Д.О. - представник за дов. № 1 від 02.01.15

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліфтреммонтаж сервіс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів" про стягнення 2608, 93 грн. основної заборгованості, 88, 13 грн. трьох відсотків річних, 529, 23 грн. інфляційних втрат та 543, 16 грн. пені, всього: 3769, 45 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором на технічне обслуговування ліфту № 99 від 31.12.2012, в частині повної та своєчасної оплати виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 02.03.2015.

Ухвалою від 02.03.2015 розгляд справи відкладено на 16.03.2015.

05.03.2015 через канцелярію Господарського суду Дніпропетровської області від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій він просить стягнути з відповідача 2608, 93 грн. основного боргу, 108, 29 грн. трьох відсотків річних, 786, 89 грн. інфляційних втрат, всього: 3504, 11 грн. Також, позивач зазначає, що спірні відносини є відносинами з надання послуг, а тому при вирішенні даної справи необхідно керуватися законодавством, яке регулює дані відносини.

Відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Щодо поданої позивачем уточненої позовної заяви, то судом враховано п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, де зазначено, що ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.

Таким чином, подана позивачем заява про уточнення позовних вимог, розцінюється судом як заява про зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог та, оскільки дана заява не порушує чиї-небудь права та інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою, зазначеною у позові. оскільки поштовий конверт (арк. с. 33) з ухвалою суду, який направлявся на адресу відповідача, повернувся з поштовою відміткою: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

31.12.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліфтреммонтаж Сервіс" (далі - позивач, підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів" (далі - відповідач, замовник) було укладено договір № 99 на технічне обслуговування ліфту (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору замовник доручає, а підрядник, що є спеціалізованою організацією по виконання робіт підвищеною безпекою /Дозвіл № 438.11.12-29.22.2 від 27.05.2011 року/, приймає на себе виконання робіт (надання послуг) з технічного обслуговування та ремонту ліфту (ліфтового обладнання) за адресою: вул. Виробнича, 3, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи (послуги), які витікають зі змісту цього договору.

Факт виконання робіт за договором підтверджується підписанням замовником актів приймання виконаних робіт (послуг) з форми № 2р. Замовник зобов'язаний підписати акти виконаних робіт (послуг) протягом 3-х днів з моменту їх вручення. В будь-якому разі підрядник зобов'язаний надати акти виконаних робіт (послуг) до 12 числа, а замовник підписати акти виконаних робіт (послуг) до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому виконувалися роботи (послуги). У випадку відсутності письмових зауважень від замовника до 15 числа місяця, наступного за місяцем в якому виконувалися роботи (послуги) - роботи та послуги вважаються виконаними в повному обсязі і без зауважень (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору замовник щомісяця самостійно оплачує виконані роботи (послуги) не пізніше 15-го числа наступного за звітним місяцем, з обов'язковою вказівкою в платіжному документі номерів актів форми № 2р і періоди, за який виконується оплата. Обов'язок отримання актів виконаних робіт та рахунків покладається на замовника, за винятком випадків, передбачених даним договором.

На виконання умов договору, позивач надав, а відповідач прийняв послуги з технічного обслуговування ліфтів за період березень - вересень 2013 року на загальну суму 2608, 93 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт, підписаними обома сторонами (арк. с. 18-24).

Відповідач вартість наданих послуг з технічного обслуговування ліфтів не сплатив.

04.02.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією вих.№ 10, в якій просив перерахувати заборгованість у сумі 2608, 93 грн. (арк. с. 27-30).

Відповідач залишив дану претензію без відповіді.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 2608, 93 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг згідно наданих актів приймання виконаних робіт та не надано доказів їх оплати на суму 2608, 93 грн., а відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу підлягає задоволенню в розмірі 2608, 93 грн.

За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано три відсотки річних за період з 16.10.2013 по 04.03.2015 у розмірі108, 29 грн. та інфляційні втрати за період жовтень 2013 року - лютий 2015 року у сумі 786, 89 грн.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат, задовольняє дані вимоги повністю, а саме три відсотки річних у сумі 108, 29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 786, 89 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1827 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод гранульованих кормів" (49127, м. Дніпропетровськ, вул. Виробнича, буд. 3; ідентифікаційний код 35863598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліфтреммонтаж Сервіс" (49018, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 4, кв. 111; ідентифікаційний код 34775066) основний борг у сумі 2608, 93 грн., три відсотки річних у розмірі 108, 29 грн., інфляційні втрати у сумі 786, 89 грн. та 1827 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.03.2015

Суддя В.І. Ярошенко