Рішення

від 10.03.2015 по справі 909/111/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 р. Справа № 909/111/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І., секретар судового засідання Ковальчук Р.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1,м. Калуш,77300

до відповідача: комунального підприємства торгово-виробничого об"єднання "Школяр" Калуської міської ради вул.Євшана,13,м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300

про стягнення заборгованості в сумі 53 485грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - представник (довіреність №10 від 01.04.2012)

встановив, що підприємець ОСОБА_1 звернулась до господарського суду з позовом до комунального підприємства торгово-виробниче об"єднання "Школяр" Калуської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 53 485грн. з яких сума основного боргу 40 723,58грн., сума збитків від інфляції -10320,88грн. та 3 % річних в сумі 2440,54грн.

Ухвалою суду від 03.02.15 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.02.15.

Ухвалою від 17.02.15 розгляд справи відкладено на 10.03.15.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав. Подав суду заяву (вх.№ 2541/15 від 10.03.15) про зменшення позовних вимог та уточнення заявленої до стягнення суми коштів в частині 3% річних замість 2440,54грн.- 2412.54грн. Пояснив суду, що при розрахунку виникла помилка у визначенні строку оплати за поставлену продукцію, що вплинуло на зменшення основного боргу - замість 53 485грн. - 53 457грн.

Представник від відповідача в судове засідання не з"явився, причини свого неприбуття не повідомив.

Згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає, що позов слід задоволити виходячи з наступного:

На виконання умов укладеного між сторонами договору про надання та оплату товарів, послуг від 10.02.2012 р. №03/12 набув чинності з дня його підписання та діє до 10.01.2017р. (п.4.1 Договору)

Відповідно до п.1.1., 1.2.,1.3.Договору підприємець (далі-позивач) зобов"язався постачати

комунальному підприємству торгово-виробниче об"єднання "Школяр" (далі-відповідач) продукцію (хлібобулочні вироби), а відповідач - забезпечити своєчасну оплату послуг згідно накладних.

За період 10.0.12012р. - 29.12.2014р. позивач поставив відповідачеві товарів на суму 206 764,88грн. ( додаток 9,11). Претензій щодо несвоєчасної поставки, неналежної кількості та якості поставленої продукції з боку відповідача не було.

В п.п.2.1,3.2 договору встановлено, що розрахунок за поставлену продукцію проводитися в безготівковій формі в термін до 7 днів згідно отриманих розрахунків, якими є накладні. Протягом семи днів з моменту кожної поставки. Відтак, відповідач повинен був повністю оплатити вартість поставленої продукції не пізніше 05.01.2015р.

Відповідач протягом зазначеного періоду перерахував на банківський рахунок позивача грошові кошти в сумі 166 041,30грн., а в січні 2015р. кошти від відповідача не надходили (додаток 9,12)

Підписавши Акти звіряння розрахунків (додаток 10,11) відповідач не тільки підтвердив існуюче на момент оформлення акта сальдо взаємних розрахунків, але й погодився, що заборгованість перед постачальником - позивачем виникла внаслідок порушення з боку передбачених п.2.1 договору термінів оплати за поставлену продукцію (від семи до триста десяти днів).

В порядку досудового врегулювання спору відповідачеві 09.12.2014р. надіслано претензію, проте відповіді позивачем не отримано.

Заборгованість відповідача перед позивачем за фактично поставлену продукцію станом на 01.01.2015 складає 40 723,58грн. (додаток 9,11)

В силу дії ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів , для належного виконання нею зобов"яання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальнодержавного інтересу(ч.2 ст.193 ГК України).

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Таким чином, вимога про стягнення суми основного боргу в розмірі 40 723,58грн. підлягає задоволенню.

Положеннями статті 625 чинного Цивільного кодексу України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, ним здійснено нарахування трьох відсотків річних на суму 2412,54грн. та інфляційних втрат на суму 10320,88грн.

Суд перевірив правильність їх нарахування та встановив, що розрахунки є арифметично вірними, а відтак позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.525,526,530,625 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.33, 43,49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити .

Стягнути з комунального підприємства торгово-виробничого об"єднання "Школяр" Калуської міської ради вул.Євшана,13,м.Калуш, Калуський район, Івано-Франківська область,77300 код ЄДРПОУ 20535571 на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2,м.Калуш,77300, код ЄДРПОУ НОМЕР_1 заборгованість в сумі 53 457 (п"ятдесять три тисячі чотириста п"ятдесят сім) грн.00коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827(одна тисяча вісімсот двадцять сім)грн.00коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.03.15

Суддя Грица Ю. І.