Рішення

від 11.03.2015 по справі 910/382/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2015Справа №910/382/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медична лабораторія» доТовариства з обмеженою відповідальністю «АБС Медікал Україна» простягнення 60 787,78 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін: позивача:не з'явився відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медична лабораторія» (надалі - ТОВ «Медична лабораторія») звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС Медікал Україна» (надалі - ТОВ «АБС Медікал Україна») про стягнення 60 787,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання з оплати наданих медичних послуг згідно договору про надання медичних послуг №13/05-13 від 13.05.2013 р. у зв'язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 49 786,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9 615,32 грн. та 3% річних у розмірі 1 386,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.01.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 11.02.2015 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 11.02.2015 р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію подав документи та клопотання, в якому позовні вимоги підтримав повністю, розгляд справи просив здійснювати за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04111, м. Київ, вул. Щербакова, 56/7, кв. 120, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19863486 від 31.12.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.05.2013 р. між ТОВ «Медична лабораторія» (виконавець) та ТОВ «АБС Медікал Україна» (замовник) було укладено договір про надання послуг №13/05-13 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на умовах цього договору самостійно або із залученням третіх осіб надавати послуги з проведення лабораторних досліджень біологічного матеріалу, переданого замовником, а замовник зобов'язується в порядку і на умовах цього договору прийняти і сплатити ці послуги.

Згідно з п. 4.1 Договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

На виконання умов Договору у період з вересня 2013 року по квітень 2014 року позивачем були надані, а відповідачем прийняті послуги на загальну суму 55 352,00 грн., що підтверджується актами надання послуг за вказаний період.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 5 566,00 грн., що підтверджується сальдовою відомістю по рахунку позивача.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 49 786,00 грн.

Договір є договором надання послуг, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу послуги з медичного обслуговування осіб на загальну суму 55 352,00 грн., що підтверджується актами надання послуг №362 від 30.09.2013 р., №406 від 31.10.2013 р., №486 від 29.11.2013 р., №576 від 31.12.2013 р., №52 від 31.01.2014 р., №121 від 28.02.2014 р., №202 від 31.03.2014 р. та №317 від 30.04.2014 р.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом п. 4.1 Договору оплата послуг виконавця здійснюється в національній валюті України шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця протягом 10 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

Суд відзначає, що хоча акти надання послуги №202 від 31.03.2014 р. та №317 від 30.04.2014 р. не містять підпису уповноваженої особи та печатки відповідача, такі акти вважається прийнятими та підписаними ним з огляду на те, що позивачем екземпляри актів неодноразово направлялися на адресу відповідача для їх підписання. При цьому, відповідач в свою чергу складані акти не підписав, а також не направив позивачу жодних заперечень та зауважень стосовно якості та кількості виконаних робіт за ними.

Більш того, в матеріалах справи наявний гарантійний лист відповідача, за яким відповідач визнав наявну заборгованість за такими актами та зобов'язався сплатити її частинами до 30.11.2014 р.

Відповідачем частково оплачено надані послуги на суму 5 566,00 грн., що підтверджується сальдовою відомістю по рахунку позивача.

Таким чином, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 4.1 Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по оплаті наданих послуг у розмірі 49 786,00 грн. на момент звернення позивача із позовом до суду настав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 49 786,00 грн. на підставі Договору за надані послуги. Відповідачем вказана заборгованість не спростована. Доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ТОВ «АБС Медікал Україна» обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Медична лабораторія» в частині стягнення з ТОВ «АБС Медікал Україна» заборгованості у розмірі 49 786,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 9 615,32 грн. та 3% річних у розмірі 1 386,46 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 15.10.2013 р. по 31.12.2014 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача інфляційні у розмірі 9 615,32 грн. та 3% річних у розмірі 1 386,46 грн., а відтак позовні вимоги ТОВ «Медична лабораторія» є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична лабораторія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АБС Медікал Україна» (04111, м. Київ, вул. Щербакова, 56/7, кв. 120; ідентифікаційний код 38518935) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медична лабораторія» (03128, м. Київ, вул. Блюхера, 17, кв. 54; ідентифікаційний код 25288091) заборгованість у розмірі 49 786 (сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 00 коп., 3% річних у розмірі 1 386 (одна тисяча триста вісімдесят шість) грн. 46 коп., інфляційні у розмірі 9 615 (дев'ять тисяч шістсот п'ятнадцять) грн. 32 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.03.2015 р.

Суддя В.П. Босий